57. Форма зовнішньоекономічних угод.

Основні вимоги щодо форми, змісту та порядку укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) містить також Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (зі змінами відповідно до Закону України від 21 жовтня 1999 р. № 1182-ХІУ). Такими змінами є:

1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на ук­ладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випли­вати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому закону.

2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право ук­ладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (конт­рактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені зако­нами України.

3. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визна­но недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

4. Форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недотримання форми, якщо додержано вимог законів України.

5. Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визна­чаються правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, а місце укладання угоди — законами України.

6. За відсутності погодження між сторонами стосовно права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрак­тів), використовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

• продавцем — у договорі купівлі-продажу;

• наймодавцем — у договорі майнового найму;

• ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;

• охоронцем — у договорі зберігання;

• комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консиг­нації);

• довірителем — у договорі доручення;

• перевізником — у договорі перевезення;

• експедитором — у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;

• страхувачем — у договорі страхування;

• кредитором — у договорі кредитування;

• дарувальником — у договорі дарування;

• поручителем — у договорі поруки;

58. Умови зовнішньоекономічної угоди.

Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовніш­ньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокре­ма, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 5 жовтня 1995 р. До обов'язкових умов дого­вору (контракту) належать: назва, номер договору (контрак­ту), дата й місце його укладення; преамбула із зазначенням повного та скороченого найменування сторін та найменування документів, якими керуються контрагенти під час укладення договору (контракту); предмет договору (контракту); кіль­кість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання по­слуг); базисні умови поставки товарів (приймання/здачі вико­наних робіт або послуг), у т. ч. з використанням Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції 1990 p.; ціна та загальна вартість договору (контракту); умови плате­жів; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть пе­редбачатися додаткові умови: страхування; гарантії якості; за­лучення субвиконавців до договору (контракту), агентів, пере­візників; норми завантаження (розвантаження); передача тех­нічної документації на товар; збереження торгових марок; по­рядок сплати податків, мит, зборів; захисні застереження; мо­мент початку дії договору (контракту); кількість підписаних примірників договору (контракту); можливість і порядок вне­сення доповнень та змін до договору (контракту) і т. д.

Донедавна Законом України "Про зовнішньоекономічну ді­яльність", зазначеним Положенням та іншими нормативно-правовими актами було встановлено спеціальний порядок підписання зовнішньоекономічного договору (контракту).

Сьогодні ч. 2 ст. 6 вказаного Закону викладена у новій редакції. Відповідно до неї зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної ді­яльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зов­нішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповно­важеним на це належним чином, вважаються діями цього іно­земного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності².