46. Характеристика форм технічного розвитку підприємства

Технічний розвиток підприємства це процес формування і вдосконалення його техніко-технологічної бази. Технічний розвиток підприємства може відбуватися за рахунок: 1) підтримання техніко-технологічної бази: а) капітальний ремонт устаткування – повне розбирання агрегатів із заміною усіх спрацьованих частин, виправлення деталей, які не замінюються; супроводжується звичайно модернізацією обладнання; б) зміна спрацьованого устаткування новим такого самого технічного рівня; в) технічне доозброєння підприємства передбачає залучення нової більш продуктивної техніки і технології, автоматизації процесів виробництва з метою забезпечення конкурентних переваг та відповідності техніки вимогам останніх досягнень НТП. 2) розвиток техніко-технологічно бази: а) модернізація означає роботу по оновленню обладнання й інших елементів основних засобів. Необхідність модернізації викликається моральним зносом устаткування або моральним старінням технології. Ефективність її порівняно з іншими способами розвитку виробничої бази підприємства визначається можливістю економії витрат за рахунок використання пасивної частини устаткування. б) технічне переозброєння-це напрям технічного розвитку перш за все активної частини промислово-виробничих основних засобів. В ході технічного переозброєння проводиться заміна застарілого й зношеного устаткування новим, більш прогресивним й економічним; в) реконструкція означає зміну підприємства або окремих його виробництв. Головними причинами реконструкції є моральний й фізичний знос основних засобів, моральне старіння технології й продукції, що виробляється; г) Розширення виробництва й нове будівництво — ці заходи, хоча й називаються разом, мають різний зміст: розширення виробництва, виходячи з вимог швидкості задоволення потреб в додатковій продукції, може бути досягнуто на базі вже наявної техніки й технології. При розширенні виробництва на екстенсивній основі його ефективність може збільшитися хоча б за рахунок економії на умовно-постійній частині витрат.

47. Охарактеризувати суть і види виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність – це максимально можливий річний випуск продукції певної номенклатури, асортименту і якості при повному завантаженні устаткування і виробничих площ з використанням прогресивних технологій. Тобто, виробнича потужність показує, на що здатне підприємство при абсолютно повному використанні всіх фондів, в т.ч. і фонду робочого часу. В залежності від характеру виробництва і галузевої приналежності підприємств виробнича потужність визначається в тих одиницях, в яких планується виробництво продукції. Виділяють три види потужності підприємства : 1. Проектна – потужність, яка визначається в процесі будівництва підприємства або при реконструкції діючих підприємств; 2. Поточна або фактично досягнута – це потужність, яка визначається із зміною умов виробництва або при перевищенні проектних показників; 3. Резервна потужність – існує в певних галузях господарства, н-д, в електроенергетиці, газовій промисловості. В цих галузях має існувати резервна потужність для покриття навантажень в піковий період. В загальному вигляді виробнича потужність підприємства складається з виробничої потужності основних цехів, що випускають основну продукцію. Якщо на підприємстві випускається декілька видів різної продукції, то виробнича потужність встановлюється окремо по кожному виду продукції. Найістотніші чинники, що впливають на величину виробничої потужності: номенклатура, асортимент та якість продукції; кількість установленого устаткування, розмір і характеристика виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання виробничих площ потягом року; прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання технологічного устаткування.