6. Методика оцінки економічної ефективності заходів удосконалення умов та охорони праці.

Економічні методи управління охороною праці мають важливе значення, особливо в умовах переходу підприємств до ринкових відносин. Нещасні випадки і захворювання на виробництві, погані умови праці дуже негативно впливають на економічну ефективність підприємства, його прибуток і рентабельність. У нових умовах господарювання фонд заробітної плати і матеріального стимулювання цілком залежить від прибутку (доходу), тому кожен керівник і працівник підприємства зацікавлений у попереджені таких випадків. Крім того, економічні методи передбачають виплату премій за відсутність випадків травматизму і захворювання, а також за високий рівень охорони праці.

Економія, в результаті впровадження системи управління охороною праці, утворюється за рахунок таких джерел:

• зменшення кількості захворювань і травм, як наслідок, зниження витрат робочого часу ( у вигляді умовно звільнених робітників і економії ї заробітної плати з відрахуваннями);

• зменшення оплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток за роботу у шкідливих умовах внаслідок переведення працівників у нормальні умови праці;

• зменшення збитків через професійні захворювання і травматизм;

• скорочення збитків від плинності кадрів через незадоволення умовами праці.

• Отже сумарна економія Е_с визначається додаванням усіх джерел:

де Е_р – зниження собівартості (економія) від зменшення захворювання і травматизму по загробній платі умовно звільнених робітників;

Е_ш – зниження собівартості від зменшення виплати за ставками шкідливих професій і оплати додаткових відпусток;

Е_л – зниження собівартості від зменшення виплат за лікарняними листами;

Е_п – зниження собівартості від зменшення збитків через плинність кадрів.

1. Для визначення економії від зниження виробничо зумовленої захворюваності потрібно знайти відсоток захворюваності З (у робочих днях) по відношенню до робочого часу одного робітника за звітний і попередній періоди:

де Д – дні відсутності через виробничо зумовлену захворюваність за рік;

Р – середньоспискова чисельність робітників;

Ф – річний ефективний фонд часу одного робітника.

Кількість умовно звільнених працівників визначається В_р:

де З₁, З₂ – відсоток втрат робочого часу через захворюваність до і після впровадження СУОПП;

Р_з – середньоспискова чисельність робітників попередній період;

0,5 – коефіцієнт нерівномірності впровадження заходів з охорони праці.

При цьому економія фонду заробітної плати та відрахувань на соціальне страхування Е_р за рахунок підвищення продуктивності праці визначається:

де З_ср – середньо річна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, грн.;

П_с.с. – відсоток відрахувань на соціальне страхування (12 %).

2. Економія за рахунок переведення робітників, оплата яких проводилася за ставками зі шкідливими умовами праці, в нормальні умови:

де С_ш – середня тарифна ставка (годинна) на шкідливих і важких роботах, грн. (062);

С_н – середня тарифна ставка для робот з нормальними умовами праці, грн. (0,53);

Р – кількість робітників, переведених у нормальні умови праці.

3. Збиток, заподіяний підприємству профзахворюваннями і травматизмом:

де У_ср – середньоденний збиток підприємства;

В_б – витрати за лікарняними листками за один день непрацездатності;

К₁ – коефіцієнт, що враховує відносний розмір матеріального збитку при відомих витратах за лікарняними листками, К₁ = 4,14;

З_ср – середньорічна основна і додаткова заробітна плата одного робітника, тис. грн.

4. Економія від скорочення плинності кадрів:

де З_п – зменшення плинності кадрів робітників;

Р – втрати на заміну звільненого і навчання нового робітника, грн.

Величина річного економічного ефекту

де К – одноразові витрати на розроблення і впровадження СУОПП;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівнюваної економічної ефективності (для заходів з охорони праці Е_н = 0,08).

Структура річної економії від поліпшення безпеки праці наведено у таблиці 12.3.

Таблиця 12.3

Структура річної економії від поліпшення безпеки праці

Найменування груп показників економії	Складові річної економії
Економія від зменшення професійної захворюваності	–заробітна плата –собівартість продукції –зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зменшення випадків травматизму	–заробітна плата –собівартість продукції –зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності
Економія від зниження плинності кадрів	–собівартість продукції –збільшення прибутку –витрати на підготовку кадрів
Економія від скорочення пільг і ком-пенсацій за роботу у несприятливих умовах	–заробітна плата –витрати на лікувально-профілактич-не харчування –витрати на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчо-вих продуктів