Iндустрiальнi суспiльства (industrial societies)

Iндустрiальнi суспiльства почали виникати з розвитком механiзацiї виробництва. Першою була Англiя, де близько 250 років тому розпочалася промислова революція: зростаюче використання у виробництві енергії неживої природи. З того часу цей спосiб виробництва зарекомендував себе настiльки успiшно, що поширився у всьому свiтi, трансформуючи, або руйнуючи iншi типи суспiльств. Iндустрiалiзацiя базується на застосуваннi наукових знань до технологiї виробництва, що зробило можливим застосування нових джерел енергії, а також перекласти на машини частину тієї роботи, яку ранiше робили люди чи тварини. Завдяки винаходам i вiдкриттям, коли кожне з наступних базується на попередніх, швидкiсть технологiчного прогресу в iндустрiальному суспiльствi дуже велика. Такі технологiї, як паровий двигун, двигун внутрiшнього згорання, електричний двигун, атомні реактори - стимулювали змiни в економiцi та iнших соціальних iнституціях. На вiдмiну вiд доiндустрiальних суспiльств, iндустрiальнi знаходяться в станi постiйних i відносно швидких соцiальних змiн.

Iндустрiалiзацiя - це ефективна стратегiя виживання, бо вона дозволяє незначній меншостi суспільства годувати усе iнше його населення. Тому iндустрiальнi суспiльства можуть сягати величезних розмiрiв, налічуючи десятки i, навiть, сотні мiльйонiв людей. Чисельність населення особливо швидко зростає на раннiх стадiях iндустрiалiзацiї, коли люди починають жити довше за рахунок полiпшення охорони здоров`я та санітарно-гігієничних умов. В розвинених iндустрiальних суспiльствах чисельність населення стабiлiзується, оскiльки серед людей стає популярним контроль за народжуваннiстю. Iндустрiальнi суспiльства швидко урбанiзуються бiльшiстю населення, починає жити в мiстах та навколо них, де є бiльше можливостей працевлаштування i де цi можливостi весь час збiльшуються. У цих суспільствах соцiальне життя все більшою мірою відбувається у вторинних групах, нiж у первинних. Великі органiзацiї, такi як корпорацiї та урядовi бюрократичнi установи, перетворюють значну частку соцiальної дiяльностi на анонiмну та безособову, охоплює своїм впливом усі ланки суспiльства. Сiм`я втрачає багато своих первинних функцiй. Вона перестає бути одиницєю економiчного виробництва i освiти молодi.

В процесі індустіалізації економіка стає фактично безмежною, охоплює своїм впливом усі ланки суспільства. Сім’я втарачає багато своїх первинних функцій. Вона перестає бути одиницєю економічного виробництва й освіти молоді.

Вплив релiгiї, як беззаперечного джерела морального авторитету зменьшується. Виникають світські ідеології, різні люди приходять до різних, іноді взазмовиключаючих цiнностей i вiруваннь. Значною мірою це відбувазться під впливом науки як нова важлива соцiальна iнституція, оскiлькi технологiчнi нововведення залежать вiд розширення та вдосконалення наукових знань. Одночасно, і освiта стає окремою iнституцією. Індустрiальне суспiльство вимагає масової грамотностi й освiта стає обов`язковою для багатьох. Розвиваються й iншi соціальні iнституції, такi як правова, медична, вiйськова, спортивна.

Ще одним наслідком індустрілізації стало зменшення соцiальної нерiвності. В доiндустрiальних суспiльствах бiльшiсть статусiв були приписанми: особа народжувалась в сiм’ї лорда чи селянина й майже нiчого не могла зробити щоб змiнити свій статус. Але в iндустрiальному суспiльствi людина може досягти iншого статусу, скажiмо водiя автобусу, інженера чи полiтика. На раннiй стадії iндустрiалiзацiї iснувала прiрва мiж прибутками багатих та бiдних, коли селяни переходять в нову якiсть мiської робочої сили, часто за дуже важких умов. Але потiм звичайно вiдбувається зменшення рiзницi мiж соцiальними класами в умовах життя.

Накопичення власності стає можливим не тільки на основі успадкованого багатства, але й завдяки власним здібностям, таланту і знанням. З поширенням власності серед населення розширюється соціальна база політичнои влади. Укорінюються ідеї прав і свобод особистості розвиваються демократичні засади політичної системи, хоча цей процес відбувається досить суперечливо. Це зумовлено тим, що формування правових систем залежить не тільки від технологічної бази суспільства (вона визначає лише діапазон можливостей) але й від його ідеологічної бази (яка фактично і визначає ціннісний вибір у тих межах, які накладає існуюча технологія). Сучасні тенденції розвитку у розвинутих індустріальних суспільствах розглянемо у заключній лекції.