48. Всесвітнє визнання української пісні

Українська музична й пісенна спадщина здобули всесвітнє ви­знання. Фахівці стверджують, що українцями створено нечувану кількість пісень. Лише записаних налічується близько двохсот п'ятдесяти тисяч. Таким багатством не може похвалитися жодна інша нація світу.

Україна завжди славилася високою музичною культурою. У ній були співочі братства, спеціальні співочі школи. Вагому сторінку в історію вітчизняної музично-пісенної культури вписали кобзарі. Леся Українка називала кобзарську думу «оригінальним витвором народного генія», якому немає подібного на всім світі.

Творчість великих українських композиторів XVIII століття Дмитра Бортнянського, Максима Березовського, Артема Веделя має світове значення.

Дмитро Бортнянський справив величезний вплив на музичну культуру тогочасної Росії. Він є автором понад ста творів духовної і світської музики. Створені ним хорові концерти можна вважати перлиною своєрідного пласту музичної творчості XVIII століття — унікального хорового концерту а капела. Бортнянський був одним із провідних майстрів цього жанру.

Композитор Максим Березовський був родом із Глухова Сумської області. Його ім'я поруч з ім'ям Моцарта викарбувано золотими літерами на мармуровій плиті з-поміж почесних членів Болонської академії. Французький композитор Гектор Берліоз зазначає, що всі твори Березовського викликали щире захоплення.

Усьому світові відомі українські композитори Микола Лисенко, Кирило Стеценко, Микола Леонтович, українські співаки Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга, Марко Полторацький, Мо- дест Менцінський, український диригент, композитор і музико­знавець Олександр Кошиць та багато інших.

Пісня «їхав козак за Дунай», створена Семеном Климовським наприкінці XVIII століття, уже на початку XIX століття пошири­лася всією Європою. 1815 року у далекій Філадельфії побачили світ ноти й англійський переклад цієї пісні, а згодом її співали і фран­цузькою, і польською, і чеською, і болгарською, і навіть шотланд­ською мовами. Знамениті «варіації» на її тему створив Бетховен.

Українська музика й пісня і досі зачаровують світ. У Голландії дуже популярний «Візантійський хор», у складі якого, крім дири­гента, немає жодного українця, проте репертуар хору складають твори української духовної та народної музики. Українська народ­на пісня «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича — одна з най­улюбленіших і найпопулярніших різдвяних мелодій в Америці — звучить у знаменитому різдвяному шоу, яке щорічно проводиться в Нью-Йорку. Ця пісня лунає півтора місяці двічі на день, а поди­витися на це свято приїздить багато людей з різних куточків Аме­рики та інших країн.

Український композитор, диригент Олександр Кошиць на по­чатку XX століття керував усесвітньо відомим хоровим колекти­вом. Після концертних подорожей Америкою і Західною Європою він зазначав, що українську пісню прості слухачі і навіть найвиба- гливіші та найсуворіші критики усього світу сприймали зі здиву­ванням, захопленням і якимсь релігійним піднесенням.

Пісенне багатство українців є феноменальним. Воно засвідчує високу культуру, шляхетність, і духовної красу нашого народу. Спадає на думку порада німецького поета Фрідріха Шиллера ли­шатися жити там, де співають, бо лихі люди не мають пісень.