- •Адміністративний примус в державному управлінні, адміністративна відповідальність.
- •4. Адміністративно-правові відносини, їх галузеві ознаки.
- •133. Органи адміністративної юрисдикції, їх повноваження.
- •Завдання, принципи, форми та методи державного управління.
- •103. Контроль та нагляд у державному управлінні.
- •223. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні: задачі, правовий статус, склад, компетенція.
- •220. Принципи та стадії виборчого процесу.
- •234. Система органів державної виконавчої влади на місцях. Компетенція місцевих державних адміністрацій.
- •113. Майнові та немайнові права та обов’язки подружжя.
- •185. Поняття, умови та порядок вступу у шлюб, недійсність, розірвання шлюбу.
- •15. Виконання рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ.
- •142. Перегляд рішень і ухвал суду з цивільних справ в апеляційному порядку.
- •143. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ в касаційному порядку.
- •144. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ за знов виявленими обставинами.
- •241. Склад учасників цивільного процесу, розгляд цивільних справ в суді першій інстанції.
- •Кримінальне право 56. Елементи та ознаки складу злочину, їх значення для класифікації.
- •107. Кримінальна відповідальність, її підстави та межі.
- •150. Поняття злочину, його ознаки, види класифікацій.
- •167. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •183. Поняття, ознаки та цілі покарання.
- •247. Співучасть у злочині; об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті, види співучасників.
- •295. Чинність кримінального закону у часі, просторі та по колу осіб.
- •164.Поняття правоохоронної діяльності.
- •13. Визначення, структура та класифікація правовідносин.
- •168. Поняття та класифікація норм права.
- •299. Юридичне і легістське право розуміння.
- •130. Ознаки демократичного державного ладу.
- •174.Поняття та форми тлумачення права.
- •243. Соціальна держава (теорія,ознаки,функції, моделі).
- •258. Суверенітет, його ознаки та види.
- •244.Співвідношення категорій апарату та механізму держави.
- •229. Релігійно-традиційний тип правової системи.
- •232. Романо-германський тип пс.
- •83.Зовнішньоекономічна діяльність.Іноземне представництво.Підприемство з іноземними інвестиціями.
- •251.Суб’єкти господарювання,їх класифікація,установчі документи.
- •207. Правовий статус,види господарських товариств.
- •261. Судновий екіпаж: склад, правове забезпечення, вимоги.
- •84. Ідентифікація і реєстрація морського судна.
- •42.Договір майнового найму (оренди).
- •82.Зобов’язання,що виникають із заподіяння шкоди.
- •148. Поняття власності і права власності.
- •158. Поняття і склад цивільного правовідношення
- •166. Поняття та види спадкування.
- •198. Право інтелектуальної власності
- •237. Система податків, зборів та обов’язкових платежів.
- •279. Фінансова діяльність держави в транспортній галузі
- •201. Правове регулювання праці та зайнятості на морському судні.
- •33. Дисциплінарні стягнення та матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •101. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •155. Поняття і види часу праці та відпочинку.
- •231. Розірвання трудового договору.
- •176.Поняття трудового договору, його відмінності від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею (підряду, доручення, авторського та ін.)
- •69. Засади та джерела дипломатичного права.
- •191. Порядок укладання, зміни, скасування та втрати сили міжнародних договорів.
- •123,124. Міжнародно-правовий статус та режим використання морських об’єктів загальної спадщини людства.
- •93. Класифікація морських просторів: склад, поняття, та загальні принципи правового режиму.
- •38. Договір іпотеки морського судна: поняття, сутність, правове регулювання, права та обов’язки сторін.
- •45. Договор морской перевозки пассажира.
- •276. Уніфікація міжнародного приватного морського права: сутність та значення, типи, методи, форми.
- •95. Колізійний і матеріально-правовий методи регулювання правовідносин,що склалися у сфері торговельного мореплавства.
- •188. Порівняльно-правовий аналіз договору морського буксирування та договору рятування.
- •89. Институт морского протеста.
- •292. Цивільна відповідальність у мпмп.
- •211.Правовідносини у мпмп: загальна характеристика, субєкти, обєкти.
- •88.Інститут загальної та окремої аварії в мчп.
- •196.Право власності на землю та право землекористування.
- •6.Апеляційне провадження в кримінальному процесі.
- •53. Доказування по кримінальних справах та його суб’єкти.
- •91. Касаційне провадження в кримінальному процесі.
- •108. Кримінальне судочинство.
- •189.Порушення кримінальної справи.
- •219. Принципи кримінально-процесуального права, їх система.
- •226.Протокольна форма досудовоі підготовки матеріалів.
- •262. Судовий розгляд кримінальноі справи та прийняття судових рішень (постанов, ухвал).
- •192. Потерпілий, цивільний позивач (відповідач), їх представники.
- •222. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами в кримінальному процесі.
