- •1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду. Філософія як світоглядне знання.
- •2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
- •3. Природа філософських проблем, їх зв'язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії.
- •4. Предмет філософії. Відношення "людина-світ" як предметне поле філософії.
- •5. Філософія і філософування. "Софійний" та "епістемний" способи філософування.
- •6. Головні функції філософії. Філософія і наука.
- •7. Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії.
- •8. Загально-людське і національно-особливе в філософії.
- •10. Філософія стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- •13. Концепція буття (“теорія ідей”) Платона. Проблеми душі. Теорія пізнання. Вчення про ерос.
- •14. Трактовка буття Арістотелем. Поняття сутності, матерії і форми. Вчення про першооснови (причини) буття (за працею "Метафізика").
- •15. Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ).
- •16. Філософія епохи еллінізму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.
- •17. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм.
- •19. Філософсько-теологічна система Фоми Аквінського.
- •20. Основні риси філософії Відродження. Антропоцентризм філософського мислення.
- •21. Натурфілософія Відродження. Природничо-наукова думка. Пантеїзм (л. Да Вінчі, м.Коперник, Дж. Бруно).
- •22. Соціально-філософська і політична доктрина н.Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства т.Мора та т.Кампанелли.
- •23. Особливості розвитку філософії Нового Часу (хvіі- хvііі ст.) у Європі. Формування нової парадигми філософування.
- •24. Натуралістична антропологія ф.Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин помилок у пізнанні (за працею "Новий Органон").
- •25. Раціоналізм Декарта (за працею “Начала філософії”).
- •26. Вчення Спінози про субстанцію (за працею "Етика").
- •27. Суб'єктивно-ідеалістичні теорії хvііі ст. Дж. Берклі, д.Юм. Монадологія в.Лейбніца.
- •26. Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм хvііі ст.
- •27. Діяльно-творча основа буття у філософії й. Фіхте. Філософія тотожності в. Шеллінга.
- •28. Філософія і.Канта. "Коперніканський переворот" в теорії пізнання. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум.
- •29. Філософська система і метод г.В.Ф. Гегеля.
- •30. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •31. Марксиська філософія. Матеріалістичне розуміння історії.
- •32. Російська філософія другої половини хіх- початку хх ст.
- •33. Сучасна антропологічна філософія (м.Шелер, п.Тейяр де Шарден, к.Леві-Строс).
- •34. Філософія екзистенціалізму (м.Хайдеггер, ж.-п.Сартр, а.Камю, к. Ясперс).
- •35. Неокласичні філософські вчення хіх ст. "Філософія життя". Психоаналіз з.Фрейда.
- •36. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм. Персоналізм. Тейярдизм.
- •37. Позитивізм і його різновиди.
- •38. Модерн і постмодерн
- •39. Українська національна ментальність і її відображення у філософській думці України. Основні особливості укр. Філософії.
- •40. Філософські ідеї в культурі Київської Русі хі-хііі ст.
- •41. Характер філософських ідей в навчальних курсах Києво-Могилянської академії. Натурфілософські концепції. Проблеми теорії пізнання і логіки. Ідеї гуманізму. Уявлення про людину та її моральний світ.
- •42. Філософська концепція г.Сковороди. Вчення про три світи і дві "натури". Ідеї "сродної праці", "нерівної рівності". Кордоцентризм.
- •43. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.
- •44. Українська національна ідея, її витоки та основні напрямки розробки в укр. Філ. Думці.
- •45. "Філософія серця" п. Юркевича.
- •46. Антропоцентризм філософського мислення т.Г.Шевченка.
- •47. Соціально-філософські ідеї Драгоманова.
- •48. Філософсько-соціологічні погляди і.Франка. Філософія української ідеї у його творчості.
- •49. Академічна філософія в Україні кінця хіх – поч. Хх ст. О. Потебня.
- •50. Філософія національного радикалізму в Україні. Концепція національної еліти.
- •51. Розвиток української філософії у діаспорі (д.Чижевський, о.Кульчицький, і.Лисяк-Рудницький та ін.).
- •52. Буття як філософська проблема. Основні форми буття.
- •53. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу (натуралістична, релігійна, трудова). Біологічне та соціальне в людині.
- •55. Життєвий світ як культура. Поняття культури. Культура і цивілізація.
- •56. Суспільство як система, його структура.
- •57. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.
- •58. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.
- •59. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості.
- •60. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.
- •62. Структура та динаміка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Наукова проблема і гіпотеза. Теорія і її структура.
- •63. Логіка, методологія і методи наукового пізнання.
- •64. Проблема істини у філософії. Концепції істини. Проблема об’єктивності істини та її критеріїв. Істина та правда.
- •65. Феномен творчості. Головні концепції творчості в історії філософії. Етапи і структура творчого процесу.
- •66. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Альтернативи діалектики.
