2. Об’єкти і напрями моніторингу умов охорони праці.

Об’єкти моніторингу:

• нормативно-правові акти в області охорони праці;

• показники виробничого травматизму і професійних захворювань;

• умови праці і їх відповідність показникам атестації робочих місць;

• соціальне забезпечення постраждалих на виробництві;

• навчання з питань охорони праці керівного складу і працюючих;

• підсумки атестації робочих місць з умов праці на підприємстві;

• професійні і соціальні ризики;

• забезпеченість працюючих сертифікованими засобами індивідуального захисту;

• заходи з покращення УОП;

• санітарно-побутове і лікувально-профілактичне забезпечення працюючих;

• інформаційне забезпечення з питань охорони праці;

• економічна ефективність проведених заходів з охорони праці;

• результати контролю та нагляду в області УОП;

• державна експертиза умов праці;

• фактори виробничого середовища;

• модернізація виробничих об’єктів і технологічних процесів;

• втрати працездатності працюючих внаслідок виробничого травматизму і професійних захворювань;

• обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві;

• позитивний досвід в області охорони праці;

• системи управління охороною праці.

Основні напрями моніторингу:

– удосконалення нормативно-правової бази в області охорони праці;

– профілактика виробничого травматизму, професійних захворювань, втрати працездатності;

– покращення УОП;

– забезпечення контролю і нагляду за станом УОП;

– оцінка професійних і соціальних ризиків;

– інформаційне і економічне забезпечення охорони праці.

Інформаційною базою моніторингу є інформація надана учасниками моніторингу та іншими зацікавленими особами.

Проведення моніторингу забезпечує:

• встановлення факторів, що викликають негативні зміни в області охорони праці;

• прогнозування показників стану УОП;

• виявлення невідкладних і довгострокових напрямів роботи з покращення УОП;

• розробку пропозицій з реалізації заходів, спрямованих на покращення УОП;

• інформування органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій і населення про результати, що отримані внаслідок моніторингу;

• створення комплексної автоматизованої системи оцінки, аналізу і прогнозування стану УОП на підприємствах, установах, організаціях, що розташовані на відповідній території;

• підвищення ефективності державної системи управління охороною праці.

Моніторинг передбачає трирівневу систему. Перший рівень – державний, другий – регіональний (область, район, місто), третій – рівень підприємства. Усі вони інтегровані й взаємопов’язані один з одним.

Крім традиційних показників в області УОП (показники виробничого травматизму, професійних захворювань, атестації робочих місць, стану умов праці, витрат на заходи з охорони праці тощо) до моніторингу додані і принципово нові показники такі як:

– перелік робочих місць з шкідливими і небезпечними умовами праці;

– канцер-реєстр (інформація про контингент, який контактує з канцерогенними речовинами);

– загальна кількість працюючих, в тому числі жінок, де умови праці приведено у відповідність з гігієнічними нормами;

– загальна кількість працюючих, в тому числі жінок, переведених з важких робіт, робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

– кількість жінок дітородного віку, яких переведено з умов впливу хімічних речовин 1,2 класів небезпечності і речовин, які мають алергенну, канцерогенну, ембріотропну, мутагенну і тератогенну дію;

– стан профілактичної роботи з організації охорони праці неповнолітніх;

– витрати на модернізацію виробничих об’єктів і технологічних процесів;

– кількість інцидентів;

– інформація про забезпечення працівників сертифікованими ЗІЗ у відповідності з типовими нормами;

– прямий економічний ефект від скорочення (зростання) нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

– економічний ефект від зниження (збільшення) додаткових виплат та інші.

На основі показників моніторингу розраховуються індикатори, які дозволяють враховувати та аналізувати стан УОП по різних напрямках в динаміці.