77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.

Під агентським договором (the contract of agency) розуміється договір про скоєння однією особою (агентом) дій за дорученням і за рахунок іншої особи (принципала).Створений в основному судовою практикою Англії агентський договір в даний час не тільки широко використовується в майновому обороті всередині країн загального права, але є також одним з найбільш поширених видів міжнародних угод. 

Агентський договір може бути спрямований на вчинення агентом як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є встановлення договірних зобов'язань між принципалом і третьою особою. Як правило, агент діє від імені принципала, і, отже, укладені ним або за його сприяння угоди створюють права та обов'язки безпосередньо для принципала. Судова практика допускає й інші способи вступу агента у відносини з третіми особами при здійсненні покладеного на нього принципалом доручення, а саме: а) агент має право діяти від свого імені, не розкриваючи перед третьою особою існування принципала; б) агент може, вказуючи на те, що він виступає за дорученням і за рахунок принципала, не розкривати його імені. 

2. Відносини сторін агентського договору складаються наступним чином. Агент зобов'язаний: 

а) виконати доручення принципала особисто, крім випадків, коли можливість субделегаціі повноважень передбачена договором або діловими традиціями. При заміні себе іншою особою агент несе відповідальність за його дії перед принципалом; 

б) дотримуватися вказівок принципала, проявляючи при цьому належні обачність і вміння; 

в) не розголошувати третім особам отримані в процесі виконання доручення конфіденційні відомості, а також не використовувати придбану таким чином інформацію з метою конкуренції з принципалом; 

д) надати принципалу необхідну інформацію; 

е) зберігати відокремлено гроші і товари, отримані для принципала. 

3. Основним обов'язком принципала є сплата винагороди агенту. Такий обов'язок випливає з прямо виражених і можливих умов договору. В агентській договорі звичайно передбачаються не тільки право агента на винагороду, але і розмір його і спосіб сплати. При відсутності в договорі прямо виражених умов про право агента на винагороду таке право мається на увазі у випадках, коли в якості агента виступає особа, яка вчиняє у вигляді промислу юридичні дії за рахунок і в інтересах іншої особи. 

5. Агентський договір, як і будь-який інший, припиняється за взаємною згодою сторін внаслідок закінчення строку, на який він був укладений, після досягнення мети, по настанні марності (frustration) договору. Договір припиняється через смерті кожної зі сторін або оголошення неспроможним як принципала, так і агента.Підставою для автоматичного припинення дії договору є також душевна хвороба принципала. 

78. Договір майнового найму.

Під договором майнового найму (louage des choses, Miete, Pacht, lease, hire) розуміється договір, за яким одна сторона (наймодавець чи орендодавець) зобов'язується надати іншій стороні (наймачу або орендарю) майно в тимчасове користування за встановлену винагороду, яку ця інша сторона зобов'язана сплатити. 

Договір у всіх досліджуваних країнах є двостороннім, віз-мездним, консенсусним.Його предметом є будь-яка неспоживна річ - рухома або нерухома. Договір широко використовується у відносинах з використання землі, торгово-промислових підприємств, машинно-технічного устаткування, будівель і споруд, засобів транспорту і перевезення вантажів (контейнерів) і т. д. 

У деяких країнах, зокрема ФРН та Швейцарії, в залежності від предмета договору розрізняють майновий найм і його різновид - оренду. До договору оренди відносять тільки майновий найм плодопріносящей речі, при якому на відплатних засадах переноситься право не тільки користування річчю, а й вилучення з неї плодів. При відсутності спеціальних розпоряджень до договору оренди застосовуються норми права, що регулюють договір майнового найму. 

В англо-американському праві в залежності від характеру предмета договору найму розрізняють найм нерухомості (lease) і наймання рухомих речей (hire). При наймі нерухомості у наймача виникає обмежений речове право, тоді як при найманні рухомих речей - лише зобов'язальні права, які не можуть бути протиставлені третіх осіб. 

У договірній практиці широко застосовуються типові форми договору, розроблені для найму різних видів майна.