- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2. Предмет міжнародного приватного права.
- •3. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
- •4. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •8. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •9. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •10. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •11. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •13. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •14. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •15. Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
- •16. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •17. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •18. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •19. Види колізійних норм
- •20. Формули прикріплення
- •21. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •22. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •23. Застереження про публічний порядок
- •24. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •25. Взаємність і реторсія
- •26. Встановлення змісту іноземного права
- •27. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •28. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •29. Основні принципи правового положення іноземців
- •30. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •31. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •1.5. Дієздатність іноземців в Україні
- •32. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •33. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •34. Поняття юридичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права.
- •35. Особистий статут і „національність" юридичної особи.
- •36. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •38. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •39. Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці мгш
- •40. Держава як суб'єкт майнових відносин
- •41. Імунітет держави та його види
- •42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •44. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного приватного права.
- •45. Поняття і види речового права
- •46. Об'єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •47. Цінні папери і оборотні документи
- •48. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •49. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •50. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •51. Колізійні питання права власності за законодавством України та в міжнародному приватному праві.
- •53. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •54. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •55. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •56. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •57. Форма зовнішньоекономічних угод.
- •58. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •59. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
- •60. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •61. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •62. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •63. Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •64. Обов'язки продавця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Обов'язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •66. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •67. Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
- •68. Принципи міжнародних комерційних договорів унідруа. Теорія "Іех тегкаШпа".
- •69. Поняття міжнародних зустрічних операцій.
- •70. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
- •71. Компенсаційні угоди на комерційній основі.
- •72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
- •73. Договір про виключний продаж товарів.
- •74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.
- •75. Договір про факторинг.
- •76. Договори доручення та комісії.
- •77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.
- •78. Договір майнового найму.
- •79. Лізинг як особливий вид договору майнового найму. Оттавська конвенція 1988 року про міжнародний фінансовий лізинг.
- •80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
- •81. Договір про кооперацію.
- •82. Договір про консорціум.
- •83. Договір зберігання та сфера його господарського застосування.
- •84. Договір страхування, його характерні особливості.
- •85. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •86. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •87. Міжнародні залізничні перевезення.
- •88. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •89. Міжнародні повітряні перевезення.
- •90. Міжнародні комбіновані перевезення.
- •91. Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
- •92. Інкасо як форма міжнародних фінансових розрахунків
- •93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків
- •94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •95. Чек як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •96. Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
- •97. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об'єкта міжнародно-правового захисту.
- •98. Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •99. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •100. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
- •101. Поняття зобов'язання із заподіяння шкоди та умови його настання в національних правових системах.
- •102. Колізійно-правові питання зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •103. Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
- •104. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •105. Спадкування за заповітом у міжнародному приватному праві.
- •106. Спадкування за законом у міжнародному приватному праві.
- •107. Перехід спадкового майна і відповідальність за боргами спадкодавця у міжнародному приватному праві.
- •108. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •109. Правовідносини між подружжям.
- •110. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •111. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •112. Усиновлення. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення.
- •113. Опіка і піклування.
- •114. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •115. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •116. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •117. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
Договором підряду опосередковується широке коло господарських робіт. Одними з найбільш старих, «класичних» сфер підряду є будівельні роботи зі зведення різного роду будівель та споруд. У сучасній практиці будівництва виробничих об'єктів велике місце займають договори про будівництво «під ключ» (a turn-key contract), що передбачають здачу повністю готового до експлуатації об'єкта.
Договір застосовується також до відносин з виготовлення виробів відповідно до замовлення: машин, обладнання, вузлів, деталей тощо, комплектних об'єктів, транспортних засобів і т. д. Сферою застосування підряду є надання різного роду технічних послуг у зв'язку з поставками машин та обладнання для промислових та інших об'єктів, що споруджуються за допомогою постачальника, - виконання монтажних і монтажних робіт, здійснення технічного обслуговування і т. д.
2. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), яка, у свою чергу, повинна прийняти роботу і сплатити за неї обумовлену ціну (ст. 1787 ФГК; § 631 ГГУ; ст. 357 - 363 ШОЗ та ін.)
