- •1. Поняття міжнародного приватного права.
- •2. Предмет міжнародного приватного права.
- •3. Методи правового регулювання в міжнародному приватному праві
- •4. Природа норм міжнародного приватного права та його місце в національній системі права
- •5. Співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом та міжнародним публічним правом
- •6. Система міжнародного приватного права.
- •7. Розвиток науки міжнародного приватного права.
- •8. Роль і завдання міжнародного приватного права, тенденції його розвитку
- •9. Особливості міжнародного приватного права зарубіжних країн
- •10. Види джерел та їх загальна характеристика.
- •11. Внутрішньодержавне (національне) законодавство як джерело міжнародного приватного права.
- •12. Міжнародний договір в системі джерел міжнародного приватного права.
- •13. Міжнародний звичай як джерело міжнародного приватного права.
- •14. Судова та арбітражна практика як джерело міжнародного приватного права.
- •15. Міжнародна організація та уніфікація міжнародного приватного права.
- •16. Проблеми кодифікації міжнародного приватного права.
- •17. Поняття і підстави колізій законів у міжнародному приватному праві.
- •18. Колізійна норма в міжнародному приватному праві та її елементи
- •19. Види колізійних норм
- •20. Формули прикріплення
- •21. Сутність проблеми кваліфікації та основні способи її вирішення
- •22. Зворотне відсилання та відсилання до закону третьої держави
- •23. Застереження про публічний порядок
- •24. Обхід закону в міжнародному приватному праві.
- •25. Взаємність і реторсія
- •26. Встановлення змісту іноземного права
- •27. Правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •28. Критерії визначення особистого статуту фізичних осіб у міжнародному приватному праві
- •29. Основні принципи правового положення іноземців
- •30. Законодавство України про поняття іноземець та зміну правового статусу іноземця
- •31. Правовий статус іноземців в Україні, їх правоздатність та дієздатність
- •1.5. Дієздатність іноземців в Україні
- •32. Основні питання правового статусу громадян України за кордоном
- •33. Особливості правового статусу біпатридів та апатридів.
- •34. Поняття юридичної особи як суб'єкта міжнародного приватного права.
- •35. Особистий статут і „національність" юридичної особи.
- •36. Загальна характеристика правового статусу іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.
- •37. Правовий статус суб'єктів господарювання України за кордоном
- •38. Транснаціональні корпорації та міжнародні юридичні особи
- •39. Організаційно-правові форми спільної господарської діяльності в практиці мгш
- •40. Держава як суб'єкт майнових відносин
- •41. Імунітет держави та його види
- •42. Правовий режим цивільно-правових угод, укладених державою
- •43. Правовий статус торговельних представництв держави за кордоном
- •44. Міжнародні організації як суб'єкти міжнародного приватного права.
- •45. Поняття і види речового права
- •46. Об'єкти речових прав в міжнародному приватному праві.
- •47. Цінні папери і оборотні документи
- •48. Відносини власності в міжнародному приватному праві.
- •49. Загальні питання права власності у відносинах з іноземним елементом за законодавством України.
- •50. Застосування законодавства про націоналізацію.
- •51. Колізійні питання права власності за законодавством України та в міжнародному приватному праві.
- •53. Правове регулювання іноземних інвестицій.
- •54. Міжнародний захист іноземних інвестицій.
- •55. Поняття і ознаки міжнародного банкрутства.
- •56. Поняття і особливості зовнішньоекономічної угоди.
- •57. Форма зовнішньоекономічних угод.
- •58. Умови зовнішньоекономічної угоди.
- •59. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних угод.
- •60. Колізійно-правові питання зовнішньоекономічних угод.
- •61. Поняття договору купівлі-продажу та джерела його регулювання
- •62. Порядок укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •63. Істотні умови договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •64. Обов'язки продавця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Обов'язки покупця за договором міжнародної купівлі-продажу товарів
- •66. Особливості договору в міжнародній торгівлі
- •67. Засоби правового захисту сторін договору у випадку його порушення
- •68. Принципи міжнародних комерційних договорів унідруа. Теорія "Іех тегкаШпа".
- •69. Поняття міжнародних зустрічних операцій.
- •70. Товарообмінні й компенсаційні угоди на безвалютній основі.
- •71. Компенсаційні угоди на комерційній основі.
- •72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.
- •73. Договір про виключний продаж товарів.
- •74. Договір про франшизу як різновид договору про виключний продаж товарів.
- •75. Договір про факторинг.
- •76. Договори доручення та комісії.
- •77. Агентський договір, його особливості. Гаазька конвенція 1978 року про право, застосовне до агентських угод.
- •78. Договір майнового найму.
- •79. Лізинг як особливий вид договору майнового найму. Оттавська конвенція 1988 року про міжнародний фінансовий лізинг.
- •80. Договір підряду та сфера його господарського застосування.
- •81. Договір про кооперацію.
- •82. Договір про консорціум.
- •83. Договір зберігання та сфера його господарського застосування.
- •84. Договір страхування, його характерні особливості.
- •85. Поняття та особливості правового регулювання міжнародних перевезень.
- •86. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •87. Міжнародні залізничні перевезення.
- •88. Міжнародні автомобільні перевезення.
- •89. Міжнародні повітряні перевезення.
- •90. Міжнародні комбіновані перевезення.
- •91. Правова природа міжнародних розрахунків та кредитних відносин
- •92. Інкасо як форма міжнародних фінансових розрахунків
- •93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків
- •94. Вексель як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •95. Чек як розрахунковий документ в міжнародних фінансових зобов'язаннях.
