279. Фінансова діяльність держави в транспортній галузі

Фінансова діяльність держави – одна з найважливіших сфер її діяльності, передбачених законодавством України. Ця діяльність виявляється у збиранні, розподілі та використанні потрібних державі грошових коштів. Отже, фінансова діяльність держави спричинена необхідністю держави здійснювати розподіл та перерозподіл національного доходу.Фінансовою діяльністю називають процес збирання, розподілу (перерозподілу) та використання коштів, що забезпечують виконання державою її функцій. Фінансовою діяльністю займаються уповноваженгі державні органи, здійснюючи пряме планове збирання і розподіл грошових коштів.У своїй фінансовій діяльності Українська держава дотримується наступних принципів :публічний характер;розподіл функцій між представницькими та виконавчими органами влади;пріоритет представницьких органів влади перед виконавчими;пріоритетність публічних видатків щодо прибутків казни;фінансування безпеки держави;єдність фінансової діяльності та грошової системи держави; міжгалузевий характер; самостійність; соціальна спрямованість; плановість; гласність.

Держава здійснює свою фінансову діяльність за допомогою обов`язкових (податки, збори, штрафи, плата за використання природних ресурсів, страхування, платежі в централізовані спеціальні фонди та ін.) та добровільних (лотереї, позики, добровільні внески, акції та ін.) методів формування фондів грошових ресурсів, а також за допомогою методів розподілу цих фондів, до яких належать фінансування, кредитування, виплати пенсій, страхових відшкодувань і різних допомог.

Правові аспекти фінансової діяльності держави знайшли відбиток у деяких статтях Конституції України, у законах Украіни “Про банки та банківську діяльність”, “Про цінні папери та фондову біржу”, “Про систему оподаткування”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про оподаткування прибутку підприємств” та деяких інших. Таким чином, фінансову діяльність держави можна розглядати як особливу галузь управління, спеціальним завданням якої є мобілізація коштів для всіх інших сфер її діяльності. На сучасному етапі, коли Україна здійснює перехід до ринкової економіки, значення фінансової діяльності держави дедалі зростає, причому держава частіше вдається до економічних важелів фінансової діяльності на противагу тоталітарній економіці, за якої держава у своїй фінансовій діяльності віддавала перевагу командно-адміністративним важелям. Залізничний, водний (морський і річковий), повітряний,автомобільний і трубопровідний транспорт становлять єдинуТранспортну систему України В економіці України морський та річковий транспорт посідає чимале місце. Доходи підприємств і організацій водного транспорту формуються за рахунок надходжень від фрахту суден, перевезення вантажів і пасажирів, випуску продукції, виконання робіт і надання послуг. одержаних доходів підприємства комплексу роблять усі поточні експлуатаційні витрати, сплачують платежі й податки їдо бюджету, вносять проценти за кредити. З решти прибутку формують фонди економічного стимулювання, страхові та резервні, а також валютні фонди для використання їх за цільовимй призначенням.

