6. Соцiальна нерiвнiсть статей.

На жаль цi проблеми в Українi, як i у колишньому Радянському Союзi, фактично не дослiджувалися. Безумовно, такi дослiдження у майбутньому будуть. А поки що будемо знайомитись з цими проблемами на прикладi iнших країн.

Як i багато iнших проблем, соцiальна нерiвнiсть статей найкраще дослiджена у Сполучених Штатах. У серединi 80-х рокiв американськi соцiологи Девiд Седжермен та Мерей Страус (David B. Sugarman & Murray A. Straus) проранжували усi штати США за iндексом соцiальної рiвностi статей. Цей iндекс був побудований з 29 показникiв, включаючи частку жiнок на професiйних керiвних посадах в полiтичних та судових органах, та показникiв, що характеризують штатне законодавство стосовно захисту прав жiнок. При повнiй соцiальнiй рiвностi цей iндекс дорiвнював би 100. Фактично, найвищий рiвень був зафiксований у штатi Орегон - 59.9, а найнижчий у штатi Мiсiсiпi - 19.2. Таким чином, з точки зору рiвноправностi чоловiкiв та жiнок, США є дуже неоднорiдним суспiльством - найкращi показники перевищують найгiршi втричi .. Хоча й найкращi ще далекi вiд вимог соцiальної рiвностi статей.

а) Домашня сфера. . Iсторично форми статевої нерiвностi були встановленi через надання чоловiкам ролi економiчного забезпечення родини, а жiнкам - ролi виховання дiтей. Подiл мiж суспiльною та домашньою сферами став непереборним. Праця у суспiльнiй сферi винагороджувалася грошима, престижем та владою; праця у домашнiй сферi була, як правило, iзольованою та недооцiненою. Але в сучасному захiдному суспiльствi ситуацiя бiльш складна. Як показують опитування громадської думки, рейтiнг домашньої працi посiдає такий самий ранг як канцелярська робота; i бiльш високий престиж мають тiльки тi жiнки, що займають посади адвокатiв, медикiв, богословiв, менеджерiв та працiвникiв мистецтва, всi iншi соцiальнi ролi мають менший престиж нiж роль домашньої господарки.

Статевий подiл працi прив'язує жiнок до їх репродуктивної функцiї. Приблизно до останнього десятирiччя у визначеннi жiночої ролi в американському суспiльствi центральним було материнство. Суспiльне призначення кожної жiнки було виростити дiтей одного чоловiка в iндивiдуальному домашньому господарствi, яке розглядається як приватна власнiсть i приватний простiр.

Чоловiк, як правило, вважав, що вiн є "власником" сексуальних здатностей жiнки. Жiнка розглядалася з точки зору домашнього обслуговування, яке вона надавала в обмiн на фiнансову пiдтримку. При такому устрої переважав подвiйний сексуальний стандарт, який забороняв жiнкам ту значну свободу у сексуальних пригодах, яка дозволялася чоловiкам. До двадцятого сторiччя англiйськi та американськi звичаї визначали для жiнки шлюб, як "громадянську смерть" ("civil death"). Дружини втрачали свою правову iндивiдуальнiсть i в очах закону ставали єдиним цiлим з їх чоловiками. Дружина не могла мати власної власностi або пiдписувати контракти. Чоловiк мав право вимагати вiд своєї жiнки статевих відносин незалежно вiд її бажання i жити там, де обирає вiн.

I хоча зараз американськi чоловiки, особливо молодi, бiльш схиляються до виконання домашньої роботи, основний її тягар падає головним чином ще на жiнок. Американськi соцiологи вiдмiчають значний розрив мiж намiрами чоловiкiв та їх дiями щодо домашньої роботи та догляду за дiтьми. Дослiдження показують, що чоловiки жiнок, що працюють не вдома повний робочий день, витрачають на домашню роботу в середньому у буденний день 57 хвилин .. Це не набагато бiльше, нiж 48 хвилин, що витрачають чоловiки тих жiнок, що зайнятi не вдома неповний робочий день, або нiж 43 хвилини, що витрачають чоловiкi жiнок, що зайнятi тiльки домашнiм господарством.

