- •Передмова
- •Структурно - логічна схема дисципліни
- •2. Загальні положення профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні.
- •Ст. 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору
- •Ст. 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
- •Ст. 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •Ст. 19. Фінансування охорони праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем.
- •Ст. 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Ст. 38. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Ст. 41. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Ст. 42. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •11. Відповідно до закону України про «Охорону праці», які права на охорону праці має робітник під час укладання трудового договору?
- •Лекція № 2 Державна політика України з питань профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1. Державна політика в галузі охорони праці.
- •2. Концепція управління охороною праці в Україні.
- •3. Державна політика управління охороною праці
- •4. Органи державного управління охороною праці
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 3 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Загальні положення.
- •2. Схема оповіщення про нещасний випадок.
- •3. Алгоритм дії роботодавця при організації звичайного розслідування нещасного випадку.
- •Алгоритм дії роботодавця при організації спеціального розслідування нещасного випадку.
- •5. Хто контролює розслідування нещасних випадків.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 4 Соціальний захист працюючих на виробництві
- •1. Історія питання.
- •Страхові товариства Німеччини
- •Завдання Фонду страхування від нещасних випадків.
- •Профілактичні заходи
- •Основні принципи страхування від нещасного випадку. Стаття 2. Сфера дії Закону
- •Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •1) Паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку.
- •2) Своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком.
- •4) Надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав.
- •5) Обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.
- •6) Формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі.
- •7) Диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві.
- •9) Цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
- •Основні положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
- •Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок
- •Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку
- •Страхові виплати Фонду
- •Відділення в районах та містах обласного значення.( 436?)
- •Моральна шкода
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 5 Законодавство про об’єкти підвищеної небезпеки
- •Основні визначення Закону України „Про об’єкти підвищеної небезпеки”
- •Нормативно-правові афкти у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки.
- •Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Повноваження спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Міжнародні акти ,що регламентують декларування безпеки:
- •Основні положення Закону України „Про об’єкти підвищеної небезпеки” Ст. 9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •Ст. 10. Декларація безпеки
- •Ст. 11. Плани локалізації і ліквідації аварій на об’єктах підвищеної небезпеки
- •Ст. 12. Порядок будівництва і/або реконструкції об’єктів підвищеної небезпеки
- •Ст. 13. Порядок надання дозволу на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки
- •Ст. 16. Відшкодування шкоди, заподіяної аварією на об’єкті підвищеної небезпеки
- •Стан декларування об’єктів підвищеної небезпеки в Україні.
- •Страхування ризику підприємцем
- •Економічна сутність і функції страхового захисту населення і національного надбання Росії від нс природного і техногенного характеру
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •§ 2. Роботодавці мають вживати всіх відповідних заходів для створення на місцях роботи умов, що сприяють належному захистові здоров’я відповідних працівників, зокрема:
- •§ 3. 1) Для запобігання, зменшення й усунення на місцях роботи шкідливих для здоров’я працівників умов має бути вжито всіх відповідних заходів із метою:
- •§ 4. 1) Працівників має бути повідомлено:
- •1.2. Міжнародне право про медичний огляд працівників.
- •§ 8. 1) Законодавство кожної країни має містити особливі положення про медичний огляд працівників, зайнятих на особливо шкідливих роботах.
- •2) Праця на особливо шкідливих роботах має дозволятися:
- •3) Законодавство кожної країни або уповноважений відповідний орган влади мають визначати час від часу за консультацією з відповідними організаціями роботодавців і працівників:
- •1.3. Міжнародне право про повідомлення про професійні захворювання.
- •2) Повідомлення проводиться з метою:
- •§ 15. Законодавство країни має:
- •§ 18. 1) На робочих місцях мають передбачатися засоби першої допомоги при нещасних випадках, професійних захворюваннях, отруєннях або нездужаннях.
- •Загальні положення
- •2. Міжнародні організації з питань охорони праці.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Категорії робіт за величиною енерговитрат організму
- •Заходи щодо зменшення втомленості
- •Англійська шкала стресу професій:
- •Негативний вплив стресу:
- •Ознаки стресу:
- •Санітарна класифікація підприємств.
- •Вибір площадки під промислове підприємство і розміщення виробничих будівель на її території.
- •Вимоги безпеки до влаштування будівель та приміщень.
- •5. Санітарні вимоги до виробничих і допоміжних приміщень.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 8 основні причини виробничого травматизма і професійних захворювань в українві
- •1. Динаміка виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •Кількість травмованих на виробництві на 1000 працюючих по галузям господарства за 2005 – 2006 роки
- •2. Основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •3. Психофізіологічні причини виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •Тип нервової системи людини (характер, темперамент).