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТ

31. Дисциплінарна відповідальність працівників морського транспорту.Загальна дисциплінарна відповідальність наступає за КЗпП України (ст. 147-152). Підставою исциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, склад якого традиційно включає суб'єкт, суб'єктивну сторону, об'єкт і об'єктивну сторону.Суб'єктом дисциплінарного проступку завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах з власником або уповноваженим ним органом. Деліктоздатність - тобто здатність особисто нести відповідальність за порушення трудових обов'язків є складовою частиною праводієздатності особи. За законодавством розрізняється загальний і спеціальний суб'єкт дисциплінарної відповідальності. Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, тобто певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків. Вона виступає в двох формах: умислу і необережності. Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є вина у формі необережності. Необережність як форма вини передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою правопорушника. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права:КЗпП, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації. Не може бути дисциплінарного правопорушення без шкідливих наслідків, які поділяються за ступенем шкідливості, а також за дією у часі.Ст. 147 КЗпП передбачає два дисциплінарних стягнення: догану і звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення власник зобов'язаний вимагати від працівника письмових пояснень. Дисциплінарна відповідальність працівників транспортної галузі встановлюється за загальними положеннями трудового права України. Проте є деякі особливості, обумовлені специфікою транс- портної діяльності, яка висуває особливі вимоги щодо підтримання порядку на транспортному засобі особливо під час його руху. Наприклад, стаття 65 Кодексу торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 року встановлює, що розпорядження капітана судна в межах його повноважень повинні беззаперечно виконуватися всіма особами, які перебувають на судні. У разі невиконання законних розпоряджень капітана ким-небудь з осіб, які перебувають на судні, капітан вживає щодо цих осіб необхідних заходів. Так, капітан судна має право застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб суднового екіпажу аж до усунення від виконання службових обов’язків у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством України про працю. Якщо дії особи, яка перебуває на судні, не містять кримінально караного діяння, але загрожують безпеці судна або людей і майна, що наньомуперебувають, капітан судна має право ізолювати цю особу в окремому приміщенні. Поряд з цим передбачається, що за незаконне утримання в окремому приміщенні або інше перевищення повноважень щодо підтримання порядку на судні капітан несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

291. Характеристика злочинів, що здійснюються на морському транспортіОб’єктом цих правопорушень є суспільні відносини у сфері безпечної роботи транспорту або суспільна безпека. Суспільна безпека в якості об’єкта цих правопорушень означає сукупність відносин, що забезпечують охорону життя і здоров’я людей, матеріальних цінностей, навколишнього природного середовища, безаварійну роботу транспорту в цілому. Наслідками таких правопорушень часто бувають аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, що спричинюють шкідливі наслідки для здоров’я і майна людей, навколишнього природного середовища або викликають загрозу для них. Часто в результаті транспортних правопорушень не витримується графік руху транс-портних засобів, затримка перевезення вантажів і пасажирів, дезорганізуєтьсяроботтранспортних підприємств.Суспільна небезпека цих правопорушень має два аспекти: по-перше, виникає небезпека життю та здоров’ю людей; по-друге, спричиняється матеріальна шкода або виникає її загроза, і разом з цим, порушується безпечне функціонування самого транспорту. Чинне кримінальне законодавство містить у собі групу норм, які передбачають відповідальність за злочинні посягання на безпеку руху і експлуатацію різних видів транспорту. У Кримінальному кодексі України законодавець виділяє їх в окремий розділ «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту». Крім того, деякі склади злочинів передбачають зв’язок з транспортом як кваліфікуючу ознаку. Найпоширенішими злочинами на морському транспоті є піратство, забруднення моря, порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту; Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха; Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден; Деякі транспортні злочини мають формальні склади, тому вважаються закінченими в момент скоєння передбаченої в законі дії чи бездії. Такими є: ненадання допомоги судну і особам, що зазнали лиха (ст. 284 КК України); неповідомлення капітаном наз­ви свого судна при зіткненні суден (ст. 285 КК України); незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України); угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного морського чи річкового судна (ст. 278 КК України). Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони деяких транспорт­них злочинів, як передбачає законодавство, є вказівка на шкідливі наслідки. Під поняттям «наслідки» необхідно розуміти нещасні випадки з людьми (спричинення потерпілому середніх або тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті); катастрофи (зіткнення рухомого складу або суден, повне чи часткове затоплення судна, викидання на берег, посадка на мілину, якщо це спричинило каліцтво або смерть членів екіпажу або пасажирів чи призвело до знищення або істотного пошкодження локомотивів, рухомого складу, шляхів сполучень, повітряних, річкових, морських суден); аварії (зітк­нення суден, сходження потягів з рейок, інші аварійні випадки, які не призвели до загибелі людей, але заподіяли значну шкоду чи істотні порушення роботи транспорту). З суб’єктивного боку, деякі злочини, передбачені кримінальним законодавством, здебільшого характеризуються наявністю прямого умислу( Піратство), іноді – необережністю. Суб’єктами транспортних злочинів можуть бути особи, які або керували транспортними засобами, або займалися їх експлуатацією чи ремонтом, або знаходилися в сфері дії транспортних засобів і були зобов’язані виконувати встановлені правила безпеки. 146. Повноваження капітана морського порту щодо використання мір адміністративного примусу і притягнення до адміністративної відповідальності.

