- •Адміністративний примус в державному управлінні, адміністративна відповідальність.
- •4. Адміністративно-правові відносини, їх галузеві ознаки.
- •133. Органи адміністративної юрисдикції, їх повноваження.
- •Завдання, принципи, форми та методи державного управління.
- •103. Контроль та нагляд у державному управлінні.
- •223. Провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні: задачі, правовий статус, склад, компетенція.
- •220. Принципи та стадії виборчого процесу.
- •234. Система органів державної виконавчої влади на місцях. Компетенція місцевих державних адміністрацій.
- •113. Майнові та немайнові права та обов’язки подружжя.
- •185. Поняття, умови та порядок вступу у шлюб, недійсність, розірвання шлюбу.
- •15. Виконання рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ.
- •142. Перегляд рішень і ухвал суду з цивільних справ в апеляційному порядку.
- •143. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ в касаційному порядку.
- •144. Перегляд рішень, ухвал і постанов суду з цивільних справ за знов виявленими обставинами.
- •241. Склад учасників цивільного процесу, розгляд цивільних справ в суді першій інстанції.
- •Кримінальне право 56. Елементи та ознаки складу злочину, їх значення для класифікації.
- •107. Кримінальна відповідальність, її підстави та межі.
- •150. Поняття злочину, його ознаки, види класифікацій.
- •167. Поняття та види стадій вчинення злочину
- •183. Поняття, ознаки та цілі покарання.
- •247. Співучасть у злочині; об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті, види співучасників.
- •295. Чинність кримінального закону у часі, просторі та по колу осіб.
- •164.Поняття правоохоронної діяльності.
- •13. Визначення, структура та класифікація правовідносин.
- •168. Поняття та класифікація норм права.
- •299. Юридичне і легістське право розуміння.
- •130. Ознаки демократичного державного ладу.
- •174.Поняття та форми тлумачення права.
- •243. Соціальна держава (теорія,ознаки,функції, моделі).
- •258. Суверенітет, його ознаки та види.
- •244.Співвідношення категорій апарату та механізму держави.
- •229. Релігійно-традиційний тип правової системи.
- •232. Романо-германський тип пс.
- •83.Зовнішньоекономічна діяльність.Іноземне представництво.Підприемство з іноземними інвестиціями.
- •251.Суб’єкти господарювання,їх класифікація,установчі документи.
- •207. Правовий статус,види господарських товариств.
- •261. Судновий екіпаж: склад, правове забезпечення, вимоги.
- •84. Ідентифікація і реєстрація морського судна.
- •42.Договір майнового найму (оренди).
- •82.Зобов’язання,що виникають із заподіяння шкоди.
- •148. Поняття власності і права власності.
- •158. Поняття і склад цивільного правовідношення
- •166. Поняття та види спадкування.
- •198. Право інтелектуальної власності
- •237. Система податків, зборів та обов’язкових платежів.
- •279. Фінансова діяльність держави в транспортній галузі
- •201. Правове регулювання праці та зайнятості на морському судні.
- •33. Дисциплінарні стягнення та матеріальна відповідальність сторін трудового договору.
- •101. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування.
- •155. Поняття і види часу праці та відпочинку.
- •231. Розірвання трудового договору.
- •176.Поняття трудового договору, його відмінності від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею (підряду, доручення, авторського та ін.)
- •69. Засади та джерела дипломатичного права.
- •191. Порядок укладання, зміни, скасування та втрати сили міжнародних договорів.
- •123,124. Міжнародно-правовий статус та режим використання морських об’єктів загальної спадщини людства.
- •93. Класифікація морських просторів: склад, поняття, та загальні принципи правового режиму.
- •38. Договір іпотеки морського судна: поняття, сутність, правове регулювання, права та обов’язки сторін.
- •45. Договор морской перевозки пассажира.
- •276. Уніфікація міжнародного приватного морського права: сутність та значення, типи, методи, форми.
- •95. Колізійний і матеріально-правовий методи регулювання правовідносин,що склалися у сфері торговельного мореплавства.
- •188. Порівняльно-правовий аналіз договору морського буксирування та договору рятування.
- •89. Институт морского протеста.
- •292. Цивільна відповідальність у мпмп.
