Адміністративне право

2. Адміністративний примус в державному управлінні, адміністративна відповідальність.

Адміністративний примус - один з видів державного примуса. Йому, як і державному примусу в цілому, властиві характерні риси:

-адміністративний примус застосовується в державному керуванні для охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державної діяльності;

- механізм правового регулювання адміністративного примуса встановлює підстави й порядок застосування відповідних примусових мір;

-порядок застосування примусових мір регулюється, як правило, нормами адміністративного права, що включають у себе норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів виконавчих і розпорядницьких органів;

-застосування адміністративного примуса - це результат реалізації державно-владних повноважень органів державного керування й лише у винятковим, установленим законодавством випадках такі міри можуть застосовувати суди (судді);

-адміністративний примус використається для: а) попередження здійснення правопорушень; б) припинення адміністративних провин; в) залучення до адміністративної відповідальності

Адміністративний примус застосовується на підставі адміністративно-процесуальних норм

Класифікація засобів адміністративного примуса: а) міри адміністративного попередження (адміністративно-попереджувальні); б) запобіжні заходи правопорушень; в)адміністративні стягнення

Найбільше часто під мірами адміністративного попередження розуміють дії вповноважених органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами суспільних обов'язків, забезпечення суспільної безпеки й громадського порядку, запобігання й боротьбу зі стихійними лихами, епідеміями, епізоотіями й ліквідацію їх наслідків.

Законодавчою базою застосування цих мір є КУпАП і Митний кодекс, закони України про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність, про Службу безпеки, про надзвичайний стан, про державний кордон, про пожежну безпеку, про дорожній рух. Найбільш типовими є такі засоби адміністративного попередження: а) вимога припинення окремих дій; б) перевірка документів; в) огляд речей і особистий огляд; г) тимчасове обмеження або заборона доступу громадян до окремих ділянок місцевості або об'єктам з метою забезпечення громадського порядку, суспільної безпеки, охорони здоров'я людей; д) обмеження або заборона руху транспорту й пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів при виникненні погрози суспільної безпеки; е) закриття ділянок державного кордону; та ін.

Запобіжні заходи - це примусове припинення протиправних дій, що мають ознаки адміністративної провини , спрямоване на недопущення негативних наслідків і забезпечення застосування до винної особи адміністративного стягнення, а у виняткових випадках - і карного покарання . Розділяються на дві групи: загального і спеціального призначення. Заходи загального призначення: а) адміністративна затримка; б) особистий огляд і огляд речей; в) примусове лікування; г) тимчасове відсторонення від роботи інфекційних хворих; д) примусове лікування осіб, що страждають небезпечними для навколишніми захворюваннями; е) тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами; ж) припинення робіт і заборона експлуатації механізмів і др. Заходи спеціального призначення застосовуються до індивідуальних осіб і включають в себе: 1)заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою),2) застосування спеціальних засобів (наручники, слизоточиві гази),3)застосування вогнепальної зброї.

Заходи адміністративного стягнення передбачені ст. 24 КпАП України:попередження, штраф, оплатне вилученя предмета, який став знаряддям або беспосереднім об'єктом проступку, конфіскація грошей, одержаних завдяки вчиненню адміністративного правопорушення, предмета, який став знаряддям вчинення або беспосереднім об'єктом адмін правопорушення; позбавлення спеціального права, наданого громадянинові (права керування транспортними засобами, полювання); виправні роботи; адміністративний арешт.

Адміністративна відповідальність виступає одним з видів юридичної відповідальності. Під адміністративною відповідальністю слід розуміти застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинного законодавства кримінальну відповідальність. До особливостей, що характеризують адміністративну відповідальність необхідно віднести такі: 1. Адміністративна відповідальність встановлюється законами й підзаконними актами чи їхніми нормами про адміністративні правопорушення. У цих актах визначаються склади адміністративних правопорушень і санкції, а в деяких випадках - і порядок їх застосування. 2. В основі адміністративної відповідальності лежить адміністративне правопорушення.3.Суб'єктами адміністративної відповідальності виступають як фізичні особи, так і колективні утворення, а за кримінальної відповідальності - тільки фізичні особи.4.Особливість адміністративної відповідальності полягає в тому, що адміністративні стягнення накладаються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади і посадовими особами чи суддями 5. заходи адміністративної відповідальності застосовуються відповідно до законодавства, що регламентує провадження по справах про адміністративні правопорушення .

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом

передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративній відп-ті підлягають особи, які досягли на момент вчинення адмін правопорушення 16-річного віку. Особам, віком від 16 до 18 застосовуються заходи впливу, передбачені ст.24-1 КпАП. Особа, що діяла в стані крайньої необхідності, еобхідої оборони або яка була у стані неосудності, не підлягає адмін відповідальності.