- •Адміністративний примус в державному управлінні, адміністративна відповідальність.
- •4. Адміністративно-правові відносини, їх галузеві ознаки.
- •133. Органи адміністративної юрисдикції, їх повноваження.
- •Завдання, принципи, форми та методи державного управління.
- •103. Контроль та нагляд у державному управлінні.
- •223. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні: задачі, правовий статус, склад, компетенція.
- •220. Принципи та стадії виборчого процесу.
- •234. Система органів державної виконавчої влади на місцях. Компетенція місцевих державних адміністрацій.
- •113. Майнові та немайнові права та обов’язки подружжя.
- •185. Поняття, умови та порядок вступу у шлюб, недійсність, розірвання шлюбу.
- •15. Виконання рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ.
- •142. Перегляд рішень і ухвал суду з цивільних справ в апеляційному порядку.
- •143. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ в касаційному порядку.
- •144. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ за знов виявленими обставинами.
- •241. Склад учасників цивільного процесу, розгляд цивільних справ в суді першій інстанції.
- •Кримінальне право 56. Елементи та ознаки складу злочину, їх значення для класифікації.
- •107. Кримінальна відповідальність, її підстави та межі.
- •150. Поняття злочину, його ознаки, види класифікацій.
- •167. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •183. Поняття, ознаки та цілі покарання.
- •247. Співучасть у злочині; об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті, види співучасників.
- •295. Чинність кримінального закону у часі, просторі та по колу осіб.
- •164.Поняття правоохоронної діяльності.
- •13. Визначення, структура та класифікація правовідносин.
- •168. Поняття та класифікація норм права.
- •299. Юридичне і легістське право розуміння.
- •130. Ознаки демократичного державного ладу.
- •174.Поняття та форми тлумачення права.
- •243. Соціальна держава (теорія,ознаки,функції, моделі).
- •258. Суверенітет, його ознаки та види.
- •244.Співвідношення категорій апарату та механізму держави.
- •229. Релігійно-традиційний тип правової системи.
- •232. Романо-германський тип пс.
- •83.Зовнішньоекономічна діяльність.Іноземне представництво.Підприемство з іноземними інвестиціями.
- •251.Суб’єкти господарювання,їх класифікація,установчі документи.
- •207. Правовий статус,види господарських товариств.
- •261. Судновий екіпаж: склад, правове забезпечення, вимоги.
- •84. Ідентифікація і реєстрація морського судна.
- •42.Договір майнового найму (оренди).
- •82.Зобов’язання,що виникають із заподіяння шкоди.
- •148. Поняття власності і права власності.
- •158. Поняття і склад цивільного правовідношення
- •166. Поняття та види спадкування.
- •198. Право інтелектуальної власності
- •237. Система податків, зборів та обов’язкових платежів.
- •279. Фінансова діяльність держави в транспортній галузі
- •201. Правове регулювання праці та зайнятості на морському судні.
- •33. Дисциплінарні стягнення та матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •101. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •155. Поняття і види часу праці та відпочинку.
- •231. Розірвання трудового договору.
- •176.Поняття трудового договору, його відмінності від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею (підряду, доручення, авторського та ін.)
- •69. Засади та джерела дипломатичного права.
- •191. Порядок укладання, зміни, скасування та втрати сили міжнародних договорів.
- •123,124. Міжнародно-правовий статус та режим використання морських об’єктів загальної спадщини людства.
- •93. Класифікація морських просторів: склад, поняття, та загальні принципи правового режиму.
- •38. Договір іпотеки морського судна: поняття, сутність, правове регулювання, права та обов’язки сторін.
- •45. Договор морской перевозки пассажира.
- •276. Уніфікація міжнародного приватного морського права: сутність та значення, типи, методи, форми.
- •95. Колізійний і матеріально-правовий методи регулювання правовідносин,що склалися у сфері торговельного мореплавства.
- •188. Порівняльно-правовий аналіз договору морського буксирування та договору рятування.
- •89. Институт морского протеста.
- •292. Цивільна відповідальність у мпмп.
- •211.Правовідносини у мпмп: загальна характеристика, субєкти, обєкти.
- •88.Інститут загальної та окремої аварії в мчп.
- •196.Право власності на землю та право землекористування.
- •6.Апеляційне провадження в кримінальному процесі.
- •53. Доказування по кримінальних справах та його суб’єкти.
- •91. Касаційне провадження в кримінальному процесі.
- •108. Кримінальне судочинство.
- •189.Порушення кримінальної справи.
- •219. Принципи кримінально-процесуального права, їх система.
- •226.Протокольна форма досудовоі підготовки матеріалів.
- •262. Судовий розгляд кримінальноі справи та прийняття судових рішень (постанов, ухвал).
- •192. Потерпілий, цивільний позивач (відповідач), їх представники.
- •222. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами в кримінальному процесі.
- •20.Вирок суду, його правові властивості.
- •129. Органи дізнання та досудового слідства.
- •85.Інвестиційна діяльність на транспорті.
- •81.Зміст та форми застосування права.
262. Судовий розгляд кримінальноі справи та прийняття судових рішень (постанов, ухвал).
Судовий розгляд — це одна з основних стадій кримінального процесу. В цій стадії суд, здійснюючи правосуддя, остаточно досліджує всі істотні обставини, перевіряє докази, зібрані при провадженні дізнання і досудового слідства, та постановляє виправдувальний чи обвинувальний вирок з призначенням покарання або без призначення покарання.