- •2. Стан здоров’я (хвороба, втома).
- •3. Незадовільний психологічний клімат у колективі (психічні травми, конфлікти).
- •Наслідки травматизму і професійних захворювань
- •4. Заходи попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійних захворювань.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 9 Методи аналізу, прогнозування, профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1. Монографічний метод:
- •2. Статистичний метод
- •4. Топографічний метод
- •5. Економічний метод
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція №10. Стандартизація в охороні праці як невід’ємна складова профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань.
- •1. Стандартизація охорони праці
- •Стандартизація управління якістю.
- •3.Стандартизація управління якістю.
- •4.Сертифікація як процедура підтвердження відповідності.
- •Література:
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 11 Аудит охорони праці підприємства за національними та міжнародними стандартами
- •1. Нормативно-правові основи працеохоронного аудиту.
- •2. Об’єкт працеохоронного аудиту.
- •Система управління охороною праці підприємства
- •4. Аудит суоп на відповідність міжнародним стандартам.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 12 Економічне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •1. Економічні і людські втрати у зв’язку з незадовільними умовами праці.
- •2. Необхідність модернізації застарілої моделі соціального страхування у зв’язку з переходом на новий етап розвитку економіки.
- •3. Зв’язок змін структури зайнятості з показниками виробничого травматизму і професійної захворюваності.
- •4. Проблема системи управління охороною праці.
- •5. Проблеми системи соціального страхування.
- •6. Методика оцінки економічної ефективності заходів удосконалення умов та охорони праці.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Сфера застосування та загальні положення Гігієничної класифікації парці.
- •1.1. Сфера застосування та загальні положення.
- •1.2. Терміни та визначення, що застосовуються в Гігієнічній класифікації.
- •3. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.
- •4. Токсикологічна оцінка матеріалів
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 14 Загальні вимоги безпеки виробничих процесів та устаткування
- •Безпека виробничих процесів і устаткування.
- •2. Організаційні заходи щодо забезпечення безпечних умов праці
- •3. Порядок оформлення робіт з підвищеною небезпекою
- •4. Організація проведення робіт з підвищеною небезпекою
- •Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 15 робОтИ з підвищеною небезпекою
- •Визначення робіт з підвищеною небезпекою та загальні вимоги до їх організації.
- •Загальні вимоги безпеки перед початком робіт з підвищеною небезпекою.
- •Загальні вимоги безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.
- •Загальні вимоги безпеки при аварійних ситуаціях.
- •Загальні вимоги безпеки після закінчення робіт з підвищеною небезпекою.
- •Навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 16 Атестація робочих місць основа профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •1. Мета проведення атестації робочих місць.
- •2. Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •3. Методика проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •3.1. Організація роботи по атестації робочих місць за умовами праці.
- •3.2. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
- •3.3. Гігієнічна оцінка умов праці.
- •3.4. Оцінка технічного та організаційного рівня робочого місця
- •Проводимо атестацію самостийно або навчаємося на своїх помилках
- •Проводимо атестацію силами стронньої організації
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 17 Моніторинг умов праці як важлива складова профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань
- •Мета, задачі та принципи моніторингу умов охорони праці.
- •Об’єкти і напрями моніторингу умов охорони праці.
- •Індикатори системи моніторингу умов охорони праці.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Професійний ризик, основні поняття та визначення.
- •Алгоритм виявлення, оцінки виникнення небезпечних ситуацій на виробництві.
- •Умовна імовірність виникнення небезпечної події в числовому відтворенні
- •Важкість та можливі наслідки небезпечної події в числовому відтворенні
- •План заходів за результатами визначення ступеню базового ризику
- •Актуальність проблеми оцінки виробничих ризиків.
- •Кількісні методи оцінки професійних ризиків.
- •Приклад матриці ризиків на основі „імовірність – шкода”
- •Приклад опису вербальних функцій
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 19 Технічні засоби запобігання виробничому травматизму
- •Загальні вимоги безпеки для виробничого обладнання.
- •Захисні огородження.
- •Запобіжні та блокувальні пристрої.
- •Гальмівні пристрої.
- •5. Засоби індивідуального захисту.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 20 Сигнальні кольори, сигналізація, знаки безпеки та їх застосування на виробництві
- •Загальні положення гост 12.4.026-76*.
- •Сигнальні кольори. Призначення і застосування.