Договір підряду необхідно відмежовувати від близьких за змістом договорів особистого найму і купівлі-продажу майбутніх речей. Від договору особистого найму договір підряду відрізняють за трьома ознаками.Предметом договору підряду є виконання підрядником роботи з виконання замовлення, результат якої може бути виражений або не виражений у будь-якій матеріальній формі. Предметом договору особистого найму є праця, здійснення наймаються певної роботи на підприємстві наймача.
За договором підряду підрядник юридично зберігає положення самостійно господарюючого суб'єкта. Господарська самостійність підрядчика полягає в тому, що він в основному сам організовує свою роботу і визначає способи її виконання.Найманий робітник або службовець включається за договором особистого найму до складу персоналу підприємства наймача, юридично підпорядковується встановленому на ньому режиму праці і працює під прямим).
81. Договір про кооперацію.
За коопераційному договором два або кілька учасників цивільного обороту (кооперуються сторони) беруть на себе обов'язки з метою досягнення загального господарського результату.
Сфера застосування коопераційного договору дуже широка і охоплює різні види господарського співробітництва: виробничу кооперацію, науково-технічну кооперацію, збутову кооперацію та управлінську кооперацію. Найбільшого розвитку в договірній і господарській практиці отримали перші три види кооперації.При цьому змістом одного і того ж договору може бути регулювання двох або трьох її видів, тобто відносин виробничої, та / або науково-технічної, та / або збутової кооперації. Як правило, це знаходить відображення і в самому найменуванні договорів.
У рамках виробничої кооперації предметом співробітництва сторін стає спільне виготовлення машинно-технічних виробів або матеріалів на базі предметної, подетальної або пооперационной виробничої спеціалізації учасників або спільне будівництво ними об'єктів (спільне виробництво і спеціалізація).
У рамках науково-технічної кооперації до предмета співробітництва належить розробка науково-технічних об'єктів - конструкторських чи технологічних - на основі проведення спільних науково-дослідних, та / або проектно-конструктор-ських, та / або експериментальних робіт (проведення спільних розробок конструкції або способу або доведення до стадії впровадження таких об'єктів, що належать одній з сторін).
І нарешті, в рамках збутової кооперації співпраця проявляється у спільній комерційної реалізації товарів, послуг і технічної інформації на національних та / або іноземних ринках. Це - спільний продаж готової продукції (виробів) і послуг (з технічного обслуговування і надання інших послуг, проведення операцій типу «інжиніринг» і т. п.), а також спільний продаж технічних рішень (ліцензій на винаходи і «ноу-хау») та технічної документації.
2. Коопераційний договір належить до числа найбільш складних цивільних угод, яким охоплюється цілий «блок» різних відносин сторін, регулюються цивільні зобов'язання різних типів.
Обов'язки кооперуються сторін за договором у кінцевому рахунку визначаються самим предметом кооперації, її господарським змістом. Разом з тим можна виділити основне коло обов'язків, характерних для різних видів кооперації.
При виробничій та науково-технічної кооперації до основних обов'язків сторін відносяться наступні. По-перше, здійснення кожним з партнерів передбачається в договорі частині роботи з виготовлення виробу або розробці науково-технічного об'єкта, при якому на кожного з них лягає відповідна частка спільної роботи. По-друге, подальша передача однієї кооперуються стороною результатів своєї діяльності іншій стороні - в порядку взаємного «обміну» - для забезпечення кожному з учасників кооперації можливості досягнення передбаченого в договорі кінцевого результату. Таким кінцевим результатом можуть бути випуск готового виробу, промислове використання конструкторської або технологічної розробки і т. д.
Договором визначаються зміст, обсяг і строки проведення роботи кожної зі сторін, а також техніко-економічний рівень спільно створюваного об'єкта. Нерідко передбачаються також певні показники для розроблюваних сторонами технічних елементів, і досягнення їх є юридичним обов'язком сторін. Дотримання показників має особливе значення, оскільки мова йде про створення єдиного об'єкта, в якому всі елементи повинні бути функціонально строго пов'язані.