20. Книжка й комп'ютерні технології

Іще не так давно безсмертя та святість книги не підлягали сум­нівам. І навіть у той час, коли розквіт комп'ютерної ери був оче­видним, книгу називали найзручнішим, мобільним, компактним способом збереження інформації.

Проте нині все частіше постає питання: чи не застаріла книга в еру персональних комп'ютерів, глобальних мереж і гіпертекстів? Чи здатна книга протистояти валовому натиску комп'ютерних технологій? Чи не настав час повністю відмовитися від випуску друкованої книги і перейти на нову, «електронно-видавничу діяль­ність»? Адже з погляду людини, що мешкає в час інформаційних технологій, книжка — це, передусім, джерело і сукупність потріб­них відомостей і знань. Для неї зовсім не важливо, якого плану ця інформація: навчального, духовного чи довідкового.

Звичайно, не можна не визнавати естетичну цінність книжки як об'єкту культури. Проте, як стверджують скептики, книжка в порівнянні з можливостями комп'ютерних технологій втрачає свої переваги. Нині цінність друкованої книжки вимірюється зна­чно коротшим терміном — місяць чи два.

Друга проблема — брак вільного простору, який можна вико­ристати для зберігання книжок. Не кожен зараз може мати вдома всі ті книги, які вважає для себе потрібними.

Третя проблема — екологічна. Чи замислювалися ви коли- небудь, скільки дерев загинули, щоб дати життя бодай одному ро­ману? Чи не є злочином знищення зелених легенів нашої планети?

Четверта проблема — проблема пошуку. За статистичними да­ними сучасна людина віддає перевагу так званій «практичній лі­тературі». Це — збірники рецептів, кодекси, телефонні довідники. Зрозуміло, що швидко знайти потрібну інформацію в товстому томі дуже складно. До того ж книжка не завжди може представити те чи інше явище в тісному зв'язку з іншими. А комп'ютерні технології вирішать це завдання з легкістю. Окрім того, інформація має по­стійно поповнюватись й оновлюватись, досягти чого за умови вико­ристання лише друкованої книжкової продукції майже неможливо.

Експансію на книжковий ринок було розпочато 1969 року. В основу її лягла ідея Теда Нельсона про створення гіпертексту. Вона була пов'язана з іншою статтею, у якій докладно розкривав­ся зміст цього, нового на той час, терміну. Так народилась ідея ін­формаційної мережі, яка наприкінці 80-х років минулого століття була з успіхом втілена в створенні всесвітньої мережі Інтернет.

Згодом виникла необхідність поєднати в одному просторі інфор­маційні ресурси тексту, аудіо та відео. Це зроблено засобами муль- тімедіа. Але використання мультімедійних даних коштувало дуже дорого, адже для їх збереження були потрібні великі ємності. Щоб вирішити цю проблему, знадобилось створити спеціальний лазер­ний компакт-диск великої ємності, на якому можна зберігати до 670 мегабайт даних.

До кінця 80-х років XX століття гіпертекст і мультимедіа віді­гравали дуже важливу роль на світовому інформаційному ринку. Отже, залишилося лише об'єднати їх, щоб з'явилася велика світо­ва мультимедійна енциклопедія.

21. Інформаційні ресурси інтернету

Кожному учню доводилося готуватися до уроку з якого-небудь шкільного предмета за допомогою бібліотеки. Розшукуючи по­трібну інформацію, можна звернутись до бібліотечного каталогу, а якщо важко знаити матеріали з певного питання,— то до спеціа­ліста бібліотеки. Але інколи трапляється так, що знайти потрібну інформацію все ж таки не вдається.

А тепер уявіть бібліотеку, що охоплює весь світ, не маючи меж. Зветься така бібліотека Всесвітньою комп'ютерною мережею Інтер- нету. Матеріали, розміщені в ній, електронні, а зберігаються вони в пам'яті комп'ютерів, розташованих у всіх країнах світу.

Отримати матеріали з будь-якого питання в цій мережі дуже просто. Для цього треба взяти каталог інформаційних ресур­сів Інтернету. Інформаційні ресурси цієї мережі — це різні види електронної інформації, які зберігаються в пам'яті комп'ютерів, об'єднаних між собою за допомогою каналів зв'язку. Каталог ресур­сів Інтернету, як і бібліотечний, складається з тематичних розділів та підрозділів. Наприклад, розділ «Наука й техніка» охоплює такі підрозділи: науково-дослідні організації, конкретні галузі науки (авіація, астрономія, біологія, географія тощо).

Якщо за допомогою каталогів ви не можете розшукати інформа­ційних ресурсів Інтернету зі свого питання, то можна звернутися до пошукових систем, що теж містяться безпосередньо в мережі. Ви повинні сформулювати запит у вигляді вислову (ключових слів) з потрібного вам матеріалу, і тоді отримаєте перелік назв та адре­си інформаційних ресурсів Інтернету на тему, що вас цікавить. Користуючись каталогами і пошуковими системами, ви можете знаходити необхідні вам матеріали як серед українських або ро­сійських, так і серед інших, здебільшого англомовних, ресурсів Ін­тернету. Ці джерела можна переглядати, роздруковувати на папері або зберігати на диску комп'ютера у вигляді файлів.

Можливості всесвітньої мережі Інтернету є невичерпними. За­гальновідомі також її інші переваги: електронна пошта, сайти но­вин, цікаві чат-розмови.