- •96. Валютні ризики у зовнішньоекономічних контрактах та форми їх страхування
- •97. Поняття і основні особливості інтелектуальної власності як об'єкта міжнародно-правового захисту.
- •98. Міжнародно-правова охорона авторських прав.
- •99. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.
- •100. Міжнародно-правова охорона промислової власності.
- •101. Поняття зобов'язання із заподіяння шкоди та умови його настання в національних правових системах.
- •102. Колізійно-правові питання зобов'язань із заподіяння шкоди.
- •103. Загальна характеристика спадкових правовідносин у міжнародному приватному праві.
- •104. Міжнародно-правове регулювання спадкових відносин.
- •105. Спадкування за заповітом у міжнародному приватному праві.
- •106. Спадкування за законом у міжнародному приватному праві.
- •107. Перехід спадкового майна і відповідальність за боргами спадкодавця у міжнародному приватному праві.
- •108. Шлюб: поняття, порядок і умови укладення.
- •109. Правовідносини між подружжям.
- •110. Правовідносини між батьками і дітьми.
- •111. Припинення шлюбу в міжнародному приватному праві.
- •112. Усиновлення. Міжнародні договори та законодавство України про усиновлення.
- •113. Опіка і піклування.
- •114. Колізійно-правове регулювання шлюбно-сімейних відносин.
- •115. Трудові відносини з іноземним елементом та джерела їх регулювання.
- •116. Колізійно-правове регулювання міжнародних трудових відносин.
- •117. Питання соціального забезпечення в міжнародному приватному праві.
76. Договори доручення та комісії.
Договір доручення як особливий вид договору відомий тільки праву країн континентальної Європи. Під договором доручення (mandataire) ФГК розуміє договір, відповідно до якого одна сторона (довіритель) доручає, а інша (повірений) приймає на себе здійснення юридичних дій за рахунок і від імені довірителя (ст. 1984). Договір є безоплатним, якщо не існує угоди про інше.
2. Права та обов'язки сторін за договором доручення складаються наступним чином.
Повірений зобов'язаний:
а) виконати особисто прийняте на себе доручення. Передати виконання доручення іншій особі повірений має право лише при згоді на те довірителя;
б) виконувати доручення відповідно до вказівок довірителя. Повірений вправі відійти від вказівок, коли є підстави вважати, що довіритель погодився б на таке відступлення;
в) подавати довірителю необхідну інформацію про хід виконання справи і звіт по завершенні доручення.
Довіритель зобов'язаний:
а) відшкодувати повіреному понесені ним у процесі виконання доручення витрати;
б) сплатити винагороду за наявності відповідної угоди (ст. 1999 ФГК; абз. 3 ст. 394 ШОЗ) або якщо обов'язок такої сплати випливає з місцевих звичаїв (абз. 3 ст. 394 ШОЗ);
в) відшкодувати повіреному втрати, понесені ним без своєї провини у зв'язку з виконанням доручення.
3. Підстави припинення договору відображають значення особистого елементу для розглянутого виду договору. Договір може бути припинений кожної із сторін без дотримання терміну попереднього повідомлення. Договір, як правило, припиняється внаслідок смерті, настання недієздатності, оголошення неспроможності будь-якої з сторін, а також скасування доручення.
Під договором комісії (Kommissionvertrag) розуміється договір, за яким одна сторона (комісіонер) у вигляді промислу приймає на себе зобов'язання здійснювати угоди від свого імені, але за рахунок іншої особи (комітента). Звідси випливає, що всі права і обов'язки, що випливають з вчинених комісіонером угод з третіми особами, виникають для комісіонера, хоча економічний результат таких угод і падає на комітента.
Враховуючи, що комісіонер при виконанні комісійного доручення діє від свого імені, а не від імені довірителя-комітента, у зв'язку з договором комісії складаються відносини троякого роду: 1) між комісіонером і комітентом, 2) між комісіонером і третіми особами, з якими він вступає в угоди на виконання комісійного доручення, 3) між комітентом і третіми особами (за певних умов).
2. Відносини між комісіонером і комітентом регулюються узгодженими сторонами умовами договору комісії, спеціальними нормами торгового законодавства і торговими звичаями.
Як зазначалося вище, за угодами, які укладаються комісіонером з третіми особами, підприємницький ризик несе комітент, а права та обов'язки за ним виникають для комісіонера. Очевидно, що така конструкція договірних відносин зажадала відповідного регулювання змісту прав і обов'язків сторін, насамперед з метою забезпечення захисту інтересів комітента.
За договором комісії комісіонер несе певні обов'язки. Він повинен укладати угоду чи угоди з третіми особами, керуючись перш за все інтересами комітента. При цьому комісіонер зобов'язаний проявляти обачність «добропорядного» комерсанта. З обов'язки керуватися при укладанні угоди з третіми особами інтересами комітента виводиться обов'язок комісіонера виконувати комісійне доручення особисто, а також обов'язок дотримуватися вказівок комітента.Комісіонер має право відступити від вказівок комітента у разі, якщо є підстави припускати, що комітент схвалив би такий відступ, якби знав про стан справ (абз. 2 § 385 ГГУ). За відсутності таких передумов відступ комісіонера від вказівок комітента дає право останньому не прийняти на свій рахунок наслідки укладеної комісіонером угоди, а при наявності вини комісіонера, крім того, - стягнути збитки.