21.3 Призначення і сутність методу кореляційно-рагресійного аналізу.
Основна задача методу кореляційно-регресійного аналізу – оцінка тісноти (сили) кореляційноо зв’язку (зв’язку між двома випадковими величинами Х та У, що не знаходяться у тісній функціональній залежності) між результативним фактором і факторами – аргументами.Ця залежність характеризується функцією,яка може бутипрямою,параболічною,і опписується математичним рівнянням.
Мірою критерію тісноти зв’язку є коефіцієнт кореляції, їх існує кілька видів. Найбільшого поширення набуває коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона, який припускає нормальний закон розподілу спостереження.
Лінійний коефіцієнт кореляції змінюється в межах від – 1 до +1. Для оцінки ступеня взаємозв’язку використовують шкалу чеддока (якісна оцінка коефіцієнта кореляції).
Якщо | r | = 0,1-0,29 – слабка кореляція;| r | = 0,3-0,49 – помітна кореляція;| r | = 0,5-0,69 – помірна кореляція;| r | = 0,7-0,89 – висока кореляція;| r | = 0,9-1 – дуже висока кореляція.
Від’ємне значення лінійного коефієнту кореляції свідсить про наявність зворотнього зв’язку.
Основне завдання кореляційного і регресійного методів аналізу зв’язку полягає в аналізі статистичних даних для виявлення математичної залежності між досліджуваними ознаками і встановлення за допомогою коефіцієнта кореляції числової порівняльної оцінки щільності взаємозв’язку.
Таким чином, регресійно-кореляційний метод аналізу вирішує два основні завдання:
- визначає за допомогою рівнянь регресії форму зв’язку між варіацією ознак X i Y,
- встановлює ступінь щільності зв’язку між ознаками.
Задача 21.
оборотів
днів
Це значення менше від нормативного 30 днів
21.5Розслідування нещасних випадків.
Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день або більше або до не-обхідності переведення потерпілого на іншу (легку) роботу, а також випадки смерті на виробництві.
Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених Положенням, також за участю представників органів державного нагляду, керування охороною праці й профспілок.
Про нещасний випадок свідок або потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги.
До складу комісії включаються: керівник чи представник служби охорони праці; керівник структурного підрозділу, на якому працює потерпілий; представник профспілкової організації або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.
При нещасному випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник Фонду.
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
Комісія з розслідування протягом трьох днів зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб, і, по можливості, одержати пояснення потерпілого;визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;з'ясувати обставини й причини нещасного випадку, визначити зв'язок цього випадку з виробництвом;визначити осіб, які порушили вимоги охорони праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібних випадків;скласти акт розслідування за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт Н-1 або НТ про випадок в шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцеві.
Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти Н-1 або НТ протя-гом однієї доби по закінченні розслідування.
Копія акта Н-1 надсилається в орган, до сфери керування якого відно-ситься підприємство, а у разі відсутності такого органа – відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування.Акти розслідування нещасного випадку (Н-5), акти Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають збереженню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є або був потерпілий.
Білет 22