- •67. Діалектика як система принципів, законів і категорій.
- •68. Особа і суспільство. "Індивід", "індивідуальність", "особистість". Свобода вибору і необхідність.
- •69. Соціальна сфера і соціальна структура суспільства.
- •70. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.
- •71. Історичні форми спільності людей. Поняття нації.
- •72. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність. Фаталізм і волюнтаризм.
- •73. Суспільне виробництво, його структура. Людина як основа, мета і засіб виробництва.
- •74. Рушійні сили та суб’єкт суспільного розвитку.
- •75. Цінності та їх роль у житті людини і суспільства.
- •76. Проблема спрямованості історичного процесу. Прогрес і його критерії.
- •77. Глобальні проблеми сучасності та головні суспільно-політичні процеси.
- •78. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи та типи.
- •79. Наука як об’єкт філософського дослідження. Етика науки. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність науковця.
- •80. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення та філософія.
- •81. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура.
- •82. Основні процедури наукової діяльності. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.
- •83. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підгрунтя.
- •84. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку.
- •85. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція).
- •86. Генезис науки та закономірності її розвитку.
- •87. Основні концепції філософської методології науки (позитивістська, структуралістська, феноменологічна, герменевтична).
- •90. Наукова картина світу і її еволюція.
- •91. Класична, некласична і посткласична науки.
- •96. Функції філософії у науковому пізнанні.
2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тім, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає, що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді. які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, в філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання; це "софійне" знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія - від грецьких слів філео - любов і софія - мудрість.
Платон вважав філософію "теорією взагалі", для Арістотеля вона була "метафізикою", тобто вченням про заховані поза фізичними явищами, принципи, праоснови дійсності. Філософська школа стоїків називала свою науку засобом і "знаряддям" для оволодіння життям. А для Гегеля це "вдумлеве споглядання речей".
Специфіка філософського знання в значній мірі відзначається тими проблемами, які досліджуються в філософії, це і хто така людина і яке місце займає вона в світі?; в чому полягає сенс людського життя і чи існує цей сенс взагалі, чи існує фатум, доля. Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана з світоглядом.
На протязі історії людської цивілізації сформувалися три типи світогляду: міфологія, релігія і філософія. Міфологія (переказ + вчення) - це такий спосіб розуміння природних і суспільних явищ, що полягає в одухотворенні цих явищ, наділенні їх людськими за характером властивостями. Міфологія є універсальним типом світогляду первісних суспільств; всі етноси своїм першим світоглядом мають міфологію. Для філософського осмислення міфологічного світогляду важливо звернути увагу на тематику міфів, яка охоплює світоглядні проблеми, на ідентичність цієї тематики у різних народів. Особливостями філософії у порівнянні з міфологією є: 1) вона постає свідомо та є усвідомленою людською діяльністю; 2) є авторською формою мислення та інтелектуальною творчістю; 3) характеризується виділенням людини з природи; 4) пояснює власні твердження; 5) характеризується дискусивним мисленням (таким, що рухається послідовно, впорядковано, до певних результатів).
Релігія (святиня) - така форма світогляду, в якій присвоєння людиною світу здійснюється через його подвоєння на земний і небесний, потойбічний і поцейбічний, грішний і сакральний. Принципово важливо уяснити, що найважливішою ознакою релігії є існування Бога. Тому суттю релігійного світогляду є віра в Бога. Релігія як форма світогляду має дві особливості: 1) подвоєння світу на земний та позаземний; 2) формою відображення є віра як таке емоційно-пізнавальне відношення до дійсності, коли знання про дійсність мають гіпотичний характер.
Філософія і мистецтво схожі між собою подають дійсність через людське відношення до неї, а не відсторонено; для філософії і мистецтва немає нецікавих і заборонених тем; вони проникають всюди і всюди знаходять предмет уваги. Особливостями філософії у порівнянні з мистецтвом є: 1) вона постає розумовим осягненням світу; 2) вихідною формою думки є поняття; 3) вирішальне значення мають не художньо-чуттєві образи, а поняття та категорії.
Філософію та науку поєднує те, що вони: 1) базуються на дискутивному мисленні та прагнуть пояснити дійсність; 2) відображають світ в загальних поняттях; 3) прагнуть логічно обгрунтувати свої положення, довести їх істинність; 4) протистоять релігії. Особливостями філософії у порівнянні з наукою є: 1) невизначеність, безмежність та історична змінюваність предмета дослідження філософії; 2) філософії властиві широкі узагальнення.
Отже, філософія є особливим типом світогляду, який характеризується тим, що він: 1) є раціональною формою світогляду, оскільки світ осгається за допомогою розуму; 2) відображає світ не в чуттєво-художніх образах чи догмах віри, а в абстрактних поняттях — категоріях; цим філософія зближується з наукою, але філософські категорії ширші, ніж наукові.