Капiтан морського торговельного порту пiдпорядковані Мiнiстерству транспорту України з питань безпеки мореплавства і дiють вiдповiдно до Положення про капiтана морського торговельного порту та Положення про iнспекцiю державного портового нагляду, що затверджуються МТЗ України. Капiтан порту та Iнспекцiя державного портового нагляду, яку вiн очолює, структурно входять до складу порту. У своїй діяльності капiтан морського порту керується  Конституцією, Кодексом торговельного мореплавання, законами України, іншими нормативно-правовими актами Президента та КМ України. До основних функцiй, покладених на капiтана порту, належать:нагляд за дотриманням чинного законодавства i правил мореплавства, а також мiжнародних договорiв щодо мореплавства;реєстрацiя суден у Державному судновому реєстрi України, Судновiй книзi України i видача суднових документiв;перевiрка суднових документiв, а також дипломiв i квалiфiкацiйних свiдоцтв;нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт i виходу з порту;нагляд за дотриманням вимог щодо запобiгання забрудненню навколишнього природного середовища;оформлення приходу суден у порт i виходу з порту;контроль за лоцманською службою та керiвництво службою регулювання руху суден, нагляд та контроль за ними;органiзацiя i нагляд за криговим проведенням суден на пiдходах до порту в межах його акваторiї під час льодової кампанії;облiк та розслiдування аварiйних морських подiй. Розслiдування аварiйних морських подiй здiйснюється в порядку, встановленому Мiнiстерством транспорту України. Надзвичайно важливими та суттєвими є повноваження капiтана порту. Серед них: розпорядження капiтана порту з питань забезпечення безпеки мореплавства i порядку в порту, що входять до його компетенцiї, обов'язковi для всiх суден, юридичних i фiзичних осiб, якi перебувають на територiї та акваторiї порту. Такі розпорядження можуть бути скасовані тiльки МТЗ України.За порушення чинного законодавства i правил щодо безпеки мореплавства i порядку в порту капiтан порту має право накладати адмiнiстративнi стягнення вiдповiдно до чинного законодавства України.До інших повноважень капітана порту належать:контрольний огляд судна - кожне судно перед виходом у море пiдлягає контролю, який здiйснює Iнспекцiя державного портового нагляду, з метою перевiрки суднових документiв, установлення вiдповiдностi судновим документам основних характеристик судна, а також перевiрки виконання вимог щодо укомплектування суднового екiпажу. У разi вiдсутностi суднових документiв або наявностi достатнiх пiдстав вважати, що судно не задовольняє вимоги безпеки мореплавства, Iнспекцiя державного портового нагляду може провести його огляд;заборона на вихiд судна з морського порту  - кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвiл капiтана порту.Капiтан морського порту повинен вiдмовити у видачi дозволу на вихiд з порту в разi:непридатностi судна до плавання, порушення вимог про його завантаження, постачання, комплектування екiпажу та наявностi iнших недолiкiв, що становлять загрозу безпецi плавання або здоров'ю людей, якi перебувають на суднi, або загрозу заподiяння шкоди навколишньому природному середовищу;порушення вимог до суднових документiв;несплати встановлених зборiв, штрафiв та iнших платежiв;рiшення уповноважених законодавством державних органiв (митних органiв, санiтарно-карантинної служби, Мiнiстерства охорони навколишнього природного середовища та та прикордонних вiйськ).Капiтан морського порту може затримати судно до усунення виявлених недолiкiв або до моменту сплати належних зборiв, штрафiв або iнших платежiв.Як кожен керівник, капітан порту несе відповідальність у частині, що  стосується його обов’язків та функцій.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ НА МОРСЬКОМУ ТРАНСПОРТІ