13. Коштовні пам'ятки київської русі

Про визначну роль Києва як столиці однієї з найбільших держав східної Європи за часів середньовіччя свідчать не лише старовинні літописи, залишки архітектурних споруд, але й велика кількість скарбів, знайдена на його території. Вони — неоціненне джерело для дослідження історії, економіки, торгівельних зв'язків, політи­ки, соціального устрою, духовного розвитку і культури. Матеріа­ли, з яких виготовлено коштовні речі, мають особливе значення в дослідженні давньоруських ремесел. Знайдені коштовності свід­чать про певні події, що пов'язані із навалами кочових орд та між- князівськими усобицями.

Для світової науки і культури поняття «київські скарби» стало синонімом найвеличніших досягнень першої східнослов'янської держави. Коштовні речі, знайдені в Києві, складають майже тре­тину скарбів, виявлених на території колишньої Київської Русі. Вони не просто предмети побуту чи ювелірні прикраси, виготов­лені майстрами з дорогоцінних металів, це — дивовижні безцінні пам'ятки історико-культурної спадщини однієї з найвеличніших середньовічних держав — Київської Русі. Київські скарби налічу­ють сотні вишуканих виробів, у яких відображені не лише далека епоха й досягнення наших пращурів в ювелірному ковальстві та литві, техніках карбування, гравірування, емалі, чорніння, але й передано яскраві образи епохи переходу від язичництва до хрис­тиянства. Найбільш поширеними є зображення Богородиці, Ісуса Христа, архангела Михаїла, архангелів та святих апостолів, а та­кож дивовижні образи первісної доби давніх слов'ян.

Майже всі скарби було знайдено на території міста, забудованій в давні часи. Отже, ймовірно, що їхні власники ховали свої ко­штовності в землі біля садиб монастирів та церков.

Переважна більшість коштовних знахідок — жіночі прикраси, виготовлені із золота чи срібла. Причому срібних ювелірних ви­робів значно більше. Це підтверджує припущення істориків, що в середньовічній Європі золота було мало, тож срібло, яке добува­ли в багатьох державах тих часів, було більш поширене. У Європі золото з'явилося лише наприкінці XV — на початку XVI століт­тя, після відкриття Америки. У Київську Русь золото потрапля­ло через Візантію, а срібло — з азіатських та західноєвропейських країн.

У Києві знайдено близько одинадцяти тисяч арабських монет, майже двісті візантійських і незначну кількість монет західноєв­ропейських країн. Великий інтерес викликала знахідка унікаль­ної монети так званого особливого київського типу — гривні, що являла собою зливок певної ваги і форми. На території Києва зна­йдено майже двісті монет саме такого типу. Знахідки подібних гро­шових скарбів дають можливість історикам зробити висновки не лише про місце давньоруських заховань, але й про торгові зв'язки Київської Русі з іншими державами.

Накопичення коштовних речей у великій кількості відбувалося, звичайно, у заможних родинах. Срібні та золоті жіночі прикраси передавалися з покоління в покоління і в мирні часи зберігалися вдома. А от під час небезпеки скарби складали в глиняні горщики чи бронзові казанки і, заливши воском, закопували поблизу оселі, намагаючись у такий спосіб вберегти рід від пограбування.

Нині переважну кількість дорогоцінних виробів часів Київської Русі зберігає Музей історичних коштовностей України в Києві.