Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
філософія канд.мін..doc
Скачиваний:
45
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
670.21 Кб
Скачать

45. "Філософія серця" п. Юркевича.

Одним з найяскравіших послідовників ідей Сковороди був Памфіл Юркевич (1827-1874) Він доповнив і глибше розвинув лінію "філософію серця".

Юркевич переконаний, що таємниця людини знаходиться в її серці. "Серце є осередком душевного і духовного життя людини. Так, у серці зачиняється і народжується рішучість людини до тих або інших вчинків; у ньому виникають різноманітні наміри і бажання; воно є седалище волі і її хотінь. Серце і сердечність як душевна діяльність - це внутрішня причина людського життя. Вона не включає зовнішніх причин цього життя, але є головною. Серце і душевність Юркевич протиставляє теоретичній і емпіричній достовірності.

Розум на думку Юркевича, має зміст лише тоді, коли укорінений у серці. Він розсуває свої межі і стає безмежним. І водночас він наповняється теплотою. Розум без серця породжує холодну і неживу моральність, що не може замінити справжньої моральності, заснованої на сердечності і любові. Дійсно моральні стосунки між людьми - це стосунки, що опосередковуються не думками і розумінням, а переживаннями.

Сердечність, на думку Юркевича, закладена в самій основі християнства. Християнська любов - це ставлення до ближнього через серце як співчуття і співстраждання, що піднімають людину над будь-яким раціональним інтересом необхідністю.

Стосунки людей через серце - сердечні стосунки - це взаємодія у свободі, а не в необхідності. Всі високі істини, що об'єднують людей, стають дійсними, коли входять у їхні серця.

Вчення Юркевича про серце - це вчення про неповторність кожної людини. Сердечність є прояв не абстрактної духовної істоти, а окремої живої дійсної людини.

46. Антропоцентризм філософського мислення т.Г.Шевченка.

Важливою особливістю суспільно-політичних поглядів Т.Г.Шевченка (1814-1861) є їхня послідовна і безкомпромісна антикріпосницька спрямованість. Кріпацтво і самодержавство він справедливо вважав основною причиною соціальних і економічних негараздів в Рос. імперії.

Надзвичайно важливий бік діяльності Т.Г.Ш. - його непримеренна боротьба проти самодержавної політики нац. гноблення народів. Він рішуче відстоював демократизм у нац. питанні, вважав за необхідне виховувати в народних масах пригноблених націй почуття нац. гідності, прагнення боротися за рівність.

І нині велику значущість мають погляди Т.Г.Ш. з питань історії укр. народу - не лише героїчної, але багатостраждальної. В історичному минулому України його цікавили події і традиції, пов'язані з визвольною боротьбою укр. народу проти іноз. загарбників, проти соц. рабства і нац. гноблення. Поет високо оцінив Запорізьку Січ. Хвилювала Т.Г.Ш. й слов'янська проблема. Розв'язував він її з позицій революційного демократизму і братерської єдності слов'ян.

Світосприйняттю Шевченка притаманний принциповий антпропоцентризм, що зумовлює сприйняття навколишнього світу природи, історії культури крізь призму переживань, бажань, потреб і прагнень людської особистості. Для Шевченка цей світ уособлює Україна. Україна для нього - це екзестенційний стан буття. Його особиста доля й доля його народу стають відзеркаленням одне одного. Тому образ України, яким він створений у поетичному доробку Шевченка, утворив на емоційному рівні те підгрунтя, що зумовлювало і в його час і в подальшому спрямуванні теоретичних зусиль у галузі розробки філософії укр. ідеї.

Шевченко - поет-пророк. Україна сприймається ним як край, сповнений суперечностей, що роблять неможливим існування людини в сучасному поетові стані. Таким же конфліктним, дисгармонійним уявляється Шевченко і минуле України, яке уособлює світ козацтва. Козаччина - це, з одного боку світле минуле України, її "золотий вік", а, з другого, це не менш трагічне минуле, усіяне могилами й несправедливостями. Якась зла доля, прокляття висить над Україною, за думкою поета. Ні сьогодення, ні минуле не дають нам ідеального світу. І поет переносить його в майбутнє.

Поет вірив у те, що представники науки і техніки допоможуть трудящій людині, що їхні прийдешні відкриття служитимуть трудовому народу: "О агрономи-філонторопи! Видумайте ви замість серпа яку-небуть іншу машину. Ви цим зробите велику допомогу трудовій людині".