- •Знаки для маркування небезпечних вантажів у відповідності з гост 19433-88
- •Знаки безпеки у відповідності з гост р 12.4.026-2001 забороняючи
- •Знаки для маркування у відповідності з гост 14192-96
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Лекція № 21 Невиробничий травматизм та заходи його попередження
- •1. Проблеми аналізу невиробничого травматизму.
- •2. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •Література
- •Питання для самоконтролю засвоєння теми
- •Закон україни Про охорону праці
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Визначення понять і термінів
- •Стаття 2. Сфера дії Закону
- •Стаття 3. Законодавство про охорону праці
- •Стаття 4. Державна політика в галузі охорони праці
- •Розділ II гарантії прав на охорону праці Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору
- •Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи
- •Стаття 7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Стаття 8. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
- •Стаття 9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті
- •Стаття 10. Охорона праці жінок
- •Стаття 11. Охорона праці неповнолітніх
- •Стаття 12. Охорона праці інвалідів
- •Розділ III організація охорони праці Стаття 13. Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •Стаття 14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •Стаття 15. Служба охорони праці на підприємстві
- •Стаття 16. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •Стаття 17. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •Стаття 18. Навчання з питань охорони праці
- •Стаття 19. Фінансування охорони праці
- •Стаття 20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Стаття 21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва
- •Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Стаття 23. Інформація та звітність про стан охорони праці
- •Стаття 24. Добровільні об’єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці
- •Розділ IV стимулювання охорони праці Стаття 25. Економічне стимулювання охорони праці
- •Стаття 26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці
- •Розділ V нормативно-правові акти з охорони праці Стаття 27. Документи, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці
- •Стаття 28. Опрацювання, прийняття та скасування нормативно-правових актів з охорони праці
- •Стаття 29. Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці
- •Стаття 30. Поширення дії нормативно-правових актів з охорони праці на сферу трудового і професійного навчання
- •Розділ VI державне управління охороною праці Стаття 31. Органи державного управління охороною праці
- •Стаття 32. Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці
- •Стаття 33. Повноваження міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці
- •Стаття 34. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим та місцевих державних адміністрацій в галузі охорони праці
- •Стаття 35. Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі охорони праці
- •Стаття 39. Права і відповідальність посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •Стаття 40. Соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці
- •Стаття 41. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Стаття 42. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці
- •Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •Розділ IX прикінцеві положення
- •Порядок
- •Закон україни Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку
- •Стаття 2. Сфера дії Закону
- •Стаття 3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у страхуванні від нещасного випадку
- •Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку
- •Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку
- •Стаття 6. Суб’єкти та об’єкти страхування від нещасного випадку
- •Стаття 7. Роботодавець
- •Стаття 8. Особи, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку
- •Стаття 9. Страхування зародка та новонародженого
- •Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку
- •Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку
- •Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок
- •Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання
- •Розділ II управління страхуванням від нещасного випадку Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 16. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 19. Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 20. Майно Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Розділ III обов’язки фонду соціального страхування від нещасних випадків Стаття 21. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 22. Профілактика нещасних випадків
- •Стаття 23. Страхові експерти з охорони праці
- •Стаття 24. Обов’язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов’язані з координацією страхової діяльності
- •Стаття 25. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів
- •Розділ IV нагляд у сфері страхування від нещасного випадку Стаття 26. Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 27. Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку
- •Розділ V відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я Стаття 28. Страхові виплати
- •Стаття 29. Перерахування розміру страхових виплат
- •Стаття 30. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим
- •Стаття 31. Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу
- •Стаття 32. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації
- •Стаття 33. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого
- •Стаття 34. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди
- •Розділ VI порядок розгляду справ про страхові виплати Стаття 35. Документи для розгляду справ про страхові виплати
- •Стаття 36. Розгляд справ про страхові виплати
- •Стаття 37. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг
- •Стаття 38. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг
- •Стаття 39. Оподаткування страхових виплат
- •Розділ VII порядок і строки проведення страхових виплат Стаття 40. Строки проведення страхових виплат
- •Стаття 41. Страхові виплати у разі перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах
- •Стаття 42. Зберігання справ про страхові виплати
