5.Валовий внутрішній продукт та валовий національний продукт. Методика їх розрахунку.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вимірює вартість продукції та послуг, вироблених на території даної країни за визначений період, незалежно від того, знаходяться чинники виробництва у власності громадян даної країни або належать іноземцям.

Валовий національний продукт (доход) (ВНП/ВНД) вимірює вартість продукції та послуг, вироблених чинниками виробництва за визначений період, що знаходяться у власності держави або громадян даної країни (резидентів), в тому числі й на території інших країн.

ВВП (ВНП) згідно системи національних рахунків обчислюється трьома методами:

1)метод розрахунку за витратами (по кінцевому використанню);

2) метод розрахунку за доходами (по розподільчому способу);

3) за допомогою додаткової вартості .

Метод розрахунку за витратами:

ВВП (ВНП)= Витрати на споживання(С)+Валові інвестиції (витрати на інвестиції)(Iq)+Державні закупівлі товарів та послуг(G)+Чистий експорт(Xn)

Чисті інвестиції=Валові інвестиції-Амортизація

Метод розрахунку за доходами:

ВВП(ВНП)=Зарплата(V)+Прибуток(P)+Рентна плата(R) +Проценти(і)+ +Амортизація(А) +Дивіденди(Д)+ Чисті непрямі податки на бізнес

Метод розрахунку за допомогою додаткової вартості:

додається вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту.

6.Національний дохід і національне багатство: рівень цін та їх вплив на національний дохід

Важливим макроекономічним показником є національний дохід (НД).

Національний дохід – це дохід, який створено факторами виробництва в результаті їхньої участі в процесі виробництва поточного обсягу ВВП, або вартість ресурсів, що використовуються для виробництва обсягу продукції в поточному році. Національний дохід розраховується шляхом вилучення з вартості чистого внутрішнього продукту непрямих податків.

НД=ЧВП–НП, де:

НД – національний дохід;

ЧВП– чистий внутрішній продукт;

НП– непрямі податки.

Національний дохід – це сукупний дохід, який заробляють власники факторів виробництва: робочої сили (заробітна плата найманих працівників), землі (земельна рента) та власники капіталу (прибуток і процент) за рік. Він вважається заробленим доходом.

НД = ЗП + рента + процент + прибуток, де:

НД– національний дохід;

ЗП– заробітна плата.

З точки зору постачальників ресурсів національний дохід є вимірювачем доходів, які вони отримують від участі у поточному виробництві. З точки зору фірм (підприємств) національний дохід є вимірювачем цін факторів виробництва або ресурсів.

Національний дохід відображає ринкові ціни економічних ресурсів, які використовуються на створення обсягу виробництва даного року.

Національне багатство - сукупність матеріальних і духовних благ у грошовій формі, нагромаджених за всю історію функціонування національної економіки. В економічній науці існують два концептуальні підходи до його розуміння і визначення. В основу першого покладено концепцію балансу народного господарства, відповідно до якої національне багатство постає як сукупність матеріальних благ, якими розпоряджається суспільство та які створені працею людей за попередній період розвитку. Відповідно до концепції національних рахунків національне багатство визначається як сума чистого власного капіталу всіх суб'єктів господарювання, тобто в нього входять, крім матеріальних благ і ресурсів, також невиробничі матеріальні активи (авторські права, ліцензії і т. п.), фінансові активи (без фінансових зобов'язань).