35. Методи оцінки основних виробничих фондів підприємства

Для технічної характеристики основних фондів, аналізу рівня використання окремих видів засобів праці, своєчасної заміни їх новими потрібен облік основних фондів.

Облік основних виробничих фондів відбувається як у натуральних так і у вартісних показниках.

Облік у натуральних показниках необхідний для визначення речового складу основних фондів, виробничих потужностей підприємств, встановлення шляхів більш раціонального їх використання, складання балансу обладнання і забезпечення планомірного розвитку підприємства. Здійснюється цей облік на основі даних паспортів (в яких відображена технічна характеристика основних фондів, ступінь їх використання, ремонти що проводилися, тобто всі зміни, що відбувалися з обладнанням) і інвентаризацій.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення загального обсягу основних фондів, їх динаміки і структури, розмірів амортизації, калькуляції собівартості продукції. Основні фонди у вартісному виразі являють собою основні засоби (кошти) і є частиною статутного фонду (власного капіталу).

Залежно від часу оцінки, характеру і стану основних фондів розрізняють первісну, відновлену та залишкову вартість.

Первісна вартість – фактична вартість основних фондів на момент введення в дію або придбання. Вона включає: суми, що сплачуються постачальникам та підрядчикам; збори та платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних фондів; суми ввізного мита; суми непрямих податків; витрати зі страхування ризиків доставки основних фондів; витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних фондів; інші витрати; Первісна вартістьВп = Ц + Т + М;де Ц – ціна обладнання в грн.;Т – транспортні витрати;М – затрати на монтаж і установку обладнання.

Відновлена вартість – це вартість відтворення основних виробничих фондів в сучасних виробничо-економічних умовах, визначається за результатами інвентаризації. Відновлена вартість враховує ті ж витрати що і первісна, але за нинішніми цінами.

Відновлена вартість визначається за формулою:

де, Вп = первісна вартість ОФ, грн.∆g- річний приріст продуктивності праці у %.t – кількість років експлуатації обладнання з моменту введення.абоВв = Вп * k + P + Mде, k – коефіцієнт зміни ціни.Р, М – затрати на ремонт і модернізацію.

Залишкова вартість - характеризує реальну вартість основних фондів і визначається як різниця між вартістю, за якою об’єкт основних фондів був занесений на баланс підприємства (це повна первісна і відновлена вартість) та сумою зносу (та частина вартості основних фондів, яку вони в процесі виробництва перенесли на вартість готової продукції).

Ліквідаційна вартість – це сума коштів, яку може отримати підприємство в результаті реалізації основних фондів після закінчення терміку їх корисного використання, тобто залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття з експлуатації.

Балансова вартість – це сума за якою об’єкт основних фондів включається до балансу після вирахування суми накопиченої амортизації. Вона дорівнює первісній вартості на момент введення в експлуатацію основних фондів. У міру зношення основних фондів їхня балансова вартість буде відповідати залишковій.