- •Розділ VIII права та обов’язки застрахованого та роботодавця як страхувальника Стаття 43. Права застрахованого
- •Стаття 44. Обов’язки застрахованого
- •Стаття 45. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника
- •Розділ IX фінансування страхування від нещасного випадку Стаття 46. Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 46-1. Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •Стаття 47. Страхові тарифи, розміри та порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 48. Бухгалтерський облік та звітність Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- •Стаття 49. Взаємовідносини органів соціального страхування від нещасних випадків та платників страхових зборів з банківськими установами
- •Стаття 51. Відповідальність осіб, які надають соціальні послуги
- •Стаття 52. Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов’язків
- •Стаття 53. Відповідальність застрахованої особи за невиконання умов страхування
- •Стаття 54. Інформація про страхування від нещасного випадку
- •Стаття 55. Вирішення спорів
- •Розділ XI прикінцеві положення
- •Закон україни
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •Стаття 2. Законодавство у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Стаття 3. Державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Стаття 4. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Стаття 5. Повноваження спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки
- •Стаття 8. Обов’язки суб’єктів господарської діяльності
- •Стаття 9. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки
- •Стаття 10. Декларація безпеки
- •Стаття 11. Плани локалізації і ліквідації аварій на об’єктах підвищеної небезпеки
- •Стаття 12. Порядок будівництва і/або реконструкції об’єктів підвищеної небезпеки
- •Стаття 13. Порядок надання дозволу на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки
- •Стаття 14. Розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки
- •Стаття 15. Надання інформації та право на одержання інформації про об’єкти підвищеної небезпеки
- •Стаття 16. Відшкодування шкоди, заподіяної аварією на об’єкті підвищеної небезпеки
- •Стаття 17. Відповідальність за порушення вимог цього Закону
- •Стаття 18. Міжнародне співробітництво
- •Стаття 19. Прикінцеві положення
- •ПоложеннЯ про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів
- •Повідомлення
- •5. Висновок за результатами проведеної ідентифікації:
- •6. Особи, відповідальні за результати проведеної ідентифікації
- •Повідомлення про зміни у паспорті потенційно небезпечного об’єкта
- •Содержание
- •1 Область применения
- •2 Ссылочные публикации
- •3 Термины и определения
- •4 Элементы системы менеджмента в области охраны труда и предупреждения профессиональных заболеваний (oh&s)
- •4.1 Общие требования
- •4.2 Политика в области ohs&s
- •4.3 Планирование
- •4.3.1 Планирование с учетом идентификации опасности, оценки рисков и управления рисками
- •4.3.2 Законные и другие требования
- •4.3.3 Цели
- •4.3.4 Программа(ы) менеджмента в области ohs&s
- •4.4 Внедрение и функционирование
- •4.4.1 Структура и ответственность
- •4.4.2 Обучение, осведомленность и компетентность
- •4.4.3 Консультирование и обмен информацией
- •4.4.4 Документация
- •4.4.5 Управление документацией и данными
- •4.4.6 Оперативное управление
- •4.4.7 Готовность к чрезвычайным ситуациям и принятию необходимых мер
- •4.5 Проведение проверок и корректирующее действие
- •4.5.1 Измерение и мониторинг эффективности
- •4.5.2 Несчастные случаи, происшествия, несоответствия, корректирующие и предупреждающие действия
- •4.5.3 Зарегистрированные данные и управление ими
- •4.5.4 Аудит
- •4.6 Анализ со стороны руководства
- •Стаття 2. Форми аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 3. Суб'єкти аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 4. Об'єкти аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 9. Мета та основні завдання аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 10. Правове регулювання аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 11. Основні принципи аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 12. Вимоги до аудиторської організації
- •Стаття 13. Права та обов'язки замовника аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 14. Права та обов'язки аудиторської організації
- •Стаття 17. Оформлення результатів аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Стаття 18. Ведення Реєстру аудиторських організацій
- •Стаття 19. Відповідальність за порушення законодавства про аудит з промислової безпеки і охорони праці
- •Розділ III. Міжнародне співробітництво в галузі аудиту з промислової безпеки і охорони праці Стаття 20. Міжнародне співробітництво в галузі аудиту з промислової безпеки і охорони праці
- •Розділ IV. Прикінцеві положення
- •Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •1. Сфера застосування та загальні положення.
- •2. Нормативні посилання.
- •3. Терміни та визначення, що застосовуються в Гігієнічній класифікації.
- •4. Гігієнічні критерії та класифікація умов праці.
- •Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих речовин хімічного походження (перевищення гдк, разів)
- •Перелік речовин з гостроспрямованим механізмом дії, зазначення їх гдк р.З., класи небезпеки (чинний в Україні)
- •Перелік речовин, для яких має бути виключено інгаляційне надходження та попадання на шкіру а. Протипухлинні лікарські засоби, гормони-естрогени
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці
- •Класи умов праці за показником тнс-індексу * для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року
- •Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року
- •Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року (зима) та в холодних приміщеннях *
- •Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення гдр, разів)
- •Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне та ультрафіолетове)
- •Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень
- •Класи умов праці за показниками важкості трудового процесу
- •Класи умов праці за показниками напруженості трудового процесу
- •Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності
- •4.12. Загальна гігієнічна оцінка умов праці.
