12. 4. Загальна характеристика страхового ринку, його структура та правові засади регулювання

♦ Страховий ринок - це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги та здійснюється акт їх купівлі-продажу.

У деяких публікаціях наводиться ширше поняття страхового ринку. Іноді під цим поняттям розуміють усі форми надання страхового захисту. Це твердження є суперечним. Адже коли збитки відшкодовуються за рахунок централізованих фондів, відносини купівлі-продажу не виникають. Немає їх і тоді, коли з цією метою формуються та використовуються кошти з фондів самострахування.

Існує також думка, що під страховим ринком слід розуміти сукупність його суб'єктів і страхових послуг, які є предметом купівлі- продажу. Можливо, з теоретичного погляду таке визначення не досить коректне, проте воно набуло певного визнання, особливо серед практиків.

428

Тема 12

Страхувальники

Юридичні особи

Фізичні особи

Рис. 12.4. Організаційна структура страхового ринку Ринкова економіка характеризується свободою й різноманітними формами підприємницької діяльності при збереженні за державою права на встановлення найважливіших загальних правил ринкового господарювання та особливих правил в окремих галузях, це відображається в законодавстві щодо окремих видів діяльності, зокрема страхування. Отже, страхування як фінансова категорія є інструментом регулювання ринкової економіки й водночас як вид діяльності - є об'єктом регулювання з боку держави, що сприяє створенню упорядкованої структури страхового ринку (рис. 12.4). Український страховий ринок порівняно з провідними країнами, де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування. Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала.

# Страховий посередник-страховий брокер чи агент, через якого укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій.

♦ Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник.

Страхування і страховий ринок ₄29

Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

• Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

• Сюрвейер - експерт чи агент, який здійснює огляд застрахованого майна (суден, вантажів) і робить висновок щодо його стану, розміру пошкодження в разі аварії тощо.

• Аджастер (диспашер) - спеціаліст з розрахунків аварій та розподілу загальної аварії між: учасниками морського перевезення.

В Україні періодом створення страхового ринку вважають початок 90-х років. Саме тоді виникли перші приватні страхові компанії, які поклали край тотальній монополії Держстраху. Серед них: "Омета-Інстер", "Ризик", "Скайд", "Саламандра", "Аско-Прометей" та інші.

На український ринок починають приходити провідні та досить відомі іноземні компанії, що діють переважно через спільну страхову діяльність. Так, з'явився альянс "Омета-Інстер" - "Ллойд" (Англія), ~ Українсько-ізраїльське товариство "Страхова компанія "Система резервних фондів", пряме представництво відкрила австрійська фірма "Safe invest".

Зародження й розвиток страхового ринку України має багато спільного з аналогічними процесами в інших постсоціалістичних країнах. Проте нашій країні притаманні й деякі специфічні риси.

Із законодавчим упровадженням у колишньому Радянському Союзі деяких елементів ринкової економіки (особливо з появою у 1988 році Закону "Про кооперацію") почали створюватися перші страхові кооперативи, їхня частка в загальних обсягах страхування була незначною - не більше 1 %. Проте існування кооперативів протягом 1988 - 1989 років мало велике значення, оскільки дало змогу набути першого досвіду роботи в ринкових умовах, посприяло \ підвищенню кваліфікації кадрів. Під страховий захист почали брати

430