- •20.Вирок суду, його правові властивості.
- •129. Органи дізнання та досудового слідства.
- •85.Інвестиційна діяльність на транспорті.
- •81.Зміст та форми застосування права.
219. Принципи кримінально-процесуального права, їх система.
Уголовно-процессуальная деятельность существенно затрагивает права и законные интересы участвующих в деле лиц. Уголовное судопроизводство может быть источником повышенной опасности для индивидуума и общества в целом, если оно не базируется на демократических и гуманных принципах либо если эти принципы провозглашены, но не соблюдаются.
Принципы уголовного процесса — это основополагающие правовые требования, которые определяют содержание и форму уголовного процесса в целом, его стадий и институтов, несоблюдение которых влечет за собой неблагоприятные последствия в виде отмены принятых по делу решений
Сущность принципов уголовного процесса заключается в том, что — это содержащиеся в Конституции, УПК и других правовых актах уголовно-процессуальные нормы общего и определяющего характера, отражающие наиболее существенные черты и свойства уголовного судопроизводства. Причем эти нормы первичны, то есть невыводимы из других норм, они конкретизируются в более частных уголовно-процессуальных нормах.
Нормы-принципы действуют на всех или нескольких стадиях уголовного процесса и обязательно проявляются в центральной его стадии — судебном разбирательстве.
Все принципы неразрывно связаны между собой в рамках целостной системы, где нарушение любого принципа приводит обычно к нарушению других принципов и тем самым к нарушению законности при производстве по делу в целом. Поэтому несоблюдение хотя бы одного из принципов уголовного процесса влечет за собой отмену принятых по делу решений.
Конституция Украины, принятая 28 июня 1996 года, значительно углубила и обогатила демократическое содержание принципов уголовного процесса, расширила сферу их применения, усовершенствовала формулировки отдельных начал. Конституция закрепила не все принципы уголовного судопроизводства, а только те, которые имеют особое значение: принципы, гарантирующие охрану прав и законных интересов личности в уголовном процессе, определяющие построение и функционирование судебной власти в государстве.
Значение принципов уголовного процесса заключается в том, что они являются гарантией соблюдения прав и законных интересов личности при производстве по уголовному делу, а также гарантией принятия законного и обоснованного решения по делу. Кроме того, принципы выступают отправной точкой для толкования конкретных уголовно-процессуальных норм, а также для разрешения всех возникающих в ходе уголовно-процессуальной деятельности противоречий.
Принципи кримінального процесу — це закріплені в законі основоположні ідеї, засади, найзагальніші положення, що визначають сутність, зміст і направленість діяльності суб'єктів процесу, спосіб і процесуальну форму їх діяльності та здійснення правосуддя, створюють систему гарантій встановлення істини, захисту прав і свобод людини та забезпечення справедливості правосуддя, засади, від яких не відступають, а їх порушення веде до скасування вироку та інших прийнятих за таких умов рішень у справі.
Значення принципів кримінального процесу полягає в тому, що вони:
• є першоджерелом і становлять основу окремих інститутів кримінально-процесуального права;
• являють собою суттєві гарантії правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, законних інтересів фізичних і юридичних осіб;
• синхронізують всю систему процесуальних норм і забезпечують узгодженість кримшально-процесуальних інститутів та єдність процесуальної форми;
• дають юридичну базу для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права";
• служать основою й вихідним положенням для вдосконалення окремих кримшально-процесуальних інститутів і правових норм, розвитку процесуальної форми й процесуальних гарантій правосуддя.
Традиційно в юридичній літературі всі принципи кримінального процесу поділяють на конституційні (закріплені в Конституції держави) та інші (суто кримінально-процесуальні).
На слушну думку М.М. Михеєнка, слід розрізняти такі принципи: а) суто організаційні, наприклад, назначуваність слідчих; б) організаційно-функціональні, наприклад, колегіальність; в) функціональні, тобто суто кримінально-процесуальні, наприклад, презумпція невинуватості, змагальність.
За визначенням М. М. Михеєнка, система засад кримінального процесу охоплює: конституційні засади: 1) законність; 2) державна мова судочинства; 3) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя; 5) право людини на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла; 7) таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; 8) з'ясування істини; 9) забезпечення підозрюваному, обвинувачуваному, підсудному права на захист; 10) презумпція невинуватості; 11) свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів; 12) здійснення правосуддя виключно судами; 13) участь народу у здійсненні правосуддя; 14) незалежність і недоторканність суддів, підкорення їх лише законові; 15) змагальність судового розгляду; 16) гласність судового процесу; 17) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судових рішень; 18) обов'язковість рішень суду; інші засади: 1) публічність; 2) забезпечення всім особам, які беруть участь у справі, права на захист їхніх законних інтересів; 3) вільна оцінка доказів; 4) безпосередність дослідження доказів; 5) усність процесу.