- •5. Загальні методичні підходи до вимірів та оцінки факторів виробничого середовища та трудового процесу.
- •6. Нормативні посилання
- •Перелік робіт з підвищеною небезпекою
- •Форма наряд-допуску Лицевий бік
- •Зворотний бік наряду
- •Форма журналу форма журналу обліку і реєстрації робіт за нарядами та розпорядженями
- •Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці
- •1. Загальні положення
- •Розслідування нещасних випадків
- •Облік і аналіз нещасних випадків
4. Токсикологічна оцінка матеріалів
У виробничих умовах важливим чинником негативного впливу на працівників є продукти виділення із синтетичних матеріалів (СМ) та виробів із них. Асортимент СМ досить широкий: поліаміди, поліуретани, поліакрилати, фенолформальдегідні, епоксидні, полі ефірні смоли тощо. Вони застосовуються при будівництві виробничих та інших приміщень, у технологічних процесах, виготовленні одягу і взуття, засобів індивідуального захисту робітників.
Небезпечність СМ зумовлюється токсичністю речовин, що по трапляють з них у навколишнє середовище і можуть негативно впливати на здоров’я людини. Деякі речовини, що виділяються зі СМ, мають неприємний запах, який створює дискомфорт у працівників.
При використанні СМ для виготовлення засобів індивідуального захисту вони можуть чинити не тільки токсичну, а й специфічну дію: алергенну, гонадотропну, мутагенну.
Уперше на шкідливість СМ звернули увагу понад 75 років тому, коли в США від продуктів горіння рентгенівської плівки загинуло близько 100 осіб. У цей же час у Німеччині були зареєстровані випадки хвороб шкіри (екзем і дерматитів) у телефоністок, які використовували пластмасові навушники. Відомі також випадки отруєння людей, що носили одяг і взуття зі СМ.
Шкідливі властивості СМ зумовлені складом та особливостями хімічної будови. До складу СМ входять макромолекули органічних речовин, наповнювачі, затверджувачі, пластифікатори, стабілізатори та інші допоміжні речовини, а також залишки незаполімеризованих мономерів, каталізатори, продукти перетворення інгредієнтів та їхньої деструкції. Макромолекули вважаються біологічно неактивними. У той же час їх складові – мономери – досить реактивні й біологічно агресивні. Вони уражують шкіру, слизові оболонки, є алергенами, впливають на печінку, репродуктивну функцію, можуть індукувати канцерогенез та ін. Значна біологічна активність відзначена для багатьох каталізаторів, багато з яких є небезпечними токсикантами з характерною подразнювальною дією і впливом на ЦНС.
За будовою макромолекули СМ бувають лінійні, розгалужені та просторові. Помічено, що найбільшу інтенсивність виділення токсичних речовин мають СМ, які складаються з лінійних полімерів.
Процес експлуатації СМ також суттєво впливає на їх токсикологічні властивості. Під дією виробничих умов, механічних навантажень та старіння з них можуть виділятися незаполімеризовані мономери, продукти деструкції та інші компоненти, які погіршують одориметричну (за рахунок неприємних запахів) обстановку виробничого середовища, чинять шкірно-подразнювальну і сенсибілізуючу дію, змінюють рівновагу шкірних покривів. Для забезпечення безпечного використання СМ та виробів із них у виробництві необхідна обов’язкова їх токсикологічна оцінка. Відповідно до наказу МОЗ України від 20.10.95 р. №190 на всі матеріали – як нові, так і раніше досліджувані, але які використовуються за новим призначенням, необхідно отримати дозвіл органів санітарного нагляду на підставі санітарно-гігієнічної експертизи, складовою якої є токсикологічна оцінка СМ.
Токсикологічна оцінка СМ є важливою ланкою попереджувального санітарного нагляду.
Токсикологічні дослідження СМ передбачають:
• визначення фізико-хімічних характеристик, у тому числі хімічної стабільності, ступеня міграції з них хімічних сполук та ін;
• визначення кумулятивної дії;
• виявлення характеру й ступеня токсичної дії;
• встановлення порогових доз і концентрацій;
• вивчення сенсибілізуючої дії;
• розрахунок орієнтовних гігієнічних нормативів, зокрема допустимих рівнів міграції (ДР) і допустимих концентрацій міграції (ДКМ);
• встановлення класу токсичності й небезпечності;
• встановлення параметрів токсичності.
