2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.

Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді. які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це "софійне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія - від грецьких слів філео - любов і софія - мудрість.

Платон вважав філософію "теорією взагалі", для Арістотеля вона була "метафізикою", тобто вченням про заховані поза фізичними явищами, принципи, праоснови дійсності. Філософська школа стоїків називала свою науку засобом і "знаряддям" для оволодіння життям. А для Гегеля це "вдумлеве споглядання речей".

Специфіка філософського знання в значній мірі відзначається тими проблемами, які досліджуються в філософії, це і хто така людина і яке місце займає вона в світі?; в чому полягає сенс людського життя і чи існує цей сенс взагалі, чи існує фатум, доля. Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана з світоглядом.

На протязі історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологія, релігія і філософія. Міфологія (переказ + вчення) - це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворенні цих явищ, наділенні їх людськими за характером властивостями. Міфологія є універсальним типом світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм першим світоглядом мають міфологію. Для філософського осмислення міфологічного світогляду важливо звернути увагу на тематику міфів, яка охоплює світоглядні проблеми, на ідентичність цієї тематики у різних народів. Особливостями філософії у порівнянні з міфологією є: 1) вона постає свідомо та є усвідомленою людською діяльністю; 2) є авторською формою мислення та інтелектуальною творчістю; 3) характеризується виділенням людини з природи; 4) пояснює власні твердження; 5) характеризується дискусивним мисленням (таким, що рухається послідовно, впорядковано, до певних результатів).

Релігія (святиня) - така форма світогляду, в якій присвоєння людиною світу здійснюється через його подвоєння на земний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Принципово важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. Релігія як форма світогляду має дві особливості: 1) подвоєння світу на земний та позаземний; 2) формою відображення є віра як таке емоційно-пізнавальне відношення до дійсності, коли знання про дійсність мають гіпотичний характер.

Філософія і мистецтво схожі між собою подають дійсність через людське відношення до неї, а не відсторонено; для філософії і мистецтва немає нецікавих і заборонених тем; вони проникають всюди і всюди знаходять предмет уваги. Особливостями філософії у порівнянні з мистецтвом є: 1) вона постає розумовим осягненням світу; 2) вихідною формою думки є поняття; 3) вирішальне значення мають не художньо-чуттєві образи, а поняття та категорії.

Філософію та науку поєднує те, що вони: 1) базуються на дискутивному мисленні та прагнуть пояснити дійсність; 2) відображають світ в загальних поняттях; 3) прагнуть логічно обгрунтувати свої положення, довести їх істинність; 4) протистоять релігії. Особливостями філософії у порівнянні з наукою є: 1) невизначеність, безмежність та історична змінюваність предмета дослідження філософії; 2) філософії властиві широкі узагальнення.

Отже, філософія є особливим типом світогляду, який характеризується тим, що він: 1) є раціональною формою світогляду, оскільки світ осгається за допомогою розуму; 2) відображає світ не в чуттєво-художніх образах чи догмах віри, а в абстрактних поняттях — категоріях; цим філософія зближується з наукою, але філософські категорії ширші, ніж наукові.