Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EP_ekzamen.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
258.63 Кб
Скачать

90. Класифікація та сутнісна характеристика витрат на виробництво продукції

Затрати виникають в процесі і використання ресурсів для досягнення певної мети. Звичайно вони різнонаправлені, поділяються на інвестиційні та поточні, пов'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї функції. Поточні витрати факторів виробництва бувають циклічні і безперервні. Затрати виражають в натуральній і грошовій формі. Варто розрізняти витрати, що формують вартість продукції в певному періоді і реальні грошові виплати.

Класифікація витрат.

1. З метою управління виділяють :Загальні витрати - затрати на весь обсяг продукції за певний період. Затрати на одиницю продукції - визначаються як середні за певний період, якщо продукція виробляється постійно або серіями. Граничні витрати - характеризують їх приріст на одиницю приросту обсягу виробництва.

2. За ступенем однорідності: виділяють елементні і комплексні витрати. Елементні - однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст і кваліфікуються як первинні. (матеріальні витрати, на оплату праці та ін.) Комплексні витрати - охоплюють декілька елементів витрат, їх групують за економічним значенням при калькулюванні і організації внутрівиробничого процесу. (Адміністративні витрати).

3. Постійні витрати - їх загальна величина не залежить від кількості виготовлюваної продукції, стрибкоподібно можуть змінюватись при суттєвих чи організаційних змінах у виробничому процесі. Виділяють також умовно-постійні витрати, які несуттєво змінюються при зміні обсягів виробництва. Змінні витрати - змінюються при зміні обсягів виробництва. У їх складі виділяють пропорційні і непропорційні. Пропорційні - змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Непропорційні не мають прямої пропорційної залежності, вони поділяються на прогресивні і дегресивні. Прогресивні зростають швидше від обсягів виробництва, вони виникають тоді, коли збільшення обсягів виробництва вимагає більших витрат на одиницю продукції (затрати на відрядно-прогресивну оплату праці). Ріст дегресивних витрат відстає від збільшення обсягів виробництва (затрати на експлуатацію машин і обладнання).

3. Прямі витрати - безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і можуть вираховуватись прямо на одиницю продукції. Непрямі - відносять на одиницю продукції шляхом розподілу пропорційно базі.

91. Калькулювання. Склад статей калькуляції та їх розрахунок

Калькулювання - визначення собівартості окремих виробів. Це необхідно для вирішення наступних завдань:

1. Обґрунтування ціни виробу.

2. Визначення рентабельності виробів.

3. Аналіз витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах.

4. Розрахунку ефективності різних організаційно - технічних заходів.

На підприємствах складають планові і фактичні калькуляції. Перші розраховуються за плановими нормами, інші - за фактичним рівнем. Різновидом планових калькуляцій є так звані проектно-кошторисні калькуляції, які складаються на разові замовлення, нові вироби на стадії проектування.

Об'єкт калькулювання - та продукція чи послуга, собівартість якої розраховується. Об'єктами калькулювання є: основна і допоміжна продукція, послуги чи роботи. Основний об'єкт калькулювання - готова продукція.

Для кожного об'єкта обирається калькуляційна одиниця - одиниця його кількісного виміру.

Методи калькулювання:

1. За повними витратами.

2. За неповними витратами.

Під час калькулювання затрати групуються за калькуляційними статтями, номенклатура яких залежить від особливостей виробництва.

Орієнтована номенклатура статей калькуляції:

1. Сировина і матеріали.

2. Енергія на технологічні цілі.

3. Основна заробітна плата виробничих робітників.

4. Додаткова заробітна плата виробничих робітників.

5. Відрахування на соціальні заходи.

6. Загально виробничі витрати.

При калькулюванні за повними витратами до перелічених статей додають такі статті, як адміністративні витрати, інші операційні витрати, витрати на збут.

В окремих галузях економіки номенклатура калькуляційних статей відрізняється від приведеної - можуть бути такі статті як “Покупні напівфабрикати”, “Втрати від браку”, “Знос спецінструментів”.

Стаття “Загально виробничі витрати комплексна. Сюди включаються непрямі витрати, які за своїм функціональним призначенням поділяються на дві групи: перша - затрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання, друга - затрати на організацію і управління виробництвом

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання охоплюють широке коло витрат, необхідних для роботи обладнання в режимі виробничого процесу, а також для підтримки його у стані готовності до експлуатації.

До витрат на організацію і управління виробництвом відносяться: оплата праці управлінського персоналу виробничих підрозділів, затрати на інформаційне забезпечення управління, амортизація і утримання будівель, споруд, їх ремонт, затрати на обслуговування виробництва.

На загально виробничі витрати складається кошторис по кожному виробничому підрозділу на рік з квартальною розбивкою. На одиницю кожного виду продукції вони розраховуються методом розподілення пропорційно базі.

Найбільш розповсюдженим на вітчизняних підприємствах є розподілення загально виробничих витрат пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників. У такому випадку:Сзв= Сзп* (Рзп/100),де Сзв - загально виробничі витрати на одиницю продукції, грн..Сзп - основна заробітна плата виробничих робітників.Роп - співвідношення загально виробничих витрат і основної заробітної плати, %.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]