2. Основні причини виробничого травматизму та професійних захворювань.

Причини високого рівня виробничого травматизму та професійних захворювань мають складний, комплексний характер. Вони невідокремлені від загальноекономічної ситуації в країні.

Технічні причини:

• недосконалість технологічних процесів;

• несправність виробничого устаткування, механізмів, інструментів;

• конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних пристроїв;

• зношеність устаткування (у деяких галузях досягла 80 %).

Кожен шостий нещасний випадок з летальними наслідками трапляється з технічних причин.

Організаційні причини:

• порушення вимог, інструкцій, норм, правил, стандартів;

• відсутність або неналежне проведення навчань з питань охорони праці;

• брак належного контролю та нагляду;

• порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту;

• незадовільні організація та утримання робочого місця;

• невиконання заходів щодо охорони праці;

• порушення виробничої дисципліни.

Понад 70 % випадків виробничого травматизму трапляється через організаційні причини, пов'язані із людським фактором.

За статистичними даними, рівень летального травматизму на приватних підприємствах у 2,5 рази вищий, аніж на державних.

Санітарно-гігієнічні:

– підвищений вміст (вище ГДК) у повітрі робочої зони шкідливих речовин;

– недостатнє або нераціональне освітлення;

– підвищений рівень шуму, вібрації;

– неблагопрієимні метеорологічні умови, наявність різноманітних випромінювань вище допустимих рівнів;

– порушення правил особистої гігієни.

3. Психофізіологічні причини виробничого травматизму та професійних захворювань.

Психофізіологічні причини, пов’язані з такими чинниками:

1. Тип нервової системи людини (характер, темперамент).

Інтегральна характеристика людини утворюється як сплав рис темпераменту і характеру, фізіологічною основою якої є тип нервової діяльності. Дослідження свідчать, що психофізіологічні причини становлять приблизно 10 – 12 % від усіх причин нещасних випадків.

Характер – сукупність найбільш стійких психічних рис особливості людини, які виявляються в її вчинках і діях. Риси характеру дають змогу деякою мірою передбачити поведінку людини в різних життєвих ситуаціях.

Основні риси характеру поділяються на чотири групи:

І – виражає ставлення людини до суспільних явищ і подій: мужність чи боягузтво, принциповість чи безпринципність, оптимізм чи песимізм тощо.

ІІ – визначає ставлення людини до інших людей: товариська чи замкнутість, відвертість чи скритність, чуйність чи черствість, довірливість чи підозріливість, ввічливість чи грубість, правдивість чи брехливість тощо.

ІІІ – виражає ставлення людини до праці: працелюбність чи лінощі, акуратність чи недбалість, ініціативність чи рутинність, добросовісність чи безвідповідальність.

ІV – визначає ставлення людини до себе: висока вимогливість чи самозакоханість, соромливість, егоїзм чи альтруїзм.

Характер людини різнобічний, але він не є просто сумуванням окремих психічних рис. Ці риси перебувають у складному взаємозв’язку. Деякі з них є провідними і впливають не тільки на вибір професії, але й на те, як людина працює. Однак не можна заперечувати значення темпераменту у формуванні характеру.

І. Павлов характеризував чотири основні типи нервової системи: сильний неврівноважений; сильний урівноважений рухомий; сильний урівноважений інертний; слабкий.

Показником сили є здатність нервової системи витримувати великі навантаження. Це виявляється у великій працездатності і витривалості до сильних подразників, у здатності переносити великі нервово-психічні напруження, що забезпечує самовладання в небезпечних, екстремальних ситуаціях.

Від врівноваженості нервово-психічних процесів залежать такі важливі для безпеки праці якості, як відсутність підвищеної роздратованості та добра дисциплінованість.

Рухливість нервових процесів – це легкість переходу від стану збудження до стану гальмування і навпаки. Рухливість виявляється у швидкості звикання до нової ситуації, легкості реагування на різні й особливо протилежні форми діяльності, легкості переведення уваги та швидкого реагування на небезпечні сигнали. Дослідженнями встановлено, що загальмованість реакцій, як і надмірна швидкість несприятливо впливають на безпеку праці.

У більшості професій властивості темпераменту не впливають на кінцеву продуктивність. Вплив їх може виявитися в екстремальних ситуаціях, коли рухливі люди (холерики) швидко реагують (часто неадекватно) на дію виробничої ситуації, що склалася, і схильні зробити помилку, що може призвести до травматизму.