42. Класифікація і нормування матеріально-сировинних ресурсів

Нормування оборотних засобів полягає у розробці норм їх оборотності за певними елементами у відповідних одиницях виміру залежно від виду товарно-матеріальних цінностей та у визначенні нормативів власних оборотних засобів.

Норматив оборотних засобів – це грошове визначення вартості мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей.

Для забезпечення нормальної роботи підприємства необхідно мати оптимальний розмір залишків матеріальних ресурсів, для чого здійснюється їхнє нормування. Визначення потреби підприємства в сировині та інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрачання. Ці норми розробляються самими підприємствами чи по їх замовленню галузевими науково-дослідними інститутами.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це гранично допустима величина витрати певного виду матеріальних ресурсів на виготовлення продукції з урахуванням необхідності застосування прогресивної технології та сировини високої якості.

Норма витрат певного виду матеріальних ресурсів визначається за формулою:Нв = Rr + r + gде, Rr – корисні або чисті витрати матеріальних ресурсів;r – технологічні відходи і втрати;g - інші відходи і втрати, що виникають в процесі транспортування, зберігання.

У практиці використовують три методи нормування витрат матеріальних ресурсів:

 аналітично-розрахунковий – аналіз та техніко-економічне обґрунтування норми витрат з використанням нових досягнень техніки і технології;

 дослідно–лабораторний – визначення норми витрат певного виду матеріальних ресурсів шляхом проведення дослідів і досліджень;

 звітно–статистичний – встановлення норми витрат матеріальних ресурсів виходячи із звітних даних про фактичне використання ресурсів в минулі роки та можливою знижкою норм в наступні роки.

Норми оборотних засобів у днях визначаються з урахуванням тривалості перебування їх у сфері виробництва та реалізації продукції, а також умов матеріально-технічного забезпечення.

Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяють на:

 підготовчі запаси - передбачаються для прийому, розвантаження, складування матеріалів. Розраховуються по фактичному часу, необхідному на ці операції;

 технологічні запаси – передбачають час на попередню підготовку оборотних засобів до використання у процесі виробництва;

 складські запаси – повинні забезпечувати безперебійність виробничого процесу від постачальників матеріалу. Вони дорівнюють половині середнього інтервалу між поставками;

 страхові запаси – передбачаються для гарантії нормального процесу виробництва у випадку порушення договірних зобов'язань або поставок. Вони дорівнюють половині складського запасу;

 транспортні запаси - передбачаються у випадку, коли матеріальні цінності необхідно оплатити раніше, ніж вони надійдуть на підприємство. Визначаються як різниця між документооборотом і вантажооборотом.

43. Характеристика та методика розрахунку показників ефективного використання оборотних фондів

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників:

-матеріаломісткість - розрізняють абсолютну і загальну.

Абсолютна матеріаломісткість – показує витрати основних видів сировини і матеріалів за абсолютними значеннями на одиницю продукції. Загальна матеріаломісткість – відображає вартість всіх матеріальних витрат на один виріб або на одну гривню продукції, що виробляється. Розраховується за формулою: , де МВ – загальна сума матеріальних витрат, грн.; ВП – валова продукція в натуральному або вартісному виразі.

- матеріаловіддача – показує скільки вироблено продукції на одну гривню матеріальних ресурсів. Розраховується за формулою:

-коефіцієнт використання матеріалів – характеризує міру використання матеріальних ресурсів на виробництво продукції. Може бути плановим і фактичним та розраховується за формулою: де, m – корисні (чисті) витрати матеріальних ресурсів; Нвит – норма витрати матеріальних ресурсів; Вматф – фактичні витрати матеріальних ресурсів.

-загальний коефіцієнт використання матеріалів: де Qі – обсяг випуску продукції і-го виробу в натуральних одиницях; mі – чиста вага 1 гот. продукції і-го виду; n – кількість видів продукції, при виробництві яких використовується даний вид матеріального ресурсу; Мзаг – загальні витрати матеріалу на випуск продукції за період часу у фізичних одиницях.

Ефективність оборотності оборотних засобів характеризується обсягом реалізованої продукції або сумою прибутку на одну гривню оборотних засобів і сумою вивільнених оборотних засобів в результаті прискорення оборотності.

Коефіцієнт оборотності розраховується за формулою: де, РП – вартість реалізованої продукції в діючих оптових цінах підприємства; Зозсер – середній залишок оборотних засобів. Середня тривалість одного обороту оборотних фондів визначається за формулою:

де, До – тривалість періоду, за який обчислюють показник.