Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Третьяков. Курс лекций.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
13.08.2019
Размер:
4.58 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю засвоєння теми

  1. Для чого призначені сигнальні кольори і знаки безпеки?

  2. Чи змінюють сигнальні кольори і знаки безпеки необхідні заходи з безпеки праці і засоби захисту працюючих?

  3. Для чого слід застосовувати сигнальні кольори і знаки безпеки?

  4. Де слід встановлювати знаки безпеки?

  5. Хто встановлює місця розташування знаків безпеки, номери їх розмірів, а також порядок застосування пояснювальних написів до знаків безпеки на території підприємства, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях?

  6. Про що свідчать знаки безпеки, встановлені на воротах і вхідних дверях приміщень?

  7. Які вимоги щодо контрастності та розташування знаків безпеки існують?

  8. Яка установа забезпечує Фарбування обладнання лакофарбними матеріалами сигнальних кольорів і нанесення (встановлення) знаків безпеки?

  9. Які кольори віднесено до сигнальних?

  10. Для чого застосовується червоний сигнальний колір?

  11. Для чого застосовується жовтий сигнальний колір?

  12. Для чого застосовується синій сигнальний колір?

  13. Для чого застосовується зелений сигнальний колір?

  14. Наведіть приклади маркування небезпечних вантажів у відповідності з ГОСТ 19433-88?

  15. Наведіть приклади забороняючих знаків безпеки у відповідності з ГОСТ Р 12.4.026-2001.

  16. Наведіть приклади знаків і плакатів у відповідності з правилами застосування і випробовування засобів захисту в електроустановках.

Лекція № 21 Невиробничий травматизм та заходи його попередження

План лекції

  1. Проблеми аналізу невиробничого травматизму.

  2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

    1. Повідомлення про нещасний випадок.

    2. Розслідування нещасного випадку.

    3. Облік і аналіз нещасних випадків.

1. Проблеми аналізу невиробничого травматизму.

Статистичні данні по Україні свідчать про те, що невиробничий травматизм перевищує показник виробничого травматизму у 55 разів. В наші часи основоположним фактором діагностики і відповідно профілактики травматизму є використання загальноприйнятих критеріїв оцінки. Але на сучасному етапі розвитку апарату (механізму) діагностики невиробничого травматизму аналізувати його можна лише методом статистичного аналізу. Ці обставини знижують ефективність аналізу травматизму, так як їх результати „запізнюються” і потребують накопичення статистичних даних про нещасні випадки.

Для інтегральної оцінки впливу небезпек на людину і середовище мешкання застосовують абсолютні і відносні показники негативності. До абсолютних показників відносяться:

– чисельність людей (Ттр), які постраждали від дії травмуючи факторів різного походження;

– чисельність людей (Тз), які отримали регіональні захворювання;

– скорочення тривалості життя (СТЖ) у добах при дії негативного фактору або їх сукупності.

Усі ці абсолютні показники негативності визначаються на основі статистичних даних.

Для оцінки травматизму у виробничих умовах використовують відносні показники:

– коефіцієнт частоти на 1000 працюючих

де Т – кількість нещасних випадків;

Р – середньоспискова чисельність працюючих;

– коефіцієнт тяжкості

де Д – кількість днів непрацездатності;

– коефіцієнт небезпечності

В сучасних дослідженнях проблеми оцінки невиробничого травматизму також застосовують вищезгадані відносні показники. Вони дуже прості і зручні для розрахунків, але дають уявлення тільки про частоту та тяжкість травматизму і не характеризують об’єкт в частині його небезпечності та наявності шкідливих факторів.

Для можливого уникнення згаданих недоліків було запропоновано використання приведеного коефіцієнту частоти (Кчп), який розраховується наступним чином:

де Nкв – сумарна кількість кварталів, на протязі яких розраховувався Кчп.

Продовженням процесу удосконалення існуючих базових коефіцієнтів оцінки стану травматизму є використання відносних коефіцієнтів частоти (Кчо) і тяжкості (Кто), які розраховуються як відношення Кч і Кт до базових (завданих) значень (Кчб), (Ктб):

Ці обидва показники у більшому ступені відповідають цільовій стратегії управління, тому що базові значення показників можуть періодично корегуватися в залежності від того відбувається наближення до них, чи перебільшення.

Узагальнити проведений аналіз можна наступним:

1. На практиці практично не існує критеріїв оцінки стану невиробничого травматизму.

2. Оцінка стану невиробничого травматизму проводиться на основі статистичних даних. Такий підхід не дозволяє своєчасно вирішувати основне завдання БЖД – розробка профілактичних заходів, які б сприяли зниженню травматизму у невиробничій сфері.

3. Показники стану виробничого травматизму, які широко застосовуються в охороні праці, не дозволяють якісно визначити аналогічні показники невиробничого травматизму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]