3. Актуальність проблеми оцінки виробничих ризиків.

Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що забезпечення безпеки населення від різних техногенних джерел у розвинутих країнах вже декілька десятиріч здійснюється на основі концепції припустимого ризику, яка потребує кількісного визначення ризику і порівняння його з допустимим рівнем.

В останні роки роль і значення управління ризиками як інструментом зниження втрат і підвищення ефективності національної економіки в усьому світі постійно зростає. Значення цього інструменту зростає, перш за все, з-за зростання самих ризиків, що є всесвітньою тенденцією, обумовленою ускладненням усіх сфер функціонування сучасного суспільства.

Оцінка і управління виробничими ризиками – це не дань моді і не тимчасова кампанія, це насущна економічна необхідність. Не слід, мабуть, ретельно зупинятися на питанні про неминучість вступу України до світової економічної спільноти як рівноправного партнера і про необхідність прийняття вже зараз встановлених у розвинутих країнах правил гри, в тому числі і в галузі охорони праці. Відмітимо тільки, що у більшості розвинутих країни оцінка і управління ризиками в області безпеки праці є законодавчим обов’язком роботодавця. До того ж слід додати, що між управлінням ризиками і атестацією робочих місць за умовами праці з системної точки зору мало спільного. Це зовсім різні підходи, які відповідають різним історичним епохам і спрямовані на досягнення різних цілей.

Нажаль, на цей час рівень вітчизняних розробок в області оцінки професійних ризиків очевидно недостатній задля того, щоб можна було б хоча б говорити про державне регулювання процесу управління професійними ризиками.

Відверто кажучи, управлінням ризиками для життя і здоров’я працівників, пов’язаними з виробничою діяльністю, роботодавці і робітники займалися стільки часу, скільки існую поняття „охорона праці”. Тільки ця оцінка була інтуїтивною, необізнаною. Більш того, до цих пір використовується гасло про „пріоритет життя і здоров’я робітників” над задачами виробництва, то б то припускається можливість існування виробничої діяльності без будь-якого ризику для життя і здоров’я. Аксіоми безпеки життєдіяльності стверджують, що це неможливо. Тому і існують служби охорони праці і управління ризиками.

Іноді кажуть, що термін „управління ризиком” невірний, оскільки ризик існую тільки сенс знижувати. Нажаль це не так, в деяких випадках роботодавець може усвідомлено піти на підвищення припустимого ризику для робітників, наприклад при ліквідації аварійних ситуацій, при виконанні термінових, але дуже вигідних замовлень, або відмовляючись від деяких раніше встановлених вимог охорони праці, якщо після оцінки ризиків визначиться, що ці обмеження пов’язані з несуттєвими ризиками (але все-таки ризиками).

Чим відрізняється неусвідомлена (неявна) оцінка ризиків від ризиків в межах сучасної системи управління охороною праці?

1. Оцінка ризику повинна бути не спонтанним процесом, а результатом усвідомленої, цілеспрямованої діяльності, у наслідках якої повинні бути зацікавлені і працівники, і роботодавці.

2. Оцінка ризику повинна бути кількісною, оскільки величина ризику безпосередньо пов’язана з розміром заробітної плати (надбавки за ризик), а діяльність по зниженню ризику також повинна бути кількісно оцінена, оскільки потребує витрат.

3. Оцінка ризику повинна бути об’єктивною, основаною на визнаних роботодавцем і робітником принципах, методах підходах тощо. Це позначає, що підхід до оцінки ризиків на робочому місці повинен бути простим, зрозумілим, в тому числі будь-якому працівнику.

Методика оцінки професійного ризику отримання виробничої травми або професійного захворювання повинна відповідати наступним вимогам:

1. методика повинна надавати дані оцінки ризиків у кількісному вигляді;

2. методика повинна бути простою і очевидною, то б то забезпечувати можливість її застосування представниками молодшої управлінської ланки (майстер, виконроб, начальник дільниці, бригадир), то б то керівниками, які фактично і управляють ризиками;

3. методика повинна задовольняти вимогам відображення отриманих оцінок із завданою точністю.