- •40.Диференціальні підсильвальні каскади.
- •1. Класифікація твердих тіл за їх електрофізичними властивостями. Модельні уявлення щодо електропровідності твердих тіл. Елементи зонної теорії твердих тіл.
- •Модельні уявлення щодо електропровідності тв. Тіл
- •Елементи зонної теорії тв. Тіл
- •2. Класична теорія електропровідності. Рухомість носіїв заряду, питомий опір та провідність.
- •3. Статистика електронів та дірок в напівпровідниках. Густина квантових станів. Функція розподілу Фермі – Дірака для електронів та дірок.
- •4. Залежність положення рівня Фермі від концентрації домішок та температури в напівпровідниках.
- •5. Дифузійний та дрейфовий струми в напівпровідниках. Рівняння неперервності.
- •6. Напівпровідник у зовнішньому електричному полі. Дебаєвська довжина екранування.
- •7. Модельні уявлення, щодо контакту двох напівпровідників із різними типами провідності. Ефект випрямлення струму на p-n переході.
- •9. Товщина шару об΄ємного заряду p-n переходу. Бар΄єрна та дифузійна ємність p-n переходу. Варікапи, їх характеристики та параметри.
- •10. Контакт вироджених n- та p- напівпровідників. Тунельний діоди, їх характеристики та параметри.
- •11. Пробой p-n-перехода. Стабилитрон.
- •12. Внутрішній фотоефекти. Фотодіоди та фототранзистори, їх характеристики та парметри.
- •13. Контакт метал – напівпровідник. Товщина шару об΄ємного заряду в контакті метал – напівпровідник.
- •14. Ефект випрямлення струму в контакті метал – напівпровідник. Діоди Шотки, їх характеристики та параметри.
- •15. Біполярні транзистори, їх характеристики та параметри.
- •16. Распределение носителей заряда в базе биполярного транзистора. Эффект модуляции толщины базы биполярного транзистора.
- •17. Динамічний режим роботи біполярного транзистора.
- •18. Схемы питания и стабилизации режима работы транзистора
- •21. Виды имс. Методы фотолитографии. Конструктивно-технологічні особливості біполярных имс, мдн- імс та гібридних імс.
- •23. Параллельный Колебательный Контур. Резонанс Токов.
- •24.Связанные контуры. Резонанс в индуктивно связанных контурах.
- •26 Четырехполюсники.
- •27. Електричні кола з розподіленими параметрами.
- •28.Не линейные электрические цепи.
- •29. Методы преобразования цепей
- •30. Методы расчёта сложных цепей. Метод Сигнальных графов
- •31. Переходные процессы в rc-цепях.
- •32. Переходные процессы в rl-цепях
- •33.Переходные процессы в rlc цепях
- •34.Операторный метод анализа переходных процессов.
- •35. Спектральный метод ряд фурье и его свойства.
- •36.Классификация усилителей. Основные хар-ки и параметры усилителей,
- •37. Классы усиления.
- •38. Усилитель низкой частоты
- •39. Обратные связи в усилителях.
- •40. Дифференциальные усилительные каскады
- •41. Выходные каскады усиления, характеристики и параметры.
- •46. Чм и фм –модуляция колебания.
- •45. Амплитудная модуляция
- •47. Детектирование сигналов. Детектор.
- •49. Мінімізація логічних пристроїв. Мінімізація із застосуванням карт Вейча.
- •50. Комбінаційні логічні пристрої. Типові функціональні вузли цифрових комбінаційних логічних пристроів
- •51.Перетворювачі кодів. Дешифратори.
- •52.Цифрові компаратори
- •53. Синхронний rs-тригери
- •57. Регістри
- •58. Лічильники
- •59. Дискретизация непрерервних сигналiв
- •60. Квантование сигналов
- •61.Фурье перетворення дискретных сигналiв
- •62. Алгоритми швидкого перетворення Фурьє
- •64. Рекурсивные и нерекурсивные фильтры
- •65 Методи синтезу цифрових фільтрів з нескінченною імпульсною характеристикою. Метод білінійного z-перетворення.
- •67.Ефекти кванування в цифрових фільтрах.
- •68. Явище епр. Тонка, надтонка та спер надтонка структура спектрів епр.
- •69. Форма ліній епр. Однорідне та неоднорідне розширення ліній епр.
- •71. Явище ямр. Ямр в рідинах та твердому тілі.
- •73.Двойные резонансы.
- •76. Отрицательные температуры и отрецательный коефициент поглощения.
- •79. Физические принципы лежащие в основе построения модуляторов лазерного излучения. Типы модуляторов.
