Розрахункова частина

Визначення продуктивності м’ясорубок

(1)

де F₀ - сумарна площа отворів у першій ножовій решітці, найближчій до шнеку, м²;

(2)

де d₀- діаметр одного отвору, м; z₀ - кількість отворів ножової решітки, шт; v₀ – швидкість просунення продукту через отвори першої ножової решітки. Цю швидкість можна визначити як швидкість переміщення гайки відносно гвинта вздовж