74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.

Договір про франшизу розглядається в іноземній літературі як різновид договору про виняткову продажу товарів, сторонами якого є дві особи: постачальник товарів і / або послуг і «привілейований покупець» (договір отримав своє найменування від «франшизи», або «привілеї»). 

За договором передбачається постачання товарів, при якій покупець набуває їх у власність для перепродажу на ринку або для надання послуг. Як і в договорі про виняткову продажу товарів, вводиться умова про виняткову продажу та купівлі сторонами товарів у визначеному обсязі для подальшої їх комерціалізації на монопольних засадах у межах встановленої в контракті території. 

Крім «умов про винятковість» специфіка договору визначається умовами про комерційної, технічної та організаційної допомоги привілейованому покупцеві продавцем при продажу покупцем товарів та / або наданні послуг третім особам. У здійсненні такої допомоги зацікавлені, по суті, обидві договірні сторони з метою ефективного розвитку співпраці. 

За договором про франшизу продавець зобов'язується надавати • покупцеві комерційну інформацію про раціональні методи реалізації товарів і / або надання послуг, ведення промислу, що становлять «ноу-хау» постачальника. Використання таких відомостей спрямовано на надання сприяння покупцеві в «просування» товарів і послуг. 

На досягнення цієї ж мети направлено і надання продавцем на ліцензійних засадах прав використання об'єктів промислової власності. 

Нарешті, продавець нерідко бере на себе обов'язки з облаштування торгових закладів покупця, підготовці його персоналу до роботи з поставляються обладнанням і т. д. 

75. Договір про факторинг.

Договір про факторинг - це договір щодо здійснення посередницьких послуг у проведенні фінансових розрахункових операцій між учасниками цивільних угод, що передбачає також обов'язки посередника щодо надання деяких інших послуг комерційного характеру. 

Учасниками відносин з факторингу виступають фірма - постачальник товарів чи послуг, фірма з факторингу (фактор) і фірма-набувач товарів або послуг (клієнт). 

Постачальник товарів чи послуг є кредитором, тобто власником прав вимоги по укладеній угоді (купівлі-продажу або будь-якої іншої), а набувач товару або послуги - боржником, тобто зобов'язаним по цій угоді особою. Основний зміст факторингу як посередницької фінансової операції зводиться до задоволення спеціалізованій по факторингу фірмою (фактором) прав вимог кредитора за рахунок стягуються нею з боржника сум за комерційним рахунком кредитора. 

Згідно з угодою, укладеною постачальником товару або послуги з фактором, сторони беруть на себе взаємні зобов'язання. Постачальник зобов'язується передавати фактору наявні права вимоги до клієнтів - шляхом їх юридичної переуступки (суброгації) - для отримання платежів. Зі свого боку фактор зобов'язується негайно виплачувати постачальнику грошові суми за отриманими від нього документами (комерційним рахунках), надаючи гарантію перерахування відповідних сум незалежно від результатів їх стягнення з боржника, тобто клієнта.Отже, в економічному плані факторинг являє собою купівлю комерційних рахунків посередником з негайною їх оплатою постачальнику. 

Фактор може діяти в рамках національного ринку, коли постачальник і клієнт знаходяться в одній країні, або в якості міжнародного чинника, якщо сторони правочину знаходяться в різних країнах. Фактор, що знаходиться в країні експортера, доручає тоді здійснення своїх функцій за кордоном фактору, що працює в країні імпортера-клієнта. Винагорода в цьому випадку ділиться між двома факторами. При міжнародний факторинг посередники крім перерахованих функцій виконують важливі обов'язки по подисканіі іноземних контрагентів. Нині весь світовий ринок поділений між «ланцюжками» пов'язаних між собою різно-національних фірм факторів, взаємно виконують доручення у цій сфері діяльності.