Кримінальні справи розглядаються в суді першої інстанції одноособово суддею, який діє від імені суду, за винятком, якщо по справах законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше десяти років. Такі справи розглядаються колегіально судом у складі трьох осіб, якщо підсудний заявив клопотання про такий розгляд.Кримінальні справи про злочини, за які законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, розглядаються судом у складі двох суддів і трьох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді (ст. 17 КПК). Керує судовим засіданням головуючий, який повинен забезпечити учасникам судового розгляду справи здійснення їх законних прав і обов'язків згідно з нормами КПК, а також належний порядок судового процесу.
Судовий розгляд - це четверта, основна і найважливіша стадія кримінального процесу. У попередніх стадіях обставини справи з'ясовуються для того, щоб вирішити питання, чи є законні приводи, і достатні підстави для порушення кримінальної справи, пред'явлення обвинувачення конкретній особі і ведення її до суду. У цій стадії суд, здійснюючи правосуддя, розглядає і вирішує справи по суті, тобто остаточно досліджує всі її важливі обставини, перевіряє докази і виносить вирок - процесуальний акт; яким підсудний визнається винним у вчиненні злочину і йому призначається покарання, чи невинним. Зазначені питання є основними в процесі всього провадження в справі. Тому стадія судового розгляду і займає центральне місце в системі стадій кримінального процесу. Судовий розгляд є однієї з 8 основних стадій кримінального процесу, саме в ній найбільш повно реалізуються принципи правосуддя в кримінальних справах і весь комплекс його процесуальних гарантій.
Усі 8 стадій кримінального процесу є взаємозалежними, тому стадії: порушення кримінальної справи, що передує розслідування і попередній розгляд справи суддею служать необхідними етапами для підготовки до судового розгляду і вирішення справи по суті, а всі наступні стадії (апеляційне проведення, виконання вироку, касаційне провадження, перегляд судового рішення в порядку виключного провадження за нововиявленними обставинами) є засобами контролю за вірністю винесеного вироку й організація його виконання.
Сутність стадії судового розгляду полягає в тому, що суд детально розглядає всі обставини конкретної справи і приймає по ньому кінцеве рішення відповідно до закону. Суд безпосередньо досліджує наявні докази й оцінює їх, встановлює факт вчинення злочину чи наявність відсутність складу злочину в діях підсудного.
Його винність чи невинність, призначає чи покарання закриває справа.
На відміну від інших стадій кримінального процесу при судовому розгляді дослідження матеріалів ведеться судом з одночасною й активною участю прокурора, підсудного, захисника, потерпілого, інших учасників судового засідання. Суд має можливість вислухувати і враховувати при ухваленні рішення думки і пропозиції інших учасників судового розгляду, що висловлюються в судових дебатах. Маючи матеріали попереднього розслідування суд зобов'язаний перевірити всі зібрані докази, правомірність дій по їхньому збиранню. В умовах гласності судового засідання він досліджує також ті докази, що отримані за клопотаннями учасників судового розгляду (підсудного, захисника, потерпілого, цивільного позивача, прокурора і т.д. ) чи за ініціативою суду. Умовами винесення законного й обґрунтованого акта правосуддя є забезпечення під час судового розгляду всіх обставин кримінальної справи і всіх доказів.
Ідея судового розгляду пов'язує всі стадії процесу в єдину систему кримінального судочинства.
Попередні стадії кримінального процесу виконують задачі підготовчого характеру. Попереднє розслідування і доведення злочинних дій обвинуваченого, залучення винного до кримінальної відповідальності, а також підготовчі дії до розгляду справи в судовому засіданні здійснюються для того, щоб зібрати для суду необхідні матеріали по яких він міг би більш глибоко розібратися і прийняти відповідне рішення.
Судовий розгляд проводиться не для підтвердження матеріалів і висновків органі попереднього розслідування чи прокурора, а для встановлення об'єктивної істини в справі і винесення законного, обґрунтованого вироку. Досліджуючи матеріали кримінальної справи, суд може погодитися з висновками органів попереднього розслідування, чи може скасувати їх. Судження цих органів виражені в процесуальних документах (актах), не повинні впливати на суд. Суд незалежний від їхніх висновків. Він зобов'язаний ретельно перевірити обґрунтованість рішень прийнятих слідчим чи органом дізнання, законність усіх проведених процесуальних дій і складених по них документів.
У такий спосіб судовий розгляд при рішенні справи по суті є єдиним способом здійснення правосуддя, одним з найважливіших засобів рішення, задач кримінального судочинства, ефективною гарантією права і законних інтересів громадян. У стадії судового розгляду найбільшою мірою виявляється попереджувально-виховне значення кримінального судочинства і формування правосвідомості громадян. Усе це жадає від суду неухильного дотримання норм кримінально-процесуального законодавства, що регламентують судовий розгляд, високої професійної і загальної культури його проведення.
Сам процес судового розгляду строго регламентований у кримінально-процесуальному законодавстві з урахуванням необхідності забезпечення умов для вірного й об'єктивного рішення справи судом. В інтересах встановлення істини в справі й ухвалення вірного рішення повинні точно дотримувати усі вимоги законодавства при проведенні судового розгляду; також необхідна відповідна організація і висока культура судового розгляду. У кримінально - процесуальному законодавстві сформовані загальні умови судового розгляду. Усі вони цілком відповідають принципам кримінального процесу, загальні умови судового розгляду до винесення вироку.
Загальні умови відображають особливості судового розгляду, вони постійні і незмінні при провадженні по будь-якій кримінальній справі й у будь-якому суді 1-ї інстанції.