- •211.Правовідносини у мпмп: загальна характеристика, субєкти, обєкти.
- •88.Інститут загальної та окремої аварії в мчп.
- •196.Право власності на землю та право землекористування.
- •6.Апеляційне провадження в кримінальному процесі.
- •53. Доказування по кримінальних справах та його суб’єкти.
- •91. Касаційне провадження в кримінальному процесі.
- •108. Кримінальне судочинство.
- •189.Порушення кримінальної справи.
- •219. Принципи кримінально-процесуального права, їх система.
- •226.Протокольна форма досудовоі підготовки матеріалів.
- •262. Судовий розгляд кримінальноі справи та прийняття судових рішень (постанов, ухвал).
- •192. Потерпілий, цивільний позивач (відповідач), їх представники.
- •222. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами в кримінальному процесі.
- •20.Вирок суду, його правові властивості.
- •129. Органи дізнання та досудового слідства.
- •85.Інвестиційна діяльність на транспорті.
- •81.Зміст та форми застосування права.
93. Класифікація морських просторів: склад, поняття, та загальні принципи правового режиму.
Иногда в основу классификации морских пространств авторы закладываются два таких взаимосвязанных критерия, как "правовой статус"и "правовой режим".
Место каждой из категорий морских пространств, безусловно, в первую очередь зависит от возможности (правомерности) распространения на нее территориального суверенитета.
С другой стороны, в отношении отдельных категорий морских пространств, которые находятся за пределами государственной территории и, естественно, на которые не допускается распространение суверенитета ни одного из государств, прибрежное государство на основе целого ряда норм международного морского права обладает суверенными правами в целях разведки и разработки их ресурсов, а также может распространять свою юрисдикцию в отношении определенной сферы деятельности.
Если в основу классификации правовых режимов положить компетенцию субъектов, формирующих систему юридических норм той или иной категории водного пространства, то можно выделить три вида правовых режимов морских пространств:
• пространства, входящие в состав государственной территории и имеющие национально-правовой режим;
• пространства с международно-правовым режимом;
пространства со смешанным режимом.
Морские пространства, входящие в состав государственной территории, находятся под суверенитетом прибрежного государства, т.е. принадлежат этому прибрежному государству, осуществляющему в их пределах территориальное верховенство. К числу таких пространств относятся внутренние морские воды, территориальное море, архипелажные воды.
Принадлежность и верховенство, как известно, являются двумя основными признаками государственной территории. Поэтому правовое положение этих морских пространств (территорий) определяется исключительно внутренним законодательством государства. Но при этом во исполнение своих договорных обязательств государство при установлении правового режима этих морских пространств должно учитывать нормы международного права (о мирном проходе иностранных судов через территориальное море, о транзитном проходе судов через проливы, используемые для международного судоходства, о транзите товаров для государств, не имеющих выхода к морю, и т.п.).
Морские пространства с международно-правовым режимом не входят в состав государственной территории и не принадлежат кому-либо в отдельности, они находятся в общем пользовании всех государств в соответствии с принципами и нормами международного морского права. К таким пространствам относятся открытое море (за пределами исключительной экономической зоны), а также дно морей и океанов и его недра за пределами национальной юрисдикции (Район).
Особый международно-правовой режим имеет морское пространство, окружающее Антарктику. В соответствии со ст. 1 Договора об Антарктике 1959 г., данный район может использоваться только в мирных целях. Другими словами, Антарктика и омывающие ее воды являются нейтральной демилитаризованной безъядерной зоной.
Морские пространства со смешанным правовым режимом находятся за пределами государственной территории, однако прибрежное государство в этих морских пространствах может обладать определенными суверенными правами, либо распространять на них свою юрисдикцию, в соответствии с положениями международного морского права. К этой группе морских пространств относятся прилежащие зоны, континентальный шельф и исключительная экономическая зона.
Таким образом, можно сказать, что объем прав, предоставляемых государствам в морских пространствах со смешанным режимом, определяется международным морским правом. В то же время в пределах своих полномочий прибрежное государство может издавать национальные нормативные акты, регулирующие отношения, возникающие в сфере использования этих морских пространств.
МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ МОРСЬКЕ ПРАВО