2. Стан здоров’я (хвороба, втома).

3. Незадовільний психологічний клімат у колективі (психічні травми, конфлікти).

4. Уміння створювати і зберігати протягом робочого дня оптимальний робочий психологічний стан (ОРПС). ОРПС складається з трьох компонентів:

1) кваліфікаційного (наявність плану та чітке усвідомлення послідовності кваліфікаційних дій для виконання певної виробничої операції);

2) емоційного (позитивний настрій на роботу). Працівник повинен самостійно його створювати і з цим приходити в трудовий колектив;

3) фізичного (сила, гнучкість, легкість, рухомість та ін.) – залежить від фізичної підготовки працівника.

Усі ці приклади вказують на те, що людський фактор у питаннях безпеки праці заслуговує на більшу увагу порівняно з тією, яка йому приділяється.

Варто зазначити, що ключовою фігурою у гарантуванні безпечних умов праці є перший керівник. На жаль, багато з них, особливо ті, хто прийшов до керівництва порівняно недавно, не бачать у вирішенні проблем безпеки праці економічної доцільності. Це нерозуміння часто обертається великими бідами для працівників.

Згідно з даними міжнародної статистики, головними причинами нещасних випадків є психологічні причини!

Чому ж людина, якій від народження властивий інстинкт самозбереження, так часто стає винуватцем травм?

Перша причина випливає з аналізу еволюції людини. Якби була можливість наочно порівняти сучасну людину з тією, що жила 20 – 30 тис. років тому, то можна було б помітити, що за цей період людина ззовні майже не змінилася. Більше того, деякі фізичні властивості навіть погіршилися (знизилася гострота слуху, немає тієї сили і витривалості, що була колись). У той же час із розвитком знарядь праці розширився діапазон дії людини на навколишній світ. При цьому, зрозуміло, розширилося коло відповідних реакцій зовнішнього світу на людину в процесі праці (шум, вібрація, електромагнітні випромінювання), що становить для неї потенційну небезпеку.

Друга причина пов’язана зі зростанням ціни помилки. Якщо в давні часи людина припускалася помилки в процесі своєї роботи, то розплат за неї не була надто великою. Помилка сучасної людини коштує їй набагато дорожче (аварії, вибухи тощо).

Третя причина, що сприяє зростанню травматизму, – адаптація людини до небезпеки. Для сучасної людини техніка стала засобом задоволення багатьох потреб. Використовуючи блага техніки, людина часто забуває, що техніка також є і джерелом небезпеки. Постійна взаємодія з небезпечними машинами призводить до того, що людина нехтує небезпекою, звикає до неї, часто, ігноруючи вимоги, свідомо йде на порушення правил безпеки.

Наслідки травматизму і професійних захворювань

Соціальні:

• втрата здоров’я, життя людини;

• зниження темпів розвитку суспільного виробництва та формування суспільного буття.

Економічні:

• зниження продуктивності праці;

• матеріальні збитки;

• витрати, пов’язані з оплатою лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;

• штрафні санкції.

Кожен випадок виробничого травматизму в індустріальній державі (наприклад, у Швейцарії) коштує приблизно 500 – 1000 швейцарських франків на день.

Скільки коштує нещасний випадок в Україні, поки що невідомо (немає статистичного обліку усіх витрат та методики їх визначення).

У середньому щороку виплати на відшкодування у зв’язку із заподіяною життю і здоров’ю працюючих шкодою досягають до 400 млн. гривень.