39. Дніпро сьогодні

У словах Тараса Григоровича Шевченка: «Реве та стогне Дніпр широкий»,— яскраво змальовано образ могутнього Славути. Про могутність, повноводність, багатство цієї водної артерії, про роз­кішні зелені ліси на його берегах, плавні, повні всяких тварин і птахів, говорить і відомий історик Дмитро Яворницький. Згадує про цю річку — Борисфен — і давньогрецький історик Геродот. Він писав про те, що зі скіфських рік після Дунаю вона найбільша й найбагатша поживними продуктами між усіма річками взагалі, крім Нілу.

До XIX ст. Дніпро розглядався з позиції транспортних можливостей. Через бурхливий економічний розвиток зроста­ло значення транспортного чинника, адже не існувало дешевої й розгалуженої мережі доріг. За часів радянської влади став­лення до природи змінилося. Вважалося, що природа не храм, а майстерня. Людина позиціонувалася господарем природи. Це спричинило великі перетворення у довкіллі. З метою створення проходу без перевантаження суден, отримання дешевої електро­енергії та для істотного збільшення площі зрошувальних земель вирішили будувати Дніпровську ГЕС, для чого створили Дні­провське водосховище.

Запланованої мети досягли дуже швидко, та не врахували не­гативних наслідків будівництва. Було знищено таку перлину при­роди, як дніпровські пороги, зруйновано недосліджені історичні пам'ятки скіфсько-козацького часу. Залишилося поза увагою й те, що замулення водосховища призведе до перетворення річки на во­дойму озерно-болотного типу. Проігнорували й те, що під час за­планованого затоплення виникне безліч мілководних ділянок із подальшим цвітінням води, а зміна рівня води для потреб гідро­енергетики знищить окремі види риб.

Спорудження Дніпровської ГЕС розпочало, було затоплено два нижніх пороги й майже сформувно водосховище. При цьому при­близно вдвічі збільшився шару мулу, тобто чітко проявився озер­ний тип водойми, а хімічний склад води істотно погіршився.

Після війни створили ще п'ять водосховищ, завершивши план перебудови екосистеми Дніпра. Який же результат? Досягнуто можливість перевезення пасажирів і вантажів без перевантажен­ня, проте динаміка зміни цих показників унаочнила постійне зменшення частки водного транспорту в загальних обсягах пере­везень.

Будівництво ГЕС начебто дало змогу отримати дешеву й еколо­гічно чисту електроенергію, проте вартість утримання каскаду цих гідроелектростанцій в 6-30 разів перевищує вартість енергії, що на них виробляється. То чи дешева наша гідроенергетика?

Не відбулося і збільшення вилову риби, адже зникло чимало видів типових річкових риб, зокрема осетер та оселедець, лосось, білуга, а також зменшилася чисельність стерляді, головня, лин­ка. Замість них з'явилися озерні лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь. Останнім часом збільшилася кількість товстолобика й біло­го амуру.

Все це сталося через цвітіння води, знищення природних нерес­тилищ, загибель малька в гідроагрегатах ГЕС, коливання рівня води протягом доби та її забруднення. Нагальною є необхідність по­вернення екосистеми Дніпра до природного стану, що забезпечить умови для сталого розвитку нинішніх і прийдешніх поколінь.