72. Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва.

Компенсаційні угоди на основі виробничого співробітництва (третій вид компенсаційних угод) передбачають, що поставки промислового обладнання будуть оплачуватися зустрічними поставками товарів, виготовлених з допомогою закупленого обладнання.

Даний вид компенсаційних угод характеризується такими рисами:

- підписання як мінімум трьох контрактів:

1) для поставки обладнання і надання технічних послуг;

2) зустрічну поставку на основі довгострокового контракту;

3) банківська угода про фінансування поставок обладнання;

- довгострокові терміни виконання зобов'язань по зустрічних компенсаційних закупках ( можуть охоплювати період від 20 до 25років);

- широке використання кредитування за рахунок урядових кредитів в рамках міждержавних угод, а також банківських кредитів;

- зворотні закупки, які можуть значно перевищувати вартість підприємства;

- перегляд цін до закінчення терміну договору про промислове співробітництво.

Компенсаційні угоди на основі угод про промислове співробітництво різноманітні. Їх можна поділити:

1) на великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди зі зворотною закупкою товарів;

2) угоди "про розподіл продукції";

3) угоди "розвиток-імпорт";

4) операції на давальницьку сировину.

73. Договір про виключний продаж товарів.

Найменування договору не є ще повністю усталеним на практиці і в літературі. У країнах романо-германської та англійської систем права найчастіше його називають договором про надання виключних прав продажу. В англо-американській доктрині нерідко йдеться про договір на виключне розповсюдження товарів , але таке найменування використовується і в країнах романо-германської правової системи. Фахівці деяких країн, зокрема Франції, Бельгії та Швейцарії, визначають його також як договір про комерційну концесію.

Цей вид договору склався на практиці, і лише в законах деяких країн є норми, які регулюють окремі сторони відносин. Широке застосування договору призвело до розробки у всіх країнах типових форм (проформ), використовуваних, як правило, при його укладанні.

Договором закріплюються принципи і правила відносин з придбання однією стороною (покупцем) у власність товарів в іншої сторони (продавця) з встановленням одночасно ряду прав і обов'язків сторін, пов'язаних з перепродажем товару покупцем своєї клієнтури.

З господарсько-економічної точки зору покупець товару здійснює посередницькі функції між продавцем товару і ринком. У продавцями є фірми-продуценти чи фірми - оптові торговці, а в якості покупців - найчастіше фірми - оптовики або полуоптовікі, що купують товари для перепродажу їх роздрібним торговцям або індивідуальним споживачам. Покупці, будучи комерсантами, що діють на промисловій основі, але не будучи формально-юридично посередниками-агентами, виконують на практиці роль ланок товаро-провідної мережі і називаються «розповсюджувачами» товарів (дистриб'юторами). Саме тому договір відносять до категорії так званих договорів про розміщення товарів (distribution agreement, contrat de distribution). Товари, придбані у власність за правилами купівлі-продажу, вони реалізують на ринку від свого імені, діючи при цьому за свій рахунок і на свій «страх і ризик», тобто приймають на себе всі комерційні ризики просування товару. Юридичні та господарські наслідки перепродажу виникають повністю для такого «розповсюджувача», а його прибуток визначається різницею ціною купівлі та перепродажу цін товару.