В цiлому чоловiки у Сполучених Штатах зараз працюють не набагато бiльше, нiж ранiше. В той же час жiнки працюють вдома помiтно менше. Замiжня американка, що працює поза домом, витрачає на домашню роботу за тиждень вiд сьоми до двадцяти однiєї години менше, нiж замiжня американка, яка займається тiльки домашнiм господарством. I оскiльки все бiльше американських жiнок працює у суспiльному господарствi, вони започатковують змiни у домашньому подiлi працi. Цi змiни, у свою чергу, пiдривають традицiйнi норми та цiнностi, що на протязi iсторiї спрямовували поведiнку чоловiкiв.

б) Сфера роботи поза домом. .На початку 20 сторiччя у Сполучених Штатах працювали поза домом менш нiж 20 вiдсоткiв жiнок. На початку 60-х рокiв таких жiнок було 35 вiдсоткiв, в серединi 80-х рокiв – 55 (для порiвняння - серед чоловiкiв працюють поза домом 76 вiдсоткiв). Жiнки у Сполучених Штатах зараз займають 44 вiдсотка усiх рабочих мiсць. Причому, з 1980 року жiнки отримали 80 вiдсоткiв усiх нових робочих мiсць, що створювалися у Сполучених Штатах. Тiльки 11 вiдсоткiв американок сьогоднi є стереотипiзованими "домашнiми господарками" (homewife) - одруженими жiнками, що працюють тiльки вдома i вдома виховують дiтей. Бiльшiсть жiнок вiддають перевагу працi поза домом.

Опитування, що провiв у 1986 роцi Iнститут Гелапа, показало, що 71 вiдсоток матерiв, що працювали тiльки вдома, висловили бажання працювати поза домом. А 75 вiдсоткiв працюючих матерiв сказали, що вони бажали б працювати поза домом, навiть якщо б їм не потрiбнi були тi грошi, що вони заробляють.

Незважаючи на цi змiни, американськi соцiологи показують, що у зайнятостi жiнок з початку 20-го сторiччя суттєвих змiн вiдбулося небагато. Так, у 1982 роцi жiнки складали бiльше 99 вiдсоткiв усiх секретарiв, бiльш як 97 вiдсоткiв адмiнiстративних працiвникiв готелей, бiльше 96 вiдсоткiв друкарок. I хоча жiнки складали 71 вiдсоток усiх вчителiв США, серед окружних завiдувачiв шкiл жiнок менш нiж 2 вiдсотки.

Крiм того, жiнки у Сполучених Штатах отримують меншу, нiж чоловiки, заробiтню плату. У 1985 роцi жiнки отримували тiльки 65 вiдсоткiв вiд заробiтної плати чоловiкiв. Американськi соцiологи звертають увагу, що це спiввiдношення лише на 5 вiдсоткiв бiльше, нiж у Старому Заповiтi, у третiй книзi Мойсеєва, Левiтi: "...чоловiка вiд вiку двадцяти лiт i аж до вiку шостидесяти лiт, - i буде твоя оцiнка п'ятдесят шеклiв срiбла .., а якщо жiнка вона, то буде твоя оцiнка тридцять шеклiв" (27:3-4).

Сьогоднi у США медiанна заробiтна плата замiжньої жiнки складає саме 60 вiдсоткiв вiд заробiтньої плати одруженого чоловiка.

Але неодружена жiнка отримує майже 90 вiдсоткiв вiд заробiтньої плати неодруженого чоловiка. Для порiвняння вiзьмiть до уваги, що неодружений чоловiк у США отримує 62 вiдсотки вiд заробiтної плати одруженого чоловiка.

З цього приводу американськi соцiологи зауважують, що одружений чоловiк, дружина якого бере на себе бiльшу частину домашньої роботи та догляду за дiтьми, може бiльше часу придiляти своїй роботi та бiльш гнучко пристосовуватися до змiн у робочому графiку, що пiдвищує його здатнiсть заробляти грошi.

Можливость для жiнок робити високу кар'єру обмежується умовами вирощування дiтей. Справа в тому, що вирiшальним перiодом у службовiй кар'єрi в найбiльшостi випадкiв є iнтервал вiд 25 до 35 рокiв. Протягом саме цього перiоду життя юристи та економiсти стають партнерами провiдних фiрм; бiзнесовi менеджери роблять основний ривок у своїх кар'єрах, професори коледжiв отримують довгостроковi посади у хороших унiверситетах, робiтники в цей перiод також займають позицiї, якi забезпечують вiдносно високу заробiтну плату.