Основні етапи токсикологічної оцінки шкідливих речовин передбачають проведення досліджень в експериментальних і виробничих умовах.
Токсикологічна оцінка ґрунтується на принципах послідовності експерименту, внаслідок якого отримується інформація про кількісний і якісний склад мігруючих зі СМ хімічних речовин, про кінетику їх виділення залежно від часу, температури та інших факторів виробничого середовища.
Методичною основою цих досліджень є вказівки й інструкції з гігієнічного контролю за СМ і виробами з них, що використовуються у будівництві, виготовленні одягу, взуття тощо. У цих документах викладені методичні схеми токсикологічної оцінки СМ.
Залежно від цілей оцінювання токсикологічним дослідженням підлягають СМ, вироби з них або окремі речовини та їх комплекси, що мігрують зі СМ у навколишнє середовище.
При токсикологічній оцінці тих СМ, що використовуються у будівництві, приділяють увагу їх здатності створювати у приміщенні специфічний запах, виділяти у повітря леткі речовини в небезпечних для здоров’я концентраціях, стимулювати розвиток мікрофлори на своїй поверхні, бути придатними для вологого прибирання, а також можливості розвитку інтоксикації людей леткими продуктами горіння цих СМ.
При токсикологічній оцінці СМ, які використовують для виготовлення одягу і взуття, орієнтуються на те, щоб вироби зі СМ не Були джерелом запаху й виділення шкідливих речовин у кількостях, небезпечних для здоров’я, та не сприяли росту патогенної мікрофлори тощо.
Результатом токсикологічної оцінки СМ і виробів із них є висновок: токсичним є СМ та вироби з нього, або нетоксичним. Останній результат свідчить, що СМ і вироби з нього не чинять будь-якого шкідливого впливу на здоров’я людини у конкретних умовах застосування.
Метою токсикологічних досліджень речовин, що входять до складу СМ чи мігрують із них, є отримання їх повної токсикологічної характеристики, включаючи віддалені ефекти й можливість алергенної дії. Результатом досліджень є обґрунтування гігієнічних нормативів ДР і ДКМ, а також рекомендації щодо рецептур, технічних умов і галузевих стандартів на СМ і вироби з них.
ДР і ДКМ – це науково обґрунтована кількість міграції хімічної речовини зі СМ, яка виключає її шкідливий вплив на організм людини. На цей час розроблено 80 ДР міграції хімічних речовин зі СМ у повітря, 50 ДКМ у харчові продукти, 70 ДР міграції речовин у воду.
Токсикологічна регламентація використання СМ і виробів із них ґрунтується на таких принципах профілактичної токсикології:
• принцип випередження розробки профілактичних заходів порівняно з моментом упровадження СМ;
• принцип моделювання шкідливої дії в експерименті на тваринах для обґрунтування гігієнічних нормативів;
• принцип пороговості шкідливої дії, тобто пошуку мінімальної концентрації речовин, що не викликає в організмі змін, які виходять за межі фізіологічних реакцій;
• принцип єдності молекулярних, структурних і функціональних змін, коли висновок про шкідливу дію робиться на підставі даних про інтегральні зміни на рівні організму;
• принцип етапності, коли токсикологічні дослідження проводяться за спеціально розробленими методичними схемами, які дають змогу оптимізувати експериментування.
Критеріями шкідливої дії СМ є зміни, що відбуваються на молекулярному, клітинному, органовому, організмовому і соціальному рівнях. Їх можна поділити на наступні основні категорії:
• загальнобіологічні (скорочення тривалості життя, погіршення здатності адаптуватися до умов середовища існування та ін.);
• ті, що характеризують руйнування психосоціального статусу (психічних функцій, емоційної сфери, здатності підтримувати міжособистісні стосунки, зниження здатності до творчої діяльності та ін.);
• фізіологічні (зміни у діяльності ЦНС, дихальної, травної та інших систем організму);
• біохімічні (зміни біохімічних констант тканин, структури і просторової організації нуклеїнових кислот тощо);
• морфологічні (деструктивні й дистрофічні зміни клітинних структур, зміни вмісту біополімерів у клітинах та ін.);
• метаболічні (швидкість виведення речовини з організму, зміни активності ферментів, накопичування речовини в критичних органах та ін.);
• зміни репродуктивної функції (зміни генетичного матеріалу, плідність і безплідність, вади розвитку нащадків тощо).
У токсикологічних дослідженнях СМ застосовуються наступні методи:
• моделювання інтоксикації;
• оцінки смертельного ефекту;
• кумулятивних властивостей речовин;
• встановлення порогу шкідливої дії;
• статистичні і розрахункові, в тому числі математичного моделювання біологічних процесів і явищ;
• біохімічні;
• патофізіологічні, патоморфологічні та інші методи дослідження функціонального стану організму й структури його органів і тканин.
