- •1. Український центр європи
- •2. Багатство української мови
- •3. Цілюща сила пісні і любові
- •5. Захоплення
- •6. Символ щедрого таланту
- •7. Найбільша святість
- •8. Хай живе і благоденствує україна!
- •9. Першоджерела історичної пам'яті
- •10. Реймське євангеліє
- •11. Стодзвонні джерела
- •12. Поетична біографія українського народу
- •13. Коштовні пам'ятки київської русі
- •14. Мистецтво спілкування
- •15. Унікальність коктебеля
- •16. Шлях до гармонійної особистості
- •17. Відкриття обручки
- •18. Скам'янілі дерева
- •19. Учитель
- •20. Книжка й комп'ютерні технології
- •21. Інформаційні ресурси інтернету
- •22. Наслідки технічного прогресу
- •23. Несподівана зустріч
- •24. Космічні дослідження
- •25. Виснажливий шлях пошуків
- •26. Гармонія з природою
- •27. Камінь - одне з найдивовижніших чудес природи
- •28. Багатогранний талант
- •29. Унікальний українець
- •Зо. Спорудження пам'ятника богдану хмельницькому
- •31. Заповітний національний скарб
- •33. Ранній автопортрет шевченка
- •34. Справжній учений
- •35. Таємниці творчості
- •36. Михайло драгоманов
- •37. Проза михайла коцюбинського
- •38. Поетична майстерність максима рильського
- •39. Дніпро сьогодні
- •40. Творча дружба рєпіна і яворницького
- •41. Самотня художниця
- •42. Легенда українського кіно
- •43. Місячне сяйво його полотен
- •45. Є поети для епох
- •46. Диво запоріжжя
- •47. «Вагнерівська примадонна» XX століття
- •48. Всесвітнє визнання української пісні
- •49. Розписування хат- давній український звичай
- •50. Українське бойове мистецтво
- •51. Кава юрія кульчицького
- •52. Майстри гончарського мистецтва
- •53. Дорога додому
- •54. Долина нарцисів
- •55. Тварини україни, що зникли
- •56. «Вода... Ти саме життя»
- •57. Пригода на острові
- •58. Пізнати себе через природу
- •59. Мелодія кам'яної скелі
- •60. Микола миклухо-маклай
- •61. Учитель - людина з великої літери
24. Космічні дослідження
Сьогодні вчені вбачають у космічних просторах цілі наукові осередки з численними лабораторіями, найскладнішими приладами й апаратурою та незліченною кількістю дослідників. Так виглядатимуть величезні орбітальні станції, де вивчатимуться проблеми фізики й астрономії, біології та медицини тощо. Замінюватимуть один одного екіпажі, а фахівців для них добиратимуть залежно від практичних завдань.
Та чи можна планувати роботу людини в космосі і прогнозувати її працездатність в умовах невагомості? Адже невагомість робить надто дискомфортними умови діяльності людини: вона порушує потік інформації, що надходить до мозоку від різних частин тіла, м'язів і органів, істотно впливає на координацію рухів. Навіть під час роботи в космічному кораблі, де в космонавта є можливість зручно сидіти, закріпивши своє тіло, спостерігається вагоме зниження рівня працездатності зореплавця. З метою пояснення й оцінки явища невагомості, попередження негативного її впливу було розроблено спеціальні бортові прилади, в основу яких покладено принцип моделювання найхарактернішого виду діяльності космонавта — керування космічним кораблем і його складними системами.
Кожний політ додає дослідникам питань — своєрідних космічних загадок. І дуже багато таких головоломок таїть у собі невагомість. Уявіть ситуацію: треба натиснути кнопку. На Землі це робиш не замислюючись, а ось у невагомості обов'язково, перш ніж натиснути, доводиться обміркувати цю дію. Відбувається своєрідна затримка, яка дуже хвилює вчених. Для дослідження цього явища в космос піднімали спеціальний апарат — рефлексограф, який давав можливість фіксувати час рухових реакцій людини.
Під час польоту також досліджуються зір космонавтів, чутливість шкіри, особливості роботи з певними приладами та багато іншого. Численні результати дослідів дозволили дійти висновку, що зміни в працездатності космонавтів під час польотів проходять ніби дві фази. У першій фазі упродовж однієї-двох діб порушується здатність тримати тіло в рівновазі, помітно збільшується кількість помилок при виконанні складних тестових завдань. У другій фазі кількість порушень зменшується, а якість роботи космонавта покращується. Звісно, після цього слід чекати поступового підвищення стомлюваності космонавта, що призведе до зниження його працездатності.
Звичайно, динаміка цього процесу знаходиться в безпосередній залежності від індивідуальних особливостей організму, режиму праці й відпочинку в польоті, ступеня підготовки космонавта до польоту тощо. Рівень втомлюваності космонавта залежить і від газового складу, температури й вологості кабіни космічного корабля, від харчування та гігієнічних умов космонавтів.
Нині польоти орбітальних станцій становлять беззаперечний науковий і практичний інтерес для космічної медицини, адже саме вони дають спеціалістам відповіді на численні запитання, зокрема на необхідні заходи щодо забезпечення високої працездатності космонавтів.
Оскільки давно відкрито дорогу в космос, вважають, що в недалекому майбутньому стануть можливими туристичні польоти на навколоземну орбіту. А для таких польотів зазначені дослідження мають неабияке значення, як і для подальшого наукового освоєння космосу. А там і до вивчення сусідніх планетних систем недалеко. І підготовку до них уже розпочато!