Але саме в цей перiод жiнки найчастiше виходять зi складу робочої сили, щоб мати дiтей. Коли вони повертаються на роботу вони програють своїм однолiткам-чоловiкам у вирiшальних умiннях, а тому й в просуваннi по службi. Навiть коли молода матiр повертається на роботу через декiлька мiсяцiв, чоловiки, як правило, вважають, що вона тепер не може вирiшувати питання, що потребують витрачати багато часу, i пiдвищень ця жiнка найчастiше не отримує.

Ще такий показовий факт. Американськi соцiологи пiдрахували, що з 1362-х вищих посадових осiб виконавчої влади Сполучених Штатiв жiнки складають тiльки 2 вiдсотки. А з 500 найбiльших американських компанiй тiльки одну - Washington Post Company - очолює жiнка Катарiн Грехем (вона визначає, що отримала цю посаду завдяки тому, що її родина володiє контрольним паєм корпорацiї).

Американськi соцiологи зауважують, що дискримiнацiя жiнок у верхiвках економiчної влади є досить тонкою. Формування дружнiх зв'язкiв та обмiн цiнними бiзнесовими порадами вiдбуваються неформально у таких мiсцях, що вiдкритi тiльки для чоловiкiв - особливо на курсах гольфу, на закритих кортах для гри у сквош (squash) та у приватних чоловiчих клубах.

В результатi склалася така ситуацiя, коли чим бiльш успiшною є кар'єра чоловiка, тим iмовiрнiше, що цей чоловiк одружений та має сiм'ю. Але для жiнок це не так. В той час, як серед чоловiкiв-керiвникiв найбiльших корпорацiй тiльки 4 вiдсотки самiтнi i тiльки 3 вiдсотки не мають дiтей; серед жiнок, що займають такi посади, - самiтнiх 51 вiдсоток, а дiтей не мають 61 вiдсоток.

Таким чином, вибiр кар'єри вимагає вiд жiнки бiльше, нiж вiд чоловiкiв. Чим бiльше жiнки отримують те, що чоловiки мають на роботi, тим бiльше вони вимушенi жертвувати тим, що чоловiки мають вдома - дiтьми та сiмейним притулком.

Аналогiчна ситуацiя склалася в американських унiверситетах. У 1972 роцi був прийнятий федеральний закон, що забороняє дискримiнацiю жiнок у освiтнiх програмах, якi отримують федеральне фiнансування. Але сексизм, як вважають американськi соцiологи, в унiверситетах США ще переважає. У сферi вищої освiти на керiвних посадах тiльки 15 вiдсоткiв жiнок i бiльшiсть з них працює або у невеликих коледжах мiсцевого значення та спецiфiчного профiлю або на низьких рiвнях керiвництва престижних унiверситетiв.

Небагато жiнок також i на повних професорських посадах, особливо у провiдних унiверситетах: у Гарвардi тiльки 4,2 вiдсотка професорiв (full professor) - жiнки, у Прiнстонi - 3,2, в Йельському унiверситетi - 3,2 вiдсотка, у Стенфордському - 2,6 вiдсотка.

Дещо краще спiввiдношення серед наукових працiвникiв та iнженерiв з докторськими дипломами на довгострокових контрактах, серед яких 38 вiдсоткiв - жiнки, хоча в цiлому серед наукової та iнженерної робочої сили жiнки складають тiльки 13 вiдсоткiв. Найгiрше жiнки репрезентованi у фiзично-технiчних науках, краще - у бiологiчних науках, найкраще - у соцiальних та поведiнкових науках.

Якщо говорити про мiсця роботи, то у США жiнки найменше зайнятi у промисловостi та федеральнiй адмiнiстрацiї. Частiше нiж чоловiки жiнки працюють у лiкарнях та клiнiках, у неприбуткових органiзацiях, мiсцевiй адмiнiстрацiї та навчальних закладах.

