Категорії робіт за величиною енерговитрат організму

(ДСН 3.3.6.042-99)

Категорія	Характеристика робіт	Енерговит- рати, Ккал/год.	Енерговит-рати, Вт
	Легкі
І а	Виконують сидячи та супровод-жуються незначними фізичними напруженнями	До 120	139
І б	Виконують сидячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням	121–150	140–174
	Середньої важкості
ІІ а	Роботи, пов’язані з постійним хо-дінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів у положенні сто-ячи або сидячи з незначними фізичними напруженнями	151–200	175–232
ІІ б	Роботи, пов’язані з ходінням і переміщенням вантажів до 10кг	201–250	233–290
	Важкі
ІІІ	Роботи, пов’язані з постійним переміщенням і перенесенням значних понад 10кг вантажів, що вимагають значних фізичних зусиль	Понад 250	Понад 290

Розумова діяльність людини визначається головним чином участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття.

Порівняно з фізичною діяльністю при окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ та ін.) напруженість органів чуття зростає в 5 – 10 разів. Послідовна комп’ютеризація виробничих процесів призводить до того, що основними функціями працівників є сприймання та переробка інформації на основі виконання операцій з документами. Людина-оператор стає складовою ланкою системи „людина – техніка”. Така праця характеризується великими навантаженнями на органи чуття, вищі психологічні функції – пам’ять і мислення, вимагає зосередженої уваги та вольових зусиль, що посилює нервово-емоційні напруження.

Важливою ознакою розумової праці є те, що виконавцеві немає потреби інтенсивно використовувати м’язову енергію, а програма його дій складна й динамічна. Розумова праця вимагає напруження уваги, активізації пізнавальних функцій – мислення, пам’яті, уваги.

При інтенсивній та довготривалій роботі може настати зниження працездатності – утом і перевтома.

Утома – це зниження продуктивності й діяльності через втрату енергетичних ресурсів організму людини.

Дослідження працездатності показало, що в перші дві години продуктивність праці зростає, досягає максимального рівня а потім поступово знижується. Монотонна, нецікава робота призводить до того, що втома настає раніше, ніж у тих випадках, коли робота зацікавлює людину.

Рис. 7.2. Крива нормальної працездатності людини протягом доби

Унаслідок накопичення втоми і хронічного перевантаження виникає перевтома.

За наявності хронічної перевтоми:

• знижується працездатність;

• погіршуються якість і продуктивність праці;

• знижується опір організму до інфекцій;

• зростає ймовірність захворювання серцево-судинної системи;

• збільшується кількість помилок і брак в роботі.