20.Вирок суду, його правові властивості.

Серед всіх процесуальних актів вироку належить особливе місце. Всі дії органів розслідування, прокурора і суду, які передують вироку, спрямовані, зрештою, на забезпечення умов, необхідних для постановляння правильного вироку.Вирок – це рішення суду першої або апеляційної інстанції в питанні про винність або невинність підсудного і про застосування або незастосування до нього покарання. Тільки суд своїм вироком, постановленим у результаті судового розгляду, при доведеності вини підсудного має право визнати особу винною у вчиненні злочину і піддати кримінальному покаранню. У судовому вироку вирішуються і всі інші питання у справі. Саме тому вирок є найважливішим актом правосуддя. Звідси – особливі вимоги, що до нього пред’являються.

Вирок має силу акта правосуддя тільки за умови, якщо йому притаманні всі властивості, які вказані в законі.Слід розрізняти внутрішні і зовнішні властивості вироку, які у своєму взаємозв’язку і взаємозалежності відбивають якісну характеристику даного процесуального акта в системі процесуальних рішень.

До внутрішніх властивостей вироку належать його законність і обґрунтованість, мотивованість і справедливість.

Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

аконність вироку забезпечується тим, що вирок за своїм змістом заснований на незаперечних доказах, а за формою і характером прийнятих рішень відповідає вимогам Конституції України,

кримінального, кримінально-процесуального законодавства й інших нормативних актів.

Законним може бути лише справедливий вирок, вирок, що ґрунтується на встановленій істині та на правильному розв'язанні справи.

Під обґрунтованістю вироку розуміють відповідність висновків, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, фактам, що мали місце в дійсності і встановленим сукупністю належних до справи, допустимих та достовірних доказів у справі.

Мотивованість вироку — це наявність в ньому не тільки опису діяння, події, обставин, а й посилання на докази, аналіз, відповідні пояснення. Мотивованість прийнятого рішення має сприяти нагляду за законністю і обгрунтованістю процесуального акта, допомагати виявляти помилки в судженнях осіб, які приймають рішення, давати можливість обвинуваченому й іншим особам зрозуміти доводи, які покладені в основу прийнятого рішення і належним чином захищати свої інтереси. Мотивованість начебто окреслює, робить більш яскравими обгрунтованість і законність рішень, надає документам внутрішньої і зовнішньої переконаності, виключає сумніви, суб'єктивізм.

Справедливість є особливо необхідною там, де відкривається простір правозастосуванню, скажімо, при обранні запобіжного заходу, затриманні підозрюваного, в призначенні кримінального покарання. Справедливість в першу чергу передбачає певне співвідношення між діянням і відплатою (злочином і покаранням за нього). Еквівалентність відплати діянню — обов'язкова вимога справедливості. При визначенні відповідності покарання ступеню небезпечності злочину і характеристики особи, яка його вчинила, враховуються законність, обгрунтованість і мотивованість прийнятого рішення, усі фактори всебічності, повноти і об'єктивності дослідження обставин справи і мети покарання конкретної особи. Зміцнення законності, її забезпечення — важлива умова дійсної справедливості. Незаконний чи необгрунтований вирок або інший процесуальний акт не можуть бути визнані справедливими. Визначення справедливості, як властивості процесуального акта означає, що до певного суб'єкта підійшли належним чином не тільки з правової сторони, з позиції законності, а й з врахуванням моральних, етичних норм, обумовлених, як правило, політичними і суспільно-економічними відносинами.

Справедливість може виявлятися також і в кримінально-процесуальних інститутах позитивного плану: звільнення від кримінальної відповідальності на законних підставах, винесення окремих ухвал щодо громадян, які виявили високу свідомість, мужність при виконанні громадянського обов'язку.

До зовнішніх властивостей вироку належить його виключність, обов’язковість і преюдиціальність.

Виключність вироку означає неможливість повторного розгляду справи тієї самої особи і за тим самим обвинуваченням, за яким вона вже була засуджена чи виправдана, до скасування цього вироку в порядку, передбаченому законом.

Вирок є обов'язковим для всіх фізичних і юридичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим і для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої постановлено вирок, у питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою.

Преюдиціальність вироку суду, що набрав законної сили означає, що він є обов'язковим для суду, який розглядає іншу кримінальну справу.