У полiтицi за всю iсторiю США жiнка вперше була висунута кандидатом на посаду вiце-президента вiд однiєї з основних полiтичних пар сексуально активнi поза шлюбом або жiнок, що ранiше знали своїх гвалтiвникiв.

Американськi психологи та соцiологи здiйснили вже велику роботу для викриття тих мiфiв, що склалися у США стосовно згвалтування.

Наприклад, психолог Марта Верт знайшла, що бiльше половини мешканцiв штата Мiнесота погоджується з такими судженнями: "У бiльшостi випадкiв згвалтування жертва була нерозбiрливою у своїх зв'язках або мала погану репутацiю" та "Жiнка, що йде до дому чоловiка на перше побачення".

Поправка до Конституцiї США про рiвнi права та право на аборти були центральними проблемами жiночого руху. У 80-х роках багато якi з жiночих груп додали до своїх гасел iдею порiвнянно .ї вартостi .. Ця iдея полягає в тому, що рiзнi роботи можуть бути порiвнянi мiж собою таким чином, що "рiвна плата за рiвну працю" може стати "рiвною платою за порiвнянну працю".

Тим самим роботодавцi закликалися оцiнювати внутрiшню цiннiсть рiзних робот через спiввимiр тих знань, умiнь та зусиль, що вимагаються вiд найманих працiвникiв, їх вiдповiдальностi та умов працi. Роботодавцi мали порiвняти, наприклад, те, що робить секретарка, з тим, що робить водiй ваговозу. I якщо цi двi роботи у кiнцевому пiдсумку потраплять приблизно на те ж саме мiсце вiдповiдної кiлькосної шкали, то тодi, стверджують прихiльники iдеї порiвнянної вартостi, за цi двi роботи треба платити однаково.

Рухи звичайно породжують контррухи i це мало мiсце також у випадку iз жiночим рухом. Антифемiнiзм - особливо заперечення проти абортiв та проти встановлення рiвних прав - знайшли стiйких послiдовникiв серед тiєї частини населення, що вiддана консервативним релiгiйним засадам, традицiйним сiмейним цiнностям та жiночим ролям.

I пiсля приблизно десятирiччя перемог жiночий рух у 80-х роках вимушений був перейти до оборони. Поправка до Конституцiї про рiвнi права чоловiкiв та жiнок не набула законної сили. Противники абортiв вдаються до широких компанiй. Адмiнiстрацiя Рейгана призначила консервативних суддiв, що чинять опiр встановленню будь-яких нових видiв правового захисту. А у бiзнесi адмiнiстрацiя заперечує проти iдеї порiвнянної вартостi як перешкоди вiльному пiдприємництву.

Змiнилися також тi проблеми, на вирiшеннi яких концентруються головнi зусилля жiночого руху Сполучених Штатiв. Фемiнiстки 60-х та 70-х рокiв зосереджували свою енергiю на боротьбi за юридичну формальну рiвнiсть з чоловiками. Вони прагнули можливостей працювати у правничих фiрмах, медицинi та менеджерами корпорацiй. Проблеми сiмейного життя були на останньому планi - пiсля поправки про рiвнi права, легалiзацiї абортiв та можливостей працювати. Сучасна, друга хвиля жiночого руху виступає за такий соцiальний лад, у якому обидвi статi - i чоловiки i жiнки - могли б заробляти засоби для життя i мати сiм'ю.

В той же час, опитування нацiонально репрезентативної виборки, яке провела у 1985 роцi Органiзацiя Ропера (Roper Organization), показали, що орiєнтацiї стосовно чоловiчих та жiночих ролей протягом 11 рокiв помiтно змiнилися. У 1974 роцi 50 вiдсоткiв жiнок та 48 вiдсоткiв чоловiкiв вважали найкращiм стилем життя традицiйне одруження, при якому чоловiк працює, а дружина залишається вдома, щоб займатися домашнiм господарством i дiтьми. У 1985 роцi такої думки притримувалися вже тiльки 37 вiдсоткiв жiнок та 43 вiдсоткiв чоловiкiв. Взагалi, тiлько 10 вiдсоткiв американцiв висловили переконанiсть у тому, що жiнки повернуться до традицiйних ролей, а бiльш двох третин i чоловiкiв i жiнок висловили думку, що жiночi ролi i надалi будуть змiнюватися.