Тема 8

Податки та податкова система

279

Ця особливість першого етапу податкової реформи зумовила те, що в наступні роки актуальність проблеми реформування податкової системи не лише не зменшилася, а зросла. До цього призвели, крім зазначеної, ще дві обставини. По-перше, деякі негативні тенденції в еволюції податкового законодавства після 1997р., передусім розширення системи податкових пільг, у тому числі індивідуального характеру, та проведення широкомасштабної акції списання і реструктуризації податкової заборгованості підприємств. По-друге, однобокий характер реформування податкової системи на першому етапі реформи, а саме відсутність серйозних змін у механізмі прибуткового оподаткування громадян та деяких інших податків. Як наслідок, основним завданням другого етапу податкової реформи мало стати набуття нею комплексного, системного характеру.

Реалізація цього завдання передбачала внесення узгоджених змін до всіх податкових законів, що цілком відповідало ідеї розробки та ухвалення Податкового кодексу України. Таким чином, податкове законодавства на другому етапі податкової реформи передбачалося удосконалити в процесі його кодифікації. Ця цілком конструктивна установка призвела, однак, до зволікання з проведенням другого етапу податкової реформи внаслідок гальмування процесу розробки та ухвалення Податкового кодексу.

Найбільш вагомі результати у сфері оподаткування були досягнуті у 2000 році. Для досягнення цілей програми реформ уряд з самого початку був зобов'язаний посилити бюджетну дисципліну і поліпшити її ефективність. Зокрема, особлива увага приділялася питанням скорочення зовнішнього боргу у зв'язку з його реструктуризацією, жорсткішого контролю бюджетних витрат, заборони взаємозаліків, ліквідації податкових пільг для окремих підприємств, а також спробам поліпшення системи адміністрування та збору податків. Відносно жорстка фіскальна політика сприяла таким досягненням:

> утвердженню нульового дефіциту державного бюджету на

2000 рік (вперше за період незалежності); У виконанню консолідованого бюджету з профіцитом у розмірі

1,164 млн. гривень (перший рік, коли Україна мала бюджетний

профіцит); У прийняттю збалансованого бюджету на 2001 рік вже в грудні

2000 року; У зменшенню державного боргу на $1,190 млн. (профіцит

бюджету був витрачений переважно на погашення зовнішнього

боргу);

У подальшому зниженню частки бартерних операцій до 17,7% від загального обсягу розрахунків у промисловості (у 1999 році частка бартерних операцій у всіх галузях промисловості становила 32,7%,ав1998-42,5%);

У реалізації соціальних витрату розмірі 97,3% від запланованих сум;

У ліквідації заборгованості з виплати пенсій;

У збільшенню пенсій для більшості пенсіонерів на 11-12%у грудні 2000 року;

У зменшенню заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетної сфери на 52% (уряд планував остаточно погасити заборгованість перед працівниками бюджетної сфери до кінця І кварталу 2001 року і взяти під контроль погашення всієї заборгованості із заробітної плати);

У переважно успішному здійсненню програми приватизації на 2000 рік (хоча фактичні доходи від приватизації становили 80,6%> від затвердженого плану);

У поліпшенню платіжної дисципліни в енергетичному секторі.

На досягнення цих результатів вплинуло, головним чином, виконання бюджету з профіцитом.

Доходи консолідованого бюджету на 14,5% перевищили річний план 2000 року (порівняно із 4% недовиконання у 1999 році). Успішне виконання дохідної частини бюджету в 2000 році можна пояснити такими макроекономічними факторами:

•" вперше зароки незалежності Україна досягла реального економічного зростання, що спостерігалося протягом цілого року. Воно досягло 5,8%, і це (разом з політичною стабільністю) позитивно вплинуло на виконання доходів бюджету, які планувалися на основі припущення про зростання ВВП на 2% (що виявилося в три рази меншим від фактичного показника); *" інфляція становила 25,8%. Вже в період із січня по липень інфляція (18,7%о) досягла рівня, закладеного в бюджеті на весь рік. Такі інфляційні тенденції позитивно вплинули на збір податків, хоча це явище не можна розглядати як позитивне з погляду макроекономічної стабільності і створення довгострокових умов для стабільного економічного росту; •" слід зазначити поліпшення якості бюджетних доходів, а саме

- скорочення частки негрошових надходжень.

Однак серед факторів, що поліпшили наповнюваність бюджету,

відсутні як радикальні зміни податкової системи, так і серйозні зміни

у ставленні платників податків до сплати податків. Українська

податкова система дотепер відзначається великою кількістю

280