42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою

У всіх правових відносинах від імені держави як суб'єкта МІШ діють уповноважені нею суб'єкти:

• глава держави;

• уряд;

• закордонні представництва;

• міністерства та відомства;

• окремі посадові особи та ін.

Тому важливо розмежовувати функції вказаних осіб, які діють від імені держави, від функцій осіб, які діють від свого імені. Так, якщо зовнішньоекономічні угоди здійснюються не державою, а через самостійних юридичних осіб, включаючи і державні підприємства, імунітет держави не відіграє істотної ролі для зовнішньоекономічної діяльності. В тих же випадках, коли держава здійснює цивільно-правові угоди з іноземним елементом, на думку ряду вчених, існує презумпція, що зобов'язальні відносини держави підпорядковуються тільки законам цієї держави. Але дане твердження часто спростовується на практиці на основі принципу автономії волі сторін.

Україна може бути суб'єктом міжнародного публічного права, наприклад, як учасниця Міжнародної угоди ООН з цукру 1992 р.¹ Як суб'єкт міжнародних економічних відносин наша держава визнається членами "великої сімки" (СІЛА, Ка­нада, Японія, Франція, ФРН, Великобританія, Італія). Беручи участь як суб'єкт права у міжнародній діяльності, зокрема в міждержавних організаціях (ООН, Міжнародному валютному фонді та ін.), Україна водночас може бути й суб'єктом приватно-правових відносин. Це підтверджується і її нор­мативними актами.

Україна може виступати стороною в угодах з іноземного інвестування, оренди майна за кордоном. Вона є й власником майна, розміщеного за її межами.

У свою чергу, в Україні може розмішуватися майно іно­земних суб'єктів права.

Україна може бути стороною у правовідносинах з продажу іноземним громадянам майна, цінних паперів, приміром, облі­гацій внутрішньої державної позики. І навпаки, держава може заборонити вчинення певних дій.

Україна може спадкувати майно, розміщене за кордоном.

43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном

Нині деякі повноваження у сфері зовнішньоекономічної ді­яльності Україна поклала на торговельно-економічні місії, які діють на основі постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію роботи торговельно-економічних місій у складі дипломатичних представництв України за кордоном" від 28 грудня 1993 p., Указу Президента України "Про торговельно-економічну місію у складі дипломатичного представництва України за кордоном" від ЗО квітня 1994 p., інших норма­тивно-правових актів. Створення означених місій дає мож­ливість Україні та її суб'єктам господарювання, які через фінансові труднощі не можуть відкрити зарубіжних представ­ництв, здійснювати свою діяльність за кордоном. Ці місії мають статус дипломатичних представництв, фінансуються з бюджету України і функціонально підпорядковані МЗЕЗтор-гівлі України. Не обмежуючись власною штаб-квартирою, торговельно-економічна місія може мати своїх представників при консульських установах в інших містах іноземної дер­жави. Нині торговельно-економічні місії працюють у багатьох країнах Східної та Центральної Європи (наприклад, у Польщі, Угорщині, Канаді, ФРН).

Зазначені місії займаються підготовкою інформації з пи­тань економіки, сприяють розвиткові торговельно-економіч­них зв'язків між державами, встановленню контактів на рівні підприємницьких структур. Основною функцією торговельно-економічної місії (на відміну від колишнього торговельного представництва СРСР за кордоном) є сприяння налагоджен­ню контактів малого та середнього бізнесу України з підпри­ємцями іноземних держав.

Торговельно-економічна місія відповідно до покладених на неї завдань:

1) вивчає загальний стан економіки, тенденції розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, технічний рівень виробництва і рівень якості продукції провідних галузей кон'юнктуру ринку товарів та послуг, досвід стимулювання інвестиційної діяльності в державі перебування, інформує Міністерство економіки України та Міністерство закордонних справ України з цих питань, а в разі потреби - інші заінтересовані міністерства, центральні органи виконавчої влади України, установи та організації;

2. розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності торговельно-економічних зв'язків України з державою перебування;

3. здійснює заходи щодо захисту інтересів України, прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності України у державі перебування, інформує Міністерство економіки України та Міністерство закордонних справ України про додержання суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування зобов'язань за міжнародними договорами України, сприяє налагодженню та розвитку прогресивних форм співробітництва, проведенню переговорів, експертиз, укладанню контрактів, а також встановлює контакти з державними установами, організаціями, суб'єктами підприємницької діяльності держави перебування;

4. уживає заходів до додержання інтересів України, правил міжнародної торгівлі суб'єктами підприємницької діяльності України при здійсненні ними зовнішньоекономічних операцій;

5. сприяє запозиченню передового досвіду в галузі демонополізації економіки, приватизації, конверсії військово-промислового комплексу, розвитку структур ринкової економіки;

Торговельно-економічну місію очолює керівник торговельно-економічної місії, який за посадою є радником-посланником або радником закордонної дипломатичної установи України. Керівник торговельно-економічної місії несе персональну відповідальність за виконання покладених на торговельно-економічну місію завдань і функцій.