Тема 17. Релiгiя

Різноманітність релігійних вірувань і організацій настільки величезна, що дослідникам досить важко досягти загально прийнятого визначення религії.

Найбільш поширеним можна вважати визначення релігіi, як колективно поділяїмих вірувань та ритуалів (або способів мислення, відчуття та дії), що спрямовані на дещо святе, надпріроднї.

1. Витоки релiгiї

Релiгiя - це такий спосiб соцiального мислення, вiдчуттiв i способу дiї, який вiдносять до надприродного, чи "потойбiчного".

Видатний французський соцiолог Емiль Дюркгейм зазначав, що релiгiйнi вiрування i обрядовiсть вiдносяться до мiстичного (сакрального) на вiдмiну вiд усього звичайного.

Мiстичне або сакральне чи святе - це щось надзвичайне, таємниче, що викликає навiть острах, потенцiйно небезпечне - щось таке, що "виходить за рамки" нормального, повсякденного життя (Berger,1967).

Як таке, мiстичне нiби стоїть осторонь, або, навiть, заборонене. На вiдмiну вiд цього, свiтське, звичайне пов'язується iз банальним i повсякденним. Чи є щось звичайним або мiстичним залежить вiд того, як це визначають люди. Просфори (облатки, зробленi з муки), якщо розглядати їх як хлiб - рiч звичайна. Проте, вони стають мiстичними для християн як частки тiла Христа, коли вони осв'яченi.

Оскiльки мiстика завжди викликала повагу i острах, не дивно, що пiдхiд до мiстичного звичайно супроводжувався ритуалом – формальним положенням, що вказує, як потрiбно поводити себе. Свою "релiгiйну поведiнку" люди спланували, багато в чому керуючись досвiдом поводження з iншими реалiями свого життя. I, знову таки, ми стикаємось iз життєво-важливим зв'язком мiж соцiальним iнститутом i особистим досвiдом його членiв. В свiдомостi кожного iндивiда захованi навики соцiального життя.

Внутрiшнiй досвiд (як релiгiйний).

2. Рiзноманiтнiсть релiгiйної поведiнки

Оскiльки релiгiйна поведiнка знаходить своє вiдображення в багатьох аспектах повсякденного життя, вважають, що важко винести релiгiю окремо з ряду iнших соцiальних iнститутiв. Дiйсно, класифiцiя поведiнки на релiгiйну, полiтичну чи економiч у, це, порiвняно, сучасний звичай. Наприклад, хоч античнi греки вiдомi як такi, що мали рiзномонiтних богiв, у них i мови не було про релiгiю (Ember and Ember, 1985). Для зручностi обговорення проблем релiгiйної поведiнки ми використаємо схему соцiолога Reece Me Lee (1975), що подiляє релiгiю на такi види:

1. простий супернатуралiзм,

2. анiмалiзм,

3. теiзм,

4. система абстрактних iдеалiв.

Простий супернатуралiзм переважав у допромислових суспiльствах. Вiруючi приписують розпливчастi безособовi надприроднi якостi природi, що деякi народи пiвденного узберiжжя Тихого океану називають мана. Нiяких духiв чи богiв, тiльки "сили", що певним чином (на краще, чи на гiрше) впливають на подiї. Люди "примушують" надприроднi сили поводитися так, як нам потрiбно, механiчно манiпулюючи ними. Наприклад, у конюшини з чотирма листочками є мана, а в конюшини з трьома листками - немає. Якщо ви носите в кишенi чотирилистну квiтку, вам пощастить. Вам не потрiбно розмовляти з нею чи щось дарувати їй - просто носити з собою.

Так само працює вимова слiв "Сезаме, вiдкрий!" слугує для керування безособовими надприродними силами: ви їх вимовляєте i дверi в печеру Алладiна вiдчиняються. Багато атлетiв вживають амулети на щастя, складнi ритуали, щоб захистити себе вiд заздростi i "зглазу" в своїй дiяльностi, де не можна нi в чому бути певним (Zimmer, 1984).Мана звичайно використовують для того, щоб досягти якусь практичну, миттєву цiль - контроль над погодою, певнiсть в гарному врожаї, видужання вiд хвороби, гарну вiдповiдь на тестуваннi, успiх в любовi чи перемогу в бою. Це багато в чому нагадує старовиннi книжки з рецептами для домашнього харчування.

