94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.

Вексель (нім. — Wechsel — зміна, обмін) — цінний папір, що містить безумовне абстрактне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну грошову суму власнику век­селя (векселетримачеві). При розрахунках у зовнішньоторговельних операціях використо­вуються простий вексель (соло) і переказний (тратта) [177].

Простий вексель (соло) — нічим не обумовлене зобов'язання пози­чальника (векселедавця) сплатити позикодавцю (векселетримачеві) відповідний борг в обумовленому місці у визначений термін.

Переказний вексель (тратта) — письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований боржнику (трасату), сплатити третій особі (ремітенту) в зазначений термін позичену суму. За такого грошово­го зобов'язання трасант виступає і кредитором щодо боржника (траса­та), і боржником щодо ремітента.

Вексель складається за суворо встановленою формою, обумовле­ною національним законодавством.

Відповідно до Однотипного вексельного закону вексель склада­ють у письмовому вигляді. Він повинен містити обов'язкові рекві­зити.

Для простого векселя:

• вексельна позначка;

• просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей;

• термін платежу;

• місце платежу;

• найменування одержувача;

• дата та місце складання платежу;

• підпис векселедавця.

Для переказного векселя (тратти) :

• найменування "вексель" у текст документа;

• проста і нічим не обумовлена пропозиція сплатити певну суму грошей;

• найменування трасата (боржника);

• термін платежу;

• місце платежу;

• найменування особи (ремітента, одержувача), якій чи за наказом якої має бути здійснений платіж;

• дата та місце складання векселя;

• підпис особи (векселедавця, трасата, кредитора), яка видає век­сель.

Оскільки переказний вексель сам по собі не має сили законного платіжного засобу, а є лише представником справжніх грошей, у міжна­родній практиці прийнято, що боржник-трасат зобов'язаний письмово підтвердити свою згоду здійснити платіж за векселем в зазначений термін (акцепт тратти). Акцепт здійснюється у вигляді напису на лицьовому боці векселя і підписується акцептантом. Печатку під акцептом не став­лять. Акцепт тратти може бути загальним чи обмеженим.

Обмежений (частковий) акцепт — письмове погодження борж­ника сплатити тільки частину суми, вказаної у тратті.

Акцепт тратти може здійснювати і банк. Такий банківський ак­цепт використовують для дотермінової негоціації тратти.

Негоціація тратти — продаж векселя векселетримачем банку до настання терміну платежу за векселем. При цьому векселетримач от­римує не повну суму векселя, а тільки її частину, яка залишилася після вирахування відсотка за негоціацію та банківського збору. Після цього банк може у зазначений термін пред'явити трасату век­сель до сплати.

Індосамент — передатний напис на зворотному боці векселя, чека, коносаменту та деяких інших цінних паперів, який засвідчує пере-дання прав за цим документом від однієї особи до іншої та підпи­сується індосантом. Індосамент можна здійснити у вигляді передат­ного напису з відмовою від відповідальності, що випливає з тратти. Тоді проставляють напис "без обороту на мене", а передатний напис називають безоборотним індосаментом.

Банківські операції з векселями. Вексельними кредитами є банківські операції з врахування (дисконту) векселів і надання пози­чок до запитання під забезпечення векселів. Кредит надається за за­явою векселетримача. Врахування векселів і позички під заставу векселів є активними операціями банку; їх суми враховують при виз­наченні відповідних нормативних коефіцієнтів.