- •Адміністративний примус в державному управлінні, адміністративна відповідальність.
- •4. Адміністративно-правові відносини, їх галузеві ознаки.
- •133. Органи адміністративної юрисдикції, їх повноваження.
- •Завдання, принципи, форми та методи державного управління.
- •103. Контроль та нагляд у державному управлінні.
- •223. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні: задачі, правовий статус, склад, компетенція.
- •220. Принципи та стадії виборчого процесу.
- •234. Система органів державної виконавчої влади на місцях. Компетенція місцевих державних адміністрацій.
- •113. Майнові та немайнові права та обов’язки подружжя.
- •185. Поняття, умови та порядок вступу у шлюб, недійсність, розірвання шлюбу.
- •15. Виконання рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ.
- •142. Перегляд рішень і ухвал суду з цивільних справ в апеляційному порядку.
- •143. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ в касаційному порядку.
- •144. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ за знов виявленими обставинами.
- •241. Склад учасників цивільного процесу, розгляд цивільних справ в суді першій інстанції.
- •Кримінальне право 56. Елементи та ознаки складу злочину, їх значення для класифікації.
- •107. Кримінальна відповідальність, її підстави та межі.
- •150. Поняття злочину, його ознаки, види класифікацій.
- •167. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •183. Поняття, ознаки та цілі покарання.
- •247. Співучасть у злочині; об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті, види співучасників.
- •295. Чинність кримінального закону у часі, просторі та по колу осіб.
- •164.Поняття правоохоронної діяльності.
- •13. Визначення, структура та класифікація правовідносин.
- •168. Поняття та класифікація норм права.
- •299. Юридичне і легістське право розуміння.
- •130. Ознаки демократичного державного ладу.
- •174.Поняття та форми тлумачення права.
- •243. Соціальна держава (теорія,ознаки,функції, моделі).
- •258. Суверенітет, його ознаки та види.
- •244.Співвідношення категорій апарату та механізму держави.
- •229. Релігійно-традиційний тип правової системи.
- •232. Романо-германський тип пс.
- •83.Зовнішньоекономічна діяльність.Іноземне представництво.Підприемство з іноземними інвестиціями.
- •251.Суб’єкти господарювання,їх класифікація,установчі документи.
- •207. Правовий статус,види господарських товариств.
- •261. Судновий екіпаж: склад, правове забезпечення, вимоги.
- •84. Ідентифікація і реєстрація морського судна.
- •42.Договір майнового найму (оренди).
- •82.Зобов’язання,що виникають із заподіяння шкоди.
- •148. Поняття власності і права власності.
- •158. Поняття і склад цивільного правовідношення
- •166. Поняття та види спадкування.
- •198. Право інтелектуальної власності
- •237. Система податків, зборів та обов’язкових платежів.
- •279. Фінансова діяльність держави в транспортній галузі
- •201. Правове регулювання праці та зайнятості на морському судні.
- •33. Дисциплінарні стягнення та матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •101. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •155. Поняття і види часу праці та відпочинку.
- •231. Розірвання трудового договору.
- •176.Поняття трудового договору, його відмінності від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею (підряду, доручення, авторського та ін.)
- •69. Засади та джерела дипломатичного права.
- •191. Порядок укладання, зміни, скасування та втрати сили міжнародних договорів.
- •123,124. Міжнародно-правовий статус та режим використання морських об’єктів загальної спадщини людства.
- •93. Класифікація морських просторів: склад, поняття, та загальні принципи правового режиму.
- •38. Договір іпотеки морського судна: поняття, сутність, правове регулювання, права та обов’язки сторін.
- •45. Договор морской перевозки пассажира.
- •276. Уніфікація міжнародного приватного морського права: сутність та значення, типи, методи, форми.
- •95. Колізійний і матеріально-правовий методи регулювання правовідносин,що склалися у сфері торговельного мореплавства.
- •188. Порівняльно-правовий аналіз договору морського буксирування та договору рятування.
- •89. Институт морского протеста.
- •292. Цивільна відповідальність у мпмп.
- •211.Правовідносини у мпмп: загальна характеристика, субєкти, обєкти.
- •88.Інститут загальної та окремої аварії в мчп.