* * *

Вiра в духiв чи потойбiчнi iстоти називається animism (анiмiзм). Вважається, що в тваринах, в полях, горах, зiрках, рiках, iнодi, навiть в людях живуть духи. Також, звичайно, вважається, що їх вчинками керують такi самi емоцiї i мотиви, як i зв чайних смертних. Тому люди, спiлкуючись з ними, вiдштовхуються в своїх вчинках вiд того ж, що мало б сенс у взаєминах з iншими людьми. Любов, покарання, шана i дари - навiть улесливiсть, хабарi i облуда [обман] - все iде в хiд при спiлку аннi з духами. Iнодi, так само, як i у випадку з mana, надприроднi сили можна "примусити" за допомогою певного ритуалу дiяти так, як бажано - це називається заклинанням.

* * *

Теiзм (theism) - це релiгiя, що сконцентрована у вiрi в богiв, про яких вважають, що вони могутнi, цiкавляться справами людей i їм треба поклонятись. Iудаїзм, християнство, iслам - це форми монотеїзму, або вiри в єдиного бога. Всi вони запроваджують релiгiйнi органiзацiї, релiгiйних лiдерiв, або священникiв,традицiйнi ритуали i святi писання. А релiгiя античних грекiв та iндуiзм (розповсюджений головним чином в Iндiї) - це форми полiтеїзму, або вiри в багатьох богiв з однаковою чи порiвняно однаковою силою. Боги iндусiв - це часто мiстечковi, племеннi чи кастовi божества, чия влада обмежується певним мiсцем - будинком, полем, горою - або й певним об'єктом - твариною чи деревом.

* * *

I, нарештi, деякi релiгiї фокусуються в напрямку абстрактних iдеалiв. В цьому випадку, бiльше нiж на поклонiння богам увага звертається на досягнення моральної i духовної досконалостi. Такими є бiльшiсть релiгiй Азiї, включаючи Даоїзм i Буддизм.

Буддизм спрямований на досягнення пiднесеного стану свiдомостi, звiльнення (методом очищення) вiд страждань, невiгластва, егоїзму; вiра в цикл все нових i нових народжень (реiнкарнацiї). В захiдному свiтi гуманiзм - це релiгiя заснована на етичних засадах. Прихильники цiєї релiгiї вiдкидають всi теологiчнi вiрування в Бога, рай, пекло, безсмертя. Вони намагаються зробити так, щоб добре жилося тут i тепер. Рай вони вбачають в iдеальному суспiльствi на землi, а пекло - це свiт, в якому процвiтають вiйни, страждання i невiгластво.

Душа - то неповторна особистiсть людини, а безсмертя - нашi вчинки, що залишаться прекрасними чи гiркими спогадами в життi майбутнiх поколiнь

Таблиця 14.1 демонструє основнi релiгiї свiту та чисельнiсть

їх прихильникiв у 1985 роцi.

Мiльйонiв

Усього християн 1,062

Католикiв 623

Протестантiв 374

Православних 59

Мусульман 555

Iндуїзм 464

Буддiзм 248

Конфуцiанство 151

Iудаїзм 17

-------------------------------------------------------

Загалом 2,548 (53%)

-------------------------------------------------------

Населення Землi 4,842

Соцiолог Robert, N. Bellah (1970) припускає, що гострий дуалiзм - iсторична рiзниця мiж "цим свiтом" i якимось "тим свiтом" - бiльше не характеризує головнi релiгiї сучасних захiдних народiв.

Сучаснi релiгiї спрямованi на змiшування мiстичного з повсякденним.

Люди бiльше зацiкавленi в тому, щоб на законних пiдставах добре жити на "цьому свiтi", нiж у пошуках надприродної мудростi. Бог стає не таким далеким, бiльш доступним. Релiгiя стає нiби пологом, що вкрити своїх прихильнкiв вiд вiдчуття хаосу, вiдсутностi сенсу жiття i повного розпачу (Berger, 1967).

Але не так уже й просто стати обличчям до Бога. Потрiбно спочатку обрати божество, якому поклонятимешся. Потрiбно не просто жити вiдповiдно до своєї релiгiї, треба поповнити її змiстом зрозумiлим саме тобi. Цей процес вибору i адаптацiї часто продовжується все життя, а не є чимось моментальним (Wuthnow, 1986). Визначення поняття "релiгiя" стає бiльш гнучкими, вiдкритими для iндивiдуальної iнтерпретацiї. Але навiть за таких умов, як визначає Bellah (1976), релiгiйнi секти i ф ндаментальнi релiгiї з ортодоксальними вiруваннями та стандартами, продовжують утримувати прихильнiсть частини населення i час вiд часу оновлюватися - як реакцiя на непевнiсть i невизначенiсть сучасного свiту.