5. Хто контролює розслідування нещасних випадків.

Функції нагляду покладено на органи державного управляння, органи Держнаглядохоронпраці і Фонду страхування від нещасних випадків в межах їх компетенції.

Крім цього, існує ще громадський контроль, який здійснюють профспілки (через свої обрані органи і представників) та уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Усі перелічені органи і особи мають право вимагати (в межах своєї компетенції) від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування НВ, затвердження або перегляду затверджених актів ф. Н-5, Н-2, НПВ, признання НВ таким, що пов’язаний з виробництвом і складання акту ф. Н-1 замість ф. НПВ, якщо вони виявили порушення норм Порядку або інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Іноді роботодавець відмовляється складати чи затверджувати акт з НВ, пов’язаного з виробництвом (ф. Н-1), акт (спеціального) розслідування НВ (аварії) (ф. Н-5), або постраждалий не погоджується зі змістом цих актів. Тоді постраждалому (особі, яка представляє його інтереси) потрібно звернутися зі скаргою до органу Держнаглядохоронпраці. У свою чергу посадова особа цього органу видає обов’язковий для виконання роботодавцем припис за ф. Н-9 відносно необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) НВ, затвердження або перегляду затвердженого акту ф. Н-5 або Н-1, НПВ, визнання або невизнання НВ пов’язаним з виробництвомі складання акту ф. Н-1 або НПВ.

Роботодавець має право оскаржити рішення Держнаглядохоронпраці у суді. На термін розгляду справи у суді дія припису призупиняється.

Якщо роботодавець не бажає оскаржувати припис у суді або суд прийняв рішення не на його користь, то протягом п’яти днів роботодавець зобов’язаний видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також залучити до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства з охорони праці.

Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, посадова особа якого видала припис, у встановлений термін.

Література

1. Законодавство України про охорону праці ( у чотрьої томах ), – Київ, 1995.

2. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Постанова КМ України № 1112, від 25,08.2004 р.

3. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Підручник.- Вид. 5-те, доповнене.- Львів: Афіша, 2000- 350 с.

4. Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф., Вендичанський В.Н., Литвиненко А.М., Іваненко О.В. Основи охорони праці.– К.: Основа, 2000.- 416 с.

5. Щедрій Я.І. Охорона праці: Навч. посіб. – Л.: Р.П. „АРІ”, 2000.

6. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. – К.: Новий світ-2000; Каравела, 2004.

7. Гогіташвілі Г.Г. Системи управління охороною праці. – Л.: Афіша, 2003.

8. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. – К., 2000.

9. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2001.

10. Керб Л.П. Основи охорони праці. – К., 2001.

11. Лапін В.М. Основи охорони праці. – Л.: ЛБІ НБУ, 2004, – 142 с.

12. Охорона праці в Україні. – К., 2000.

13. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецький А.П. Охорона праці: Практикум. – Суми: Університетська книга, 2000.

14. Практикум з охорони праці: Навч. посіб. / за ред. В.Ц. Жидецького. – Л.: Афіша, 2000.

15. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 302 с.

16. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / За ред. В.М. Вакуленка, О.П. Товстенка – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 1040 с.

17. Загальна документація, що регулює організаційні функції з охорони праці при створенні підприємства та в процесі його діяльності // Охорона праці. – 2006. – № 1.– с. 4–18.

18. Лисенко Г.Г. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва // Охорона праці. – 2004. – № 5.– с. 12–36.

19. Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві. Затв. наказом МНС України № 398 від 27.06.2006 р.

20. Гогіташвілі Г.Г., Карчевські Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.