51. Розвиток української філософії у діаспорі (д.Чижевський, о.Кульчицький, і.Лисяк-Рудницький та ін.).

Особливістю філософського дослідження в діаспорі полягає в тому, що майже всі представники наукового потенціалу її зосереджують увагу на розгляді передусім національних особливостей розвитку філософії загалом і української зокрема, виходячи при цьому на аналіз національного характеру, досліджуючи вплив його на формування духовної культури народу.

Д.Чижевський зупинявся на аналізі таких понять як нація і людство. Розуміння нації може бути або раціоналістичним або романтичним. Раціоналістичний підхід Чижевський передбачає визнання національних особливостей у розвитку народів. Визнаючи обмеженість національних особливостей раціоналісти вважають її необхідним етапом у розвитку людської історії. Чижевський вважає що всяка національна філософія, яких би успіхів не досягла вона у своєму розвитку, страждає обмеженістю, тому що як національна вона розвивається спираючись на соціально-економічні та історичні умови розвитку певної країни. І тому національне поступається загальнолюдському. Чижевський стверджує, що в історії розвитку філософії не було такої людини, яка б утворила синтез світового значення, яка б була вихідним пунктом дальшого філософського розвитку в світовому масштабі.

О.Кульчицький прагнув витлумачувати суть людської особи з огляду на її походження, прагнення і самоутвердження, що дає підстави кваліфікувати його погляди як український персоналізм. Кульчицький, наводячи різні визначення філософії (Платона, Аристотеля, Канта, Гегеля, Вундта, Віндельбанда, Шеллера) розглядав її як світоглядне універсальне знання. На його думку, філософське знання скероване на осягнення загальності і сутності буття, а метою філософського мислення є охоплення “позаявищної” суті світу, що постає з прагнення виявити під зовнішньою маскою природи приховану внутрішню сутність світу і душі.

Мету пізнання Кульчицький бачив не просто в досягненні істини, а в утвердженні правди як ідеалу внутрішнього універсалізму людства на противагу холодному космосу. Відповідно до цього філософія постає світоглядним універсальним знанням, спрямованим на тотальність і сутність буття, вартісним шляхом і способом життя. Тлумачення суті філософії як людської вартості зумовило його підхід до розподілу філософічного знання на онтологію, гносеологію, аксіологію та філософську антропологію, висвітленню проблем яких передує логіка і психологія.

Призначенням філософської антропології він вважав те, що вона повинна бути підставою міркування як про людину, яка є, так і про людину, яка має бути.

І.Лисяк - Рудницький - український історик і педагог. В 1967 р. став одним з авторів тексту "Заяви" надісланої від імені провідних американських інтелектуалів українського походження до керівництва СРСР і УРСР з політичними вимогами встановити громадянство УРСР, наладнати дипломатичні відносини між СРСР і зарубіжними країнами, надати українській мові статусу державної в УРСР.

Петро Мірчук з 1950 жив в США. Автор праць "Українська Повстанська Армія", "Спогади у німецьких млинках смерті", статей про провідних українців національних визвольних змагань.