52. Загальна характеристика процесу управління технічним розвитком підприємства.

Технічний розвиток підприємства може відбуватися за рахунок: 1) підтримання техніко-технологічної бази: а) капітальний ремонт устаткування; б) зміна спрацьованого устаткування новим такого самого технічного рівня; в) технічне доозброєння підприємства;2) розвиток техніко-технологічно бази:а) модернізація;б) технічне переозброєння;в) реконструкція;г) розширення;д) нове будівництво. Оцінка технічного рівня різногалузевих підприємств здійснюється періодично (один раз на 3-5 років). Для цього використовуються типові показники:1) рівень технічної оснащеності праці:Фондооснащеність праці;Енергооснащеність праці; 2) рівень прогресивності технології: Структура технологічних процесів за трудомісткістю; Питома вага нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції; Середній вік застосовуваних технологічних процесів; Коефіцієнт використання сировини і матеріалів; 3) технічний рівень устаткування: Продуктивність (потужність);Надійність, довговічність;Питома металомісткість;Середній строк експлуатації;Питома вага прогресивних видів устаткування в загальній його кількості; Питома вага технічно та економічно застарілого устаткування у загальному його парку; 4) рівень механізації та автоматизації виробництва:Ступінь охоплення робітників механізованою працею;Питома вага обсягу продукції, що виготовляється за допомогою автоматизованих засобів. Для поглибленої аналітичної оцінку стану технічного розвитку підприємства застосовуються інші показники:1) механооснащеність праці (відношення середньої вартості машини та устаткування до чисельності робітників у найбільшу зміну); 2) коефіцієнт фізичного спрацювання устаткування,3) коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва (кількість застосовуваних пристроїв, оснастки та інструментів у розрахунку на одну оригінальну деталь кінцевого виробу);4) рівень утилізації відходів виробництва; 5) рівень забрудненості природного середовища, що визначається за спеціальною шкалою в балах. Зміст програми (плану) технічного розвитку підприємств: 1. Науково-дослідні і проектна конструкторські роботи. 2. Створення, освоєння нових і підвищення якості тих, що виготовляються, видів продукції.3. Запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів. 4. Зведені результати здійснення заходів технічного розвитку.

53. Організаційно-правові основи здійснення лізингових операцій

Усі витрати на утримання лізингового майна несуть або лізингодавець (за оперативного лізингу), або лізингоодержувач (за фінансового лізингу). При цьому основними витратами останнього є лізингові платежі. Елементний склад лізингових платежів: 1. Амортизаційні відрахування, тобто сума, що відшкодовується з кожного платежу у вигляді частини вартості об'єкта лізингу, який амортизується протягом періоду внесення лізингових платежів; 2. Плата за користування кредитними ресурсами (сума, сплачується лізингодавця у вигляді відсотка за залучений ним кредит для придбання майна, що передається в лізинг); 3. Комісійна винагорода лізгингодавця за одержане в лізинг майно (у відсотках до його балансової вартості); 4. Відшкодування страхових платежів за договором страхування, якщо об'єкт застраховано лізингодавцем; 5. Компенсація інших витрат лізингодавця, передбачених договором лізингу. Можливі методи нарахування лізингових платежів: - метод фіксованої загальної суми, за яким сума лізингових платежів нараховується однаковими частинами протягом усього строку дії договору; - метод авансу, який передбачає виплату авансової суми в узгодженому між сторонами розмірі: решта суми розподіляється рівномірно чи іншим способом на весь строк дії договору лізингу; - метод мінімальних платежів, за застосування якого загальна сума лізингового платежу включає такі складові: амортизаційні відрахування від вартості об'єкта лізингу; плату за залучені кошти; комісійну винагороду; плату за додаткові послуги лізингодавця; вартість лізингового майна.