Нині в токсикологічних дослідженнях СМ використовується близько 400 біохімічних і фізіологічних методик, і їх коло постійно розширюється.
Усе більшого значення в токсикології СМ набувають розрахункові методи визначення гігієнічних нормативів. Більшість із них ґрунтується на залежності характеру й сили біологічної дії від хімічних властивостей і будови органічних сполук. У решті розрахункових методів використовуються вже існуючі нормативи речовин шляхом зіставлення з аналогічними даними.
Складові СМ, що мігрують у навколишнє середовище, залежно від виду виробів, які використовуються, можуть надходити в організм людини пероральним, інгаляційним шляхом і всмоктуватися через шкіру.
Леткі компоненти та СМ, що застосовуються в будівельних матеріалах і при виготовленні одягу і взуття, потрапляють в організм через дихальну систему.
Для вивчення біологічної активності комплексу речовин, що виділяються з будівельних та інших матеріалів, проводять їх токсикологічні дослідження. Для цього використовують спеціально обладнані затравлювальні камери. Відомо багато їхніх конструкцій. Найкращою вважається камера, розроблена І.П. Валежнівим. Але для експериментів зі СМ найбільш придатною є установка, створена А.М. Боковим, у якій розміщуються зразки досліджуваних СМ або виробів із них. Вона складається: з набору камер-генераторів різного об’єму, систем і приладів, що забезпечують утворення і підтримання в них на заданому рівні необхідних параметрів; установок із дихальними ковпаками (при спостереженні над людьми); ряду затравлювальних камер, де розміщуються системи для відбирання проб повітря. Більш досконалою є камера, сконструйована К.І. Станкевичем. Вона дає змогу моделювати умови з великою кількістю виробничих факторів
(температура, вологість повітря, інсоляція, швидкість обміну повітря та ін.).
У камерах-генераторах утворюються газоповітряні суміші з якісними й кількісними характеристиками хімічного забруднення, що відповідають реальним умовам експлуатації СМ. Ці установки вирішують питання моделювання умов експлуатації СМ і створюють можливість обґрунтувати регламенти застосування СМ.
Дослідження проводять, як правило, на 2–3 видах тварин з урахуванням специфіки їх реагування на дію компонентів СМ. Так, при вивченні токсичної дії ароматичних амінів використовують щурів і кроликів; при дослідженні речовин, що викликають паранхіматозну дистрофію внутрішніх органів, – мишей; гідрозинових похідних – щурів; ядів метгемоглобінутворювачів – щурів, кішок, собак.
Тривалість експериментів наведена у табл. У дослідженнях з експериментального обґрунтування ДР і ДКМ окремих летких компонентів зі СМ у затравлювальну камеру подають повітря з певними концентраціями досліджуваної речовини.
Дослідних тварин розміщують у камерах після досягнення в них стабільного рівня концентрації речовини у повітрі. Кількість повітря, що подається до камер, вимірюють за допомогою реометрів і ротаметрів.
При встановленні ЛК50 тривалість експерименту для мишей становить 3 години, для щурів і тварин інших видів – 4 години. Далі за тваринами спостерігають 2–4 тижні. Значна кількість речовин, що мігрують зі СМ, можуть всмоктуватися в організм через шкіру. Це характерне при безпосередньому контакті шкіри з одягом або взуттям, виробленими зі СМ. Компоненти СМ можуть проникати в організм через епідерміс, волосяні фолікули, сальні та потові залози.
Проникнення речовин через шкіру – пасивний процес, який визначається їх фізико-хімічними властивостями. Розчинні в жирах хімічні речовини проникають в органи й тканини організму, можуть накопичуватися в багатих ліпоїдами тканинах і за певних умов (голодування, стрес) надходити у кров.
Для вивчення характеру впливу речовини, що потрапляє через шкіру, обладнують спеціальні клітки з комірками для кожної тварини. При низькій леткості застосовують відкритий спосіб впливу. Якщо ж речовина є високолеткою, то місце аплікації закривають ковпачком. У цьому випадку затравлювання тварин проводять під тягою, розташувавши їх так, щоб повітряний потік проходив спочатку через органи дихання, а потім досягав досліджуваної ділянки шкіри.
Таблиця 13.1
Тривалість проведення токсикологічних досліджень СМ
Вид дослідження |
Тривалість, місяці |
Вид досліджень |
Тривалість, місяці |
Встановлення ЛД50 і ЛК50 |
2 |
Виявлення гона- дотоксичної дії |
6–12 |
Встановлення по- рогу гострої дії |
2 |
Встановлення мутагенної дії |
6–12 |
Обчислення ко- ефіцієнта куму-ляції |
2–4 |
Встановлення канцерогенної дії |
30–36 |
Визначення порогової дози в хронічному експерименті |
4–10 |
Виявлення алер-генної дії Розробка методу визначення |
2–4 12 |
Виявлення ембріо-токсичної дії |
2–6 |
Гігієнічне нормування |
36 |
Г.Г. Максимовим розроблена спеціальна камера, що дає змогу одночасно проводити затравлювання тварин двома шляхами: через шкіру і через органи дихання, але її можна використовувати і лише для оцінки впливу речовин через шкіру. Місткість цієї камери – 700 дм3, стінки перфоровані та забезпечені капсулами з рухомими головними й хвостовими відсіками для розміщення тварин.
Нашкірне нанесення речовин при визначенні ЛД50 строго регламентується, оскільки значення середньосмертельних доз перебувають в оберненій залежності від площі аплікації: чим більша площа аплікації, тим менше ЛД50. Ділянка нанесення речовин у щурів дорівнює 2×2 см2, у кролів – 4×5 см2.
При відсутності загибелі тварин від нанесення речовин на шкіру для вивчення шкірно-резорбтивної дії використовують метод занурювання хвоста (для мишей і щурів) у пробірку з витяжкою зі СМ, що містить досліджувану речовину або її розчини. Для експерименту готують водні та олійні (рослинна олія) витяжки зі СМ. При цьому враховують тривалість досліду, температуру, поверхню нанесення речовини. Ці умови відбивають реальну ситуацію експлуатації виробів зі СМ.
Після закінчення затравлювання описують зовнішній вигляд і поведінку тварин, стан шерсті, слизових оболонок, ставлення до їжі, рухливість, ритм і частоту дихання, а також характер і прояв симптомів інтоксикації, їх тривалість, строки і можливі причини загибелі. Досліджують функціональні та біохімічні показники, внутрішні органи й тканини. Результати оброблюють за допомогою статистичних методів аналізу даних.
Отримана в результаті дослідження токсикологічна оцінка СМ та їх компонентів дає змогу виключати найбільш шкідливі з них і не використовувати їх для синтезу СМ і виготовлення різноманітних виробів, із якими контактує людина під час виробничої діяльності.
Токсикологічна класифікація речовин, що мігрують зі СМ, дає змогу регламентувати можливість і галузь їх застосування, а також стадійність і пріоритетність їх токсикологічного оцінювання. Згідно з цією класифікацією інгредієнти СМ поділяються на такі групи:
• речовини з невідомою токсичністю;
• нетоксичні;
• мало-, помірно- і високотоксичні.
Речовин з невідомою токсичністю не має бути в рецептурі СМ, дозволених до використання.
Ступінь небезпеки хімічних речовин, що мігрують зі СМ, визначають за формулою:
де Q – кількісний показник небезпеки; С – реальний рівень міграції хімічної речовини зі СМ (мг/дм3 або мг/м3); ДР (ДКМ) – допустимий рівень концентрації міграції (мг/дм3 або мг/м3).
Якщо Q > 1, тоді СМ, з якого мігрують речовини, забороняється використовувати або слід вжити заходи зі зменшення рівня реальної міграції (шляхом внесення змін у рецептуру або технологію). При Q ≤ 1 міграція речовини зі СМ не становить загрози здоров’ю. СМ є складною і рухомою системою, характеристики якої залежать від умов експлуатації і «віку». Ці ж фактори суттєво впливають і на кількість мігруючих зі СМ у навколишнє середовище речовин.
Для контролю їх вмісту в різних середовищах застосовують хімічні методи аналізу, оскільки токсикологічні дослідження (через значну тривалість і високу вартість) не можуть служити інструментом повсякденного контролю використання СМ. Контроль використання полягає в інструментальному визначенні концентрації мігруючих зі СМ речовин та зіставленні отриманих значень з ДР або ДКМ.
Серед інструментальних методів визначення кількості мігруючихі СМ речовин найбільшого значення набули спектрофотометричні методи визначення речовин; рідинна і газова хроматографія з електрозахватними і полум’яно-іонізаційними детекторами; мас-спектрометрія, атомно-абсорбційна спектрометрія та спектроскопія ядерного магнітного резонансу.
Функції контролю покладені на токсикологічні відділення СЕС, які виконують безпосередній упереджувальний та поточний санітарний нагляд за використанням СМ.