58. Лічильники
Счетчиком называется последовательностное устройство, предназначенное для счета входных импульсов и фиксации их числа в двоичном коде.
Счетчики так же, как и сдвиговые регистры, строятся на основе N однотипных связанных между собой разрядных схем, каждая из которых в общем случае состоит из триггера и некоторой комбинационной схемы, предназначенной для формирования сигналов управления триггером.
В цифровых схемах счетчики могут выполнять следующие микрооперации над кодовыми словами:
1) установка в исходное состояние (запись нулевого кода);
2) запись входной информации в параллельной форме;
3) хранение информации;
4) выдача хранимой информации в параллельной форме;
5) инкремент — увеличение хранящегося кодового слова на единицу;
6) декремент — уменьшение хранящегося кодового слова на единицу.
Основные параметры и классификация счетчиков. Основным статическим параметром счетчика является модуль счета М, который характеризует максимальное число импульсов, после прихода которого счетчик устанавливается в исходное состояние.
Основным динамическим параметром, определяющим быстродействие счетчика, является время становления выходного кода /к, характеризующее временной интервал между моментом подачи входного сигнала и моментом установления нового кода на выходе.
Счетчики могут классифицироваться по многим параметрам. Рассмотрим основные из них.
По значению модуля счета счетчики подразделяют на: двоичные, модуль счета которых равен целой степени числа 2(М = 2n);
двоично-кодированные, в которых модуль счета может принимать любое, не равное целой степени числа 2, значение.
По направлению счета счетчики подразделяют на:
-суммирующие, выполняющие микрооперацию инкремента над -хранящимся кодовым словом;
-вычитающие, выполняющие микрооперацию декремента над хранящимся кодовым словом;
-реверсивные, выполняющие в зависимости от значения управляющего сигнала над хранящимся кодовым словом либо микрооперацию декремента, либо инкремента.
-По способу организации межразрядных связей счетчики делятся на:
-счетчики с последовательным переносом, в которых переключение триггеров разрядных схем осуществляется последовательно
-один за другим;
-счетчики с параллельным переносом, в которых переключение всех триггеров разрядных схем осуществляется одновременно по сигналу синхронизации;
-счетчики с комбинированным последовательно-параллельным переносом, при котором используются различные комбинации способов переноса.
Лічильником називається цифровий пристрій, сигнали на вході якого у певному коді відобра-жають кількість вхідних імпульсів, що надійшли.
Коди станів підсумовувального лічильника
Код віднімального лічильника
Реверсивний лічильник може функціонувати як підсумовувальний або віднімальний. Режим роботи визначається сигналом на додатковому керуючому вході.
Лічильники з послідовним переносом являють собою ланцюг тригерів, в якому сигнали, що підлягають лічбі, надходять на вхід першого тригера, а сигнал переносу передається послідовно від одного розряду до іншого. У підсумовувальному лічильнику, побудованому на тригері з інверсним динамічним синхровходом, сигнали переносу знімаються з прямих виходів тригерів. При зміні сигналу на С-вході з "1" на "0" (спад сигналу) тригер буде кожного разу перемикається в протилежний стан. Тому після спаду 1-ого лічильного імпульсу (момент і,) перший тригер установлюється у стан "1".
Другий тригер при цьому стану не змінює, оскільки на його С-вході спаду сигналу не було. 2-им імпульсом перший тригер установлюється у стан "0". Оскільки при цьому на його виході сигнал змінюється з "1" на "О", утворюючи спад, то за цим спадом другий тригер перемикається в стан "1". Після 8ого імпульсу усі тригери послідовно перемикаються в нульовий стан і починається новий цикл лічби.
У віднімальному лічильнику сигнали переносу знімаються з інверсних виходів тригерів. У цьому випадку спад сигналу на С-вході кожного тригера виникає при зміні стану тригера з "О" на "1".
Рис. 6.12. підсумовувальний лічильник
Рис. 6.13. віднімальний лічильник
Основний недолік лічильників з послідовним переносом низька швидкодія, зумовлена послідовним характером спрацювання тригерів. Тому час його встановлення пропорційний кількості розрядів і середньому часу Ті перемикання одного тригера:
Другий недолік полягає в тому, що через послідовний характер спрацювання тригерів перехід у новий стійкий стан відбувається через ланцюжок проміжних станів. Це може призводити до неправильного спрацювання пристроїв, підімкнених до виходів лічильника. Тому зняття коду з лічильника можливе тільки на інтервалах часу, які йдуть після закінчення перехідних процесів у схемі (на рис. 6.12, в ці інтервали виділені стрілками на нижній осі).