- •196.Право власності на землю та право землекористування.
- •6.Апеляційне провадження в кримінальному процесі.
- •53. Доказування по кримінальних справах та його суб’єкти.
- •91. Касаційне провадження в кримінальному процесі.
- •108. Кримінальне судочинство.
- •189.Порушення кримінальної справи.
- •219. Принципи кримінально-процесуального права, їх система.
- •226.Протокольна форма досудовоі підготовки матеріалів.
- •262. Судовий розгляд кримінальноі справи та прийняття судових рішень (постанов, ухвал).
- •192. Потерпілий, цивільний позивач (відповідач), їх представники.
- •222. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами в кримінальному процесі.
- •20.Вирок суду, його правові властивості.
- •129. Органи дізнання та досудового слідства.
- •85.Інвестиційна діяльність на транспорті.
- •81.Зміст та форми застосування права.
123,124. Міжнародно-правовий статус та режим використання морських об’єктів загальної спадщини людства.
Правовой статус Района и его ресурсов определен в ст. 137 Конвенции ООН по морскому праву 1982 г., в соответствии с которой "ни одно государство не может претендовать на суверенитет или суверенные права или осуществлять их в отношении какой бы то ни было части Района или его ресурсов, и ни одно государство, физическое или юридическое лицо не может присваивать какую бы то ни было их часть. Никакие притязания такого рода или осуществление суверенитета или суверенных прав и никакое такое присвоение не признаются".
Однако в данном случае следует учитывать существенную разницу в содержании таких терминов, как "ресурсы" и "полезные ископаемые", т.к., несмотря на то, что права на ресурсы Района принадлежат всему человечеству, полезные ископаемые, добываемые в Районе, могут при определенных условиях, предусмотренных Конвенцией 1982 г., стать предметом собственности.
В морском пространстве, и особенно на морском дне, достаточно места и богатств для того, чтобы обеспечить процветание для всех", поэтому "общее наследие требует от нас общих усилий, с тем чтобы обеспечить его сохранение для общего блага".
Принцип "общего наследия" получил свое дальнейшее развитие в целом ряде статей Конвенции 1982 г. Так, в соответствии с п. 2 ст. 137, "все права на ресурсы Района принадлежат всему человечеству, от имени которого действует Международный орган по морскому дну". Этот орган п. 1 ст. 157 определяет как организацию, через посредство которой государства-участники в соответствии с положениями Конвенции организуют и контролируют деятельность в Районе, особенно в целях управления его ресурсами.
В соответствии со ст. 150, деятельность в Районе должна осуществляться таким образом, чтобы способствовать здоровому развитию мировой экономики и сбалансированному росту международной торговли.
Такая деятельность должна осуществляться на благо всего человечества независимо от географического положения государств, как прибрежных, так и не имеющих выхода к морю.
Другим, не менее важным принципом, непосредственно связанным с принципом общего наследия человечества, является принцип недопустимости притязаний на суверенитет или осуществления суверенитета над какой бы то ни было частью Района. В соответствии с этим принципом, ни одно государство не может претендовать на суверенитет или суверенные права или осуществлять их в отношении какой бы то ни было части Района или его ресурсов, и ни одно государство, физическое или юридическое лицо не может присваивать какую бы то ни было их часть.
Третьим, не менее важным принципом, является принцип использования Района исключительно в мирных целях. Так, в соответствии с этим принципом, Район открыт для использования исключительно в мирных целях всеми государствами, как прибрежными, так и не имеющими выхода к морю.
Научно-исследовательскую деятельность в Районе могут осуществлять государства-участники Конвенции 1982 г. При этом они должны содействовать международному сотрудничеству в проведении морских научных исследовании в Районе путем:
• участия в международных программах и поощрения сотрудничества в проведении морских научных исследований специалистами разных стран и Органа;
обеспечения разработки программ через посредство Органа или других международных организации в зависимости от обстоятельств на благо развивающихся государств и наименее развитых в техническом отношении государств с целью укрепления их исследовательского потенциала;
• эффективного распространения результатов исследований и анализов, когда они становятся доступными, через посредство Органа или через другие международные каналы в зависимости от обстоятельств.