2. Захисні огородження.

Огороджувальні пристрої (захисні огородження) – технічні засоби, що створюють перешкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і служать для запобігання проникнення людини або елементів її тіла в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.

Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи повинні бути обладнані захисними огородженнями, які надійно захищають від виходу (вильоту) з небезпечної зони стружки металів, крапель розплавленого металу, агресивних рідин, гарячої води, різних випромінювань, іскор, а також викиду частин зруйнованого робочого органа або оброблюваної деталі, їх застосовують як перешкоди можливому падінню людини з висоти або криниці, ями, траншеї тощо.

Залежно від призначення огородження має різне конструктивне виконання. Виготовляють його із суцільного листового металу, металевої решітки, кутників, пластмаси, а в деяких випадках і із спеціальних матеріалів (наприклад, для захисту від дії іонізуючого випромінювання).

Огороджувальні пристрої повинні мати надійне кріплення до основного обладнання, легко відкриватися і надійно закриватись. При зніманні огороджень величина зусилля, що прикладається до нього, не повинна перевищувати 80 Н.

Огородження з металевих сіток (решіток) розміщують не ближче як за 50 мм від рухомих деталей. У деяких випадках захисні огородження можуть бути заблоковані ланцюговими або пасовими передачами. Розміщена і закріплена на корпусі огороджувального пристрою вісь натяжного елемента робить неможливою передачу руху при знятому (не встановленому) огородженні.

У разі необхідності постійно спостерігати за передачею огородження можу бути виконаним прозорим або з сітки. При цьому прозорий матеріал і діаметр дроту сітки повинні забезпечувати необхідну міцність, а розмір вічка має бути не меншим 20х20 мм.

Захисні огородження можуть бути постійними або тимчасовими при організації робочого місця. Наприклад, зварника, при огородженні будівельного майданчика. Ями, траншеї тощо. Захисні огородження повинні бути завжди у справному стані, тому машини з несправними захисними огородженнями до роботи не допускаються. При усуненні несправностей огороджень двигун машини повинен бути зупинений!

У кожному конкретному випадку огороджувальні пристрої повинні мати необхідну міцність. Тому при розробці конструкції машин і огороджувальних пристроїв їх міцність визначають залежно від характеру аварії, яка прогнозується для конкретного механізму чи машини. Заздалегідь встановлюють масу тієї частини обладнання, яка може вилетіти в сторону огородження і завдати по ньому удар. Знаючи масу частини обладнання (частина шківа, ланцюг. Робочий орган) т, початкову швидкість його руху v і час ∆t (розрахунковий), протягом якого цей предмет досягне огородження, можна визначити силу удару F, застосувавши для цього теорему про імпульс сили

відповідно

У разі неможливості застосування наведеної формули параметри огородження розраховують з виразу:

де т – маса відлітаючих частинок, кг;

[σ] – допустиме напруження на згин для матеріалу огородження, Н/м²;

l – довжина огороджую чого щитка, м;

s – поперечний переріз щитка, м²;

g – прискорення вільного падіння, м/с²;

Е – модуль пружності матеріалу щитка, Н/м².

Для розрахунку на міцність огороджувального пристрою заточувального верстата, а також елементів його кріплення до корпусу визначають спочатку ударне навантаження на огородження за формулою:

де т – маса круга, що розколовся, кг;

v – лінійна швидкість обертання круга, м/с;

r₀ – радіус центра ваги половини круга, м;

де r_з – радіус зовнішнього кола круга, м;

r_ц – радіус центрального отвору круга, м.

Конструкції захисних огороджень мають задовольняти таким вимогам:

• не повинні негативно впливати на продуктивність праці, погіршувати якість роботи машини;

• не повинні ускладнювати спостереження за роботою механізмів; мають забезпечувати повну надійність захисту працюючих від дії небезпечних факторів;

• не повинні підвищувати рівень шуму і вібрації;

• бути простими у виготовленні та експлуатації;

• не мати гострих виступів, болтів гайок;

• відповідати вимогам технічної естетики.

Відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 огородження ззовні повинні бути пофарбовані у жовтий колір. На зовнішньому боку огородження наносять або прикріплюють певний попереджувальний знак (знаки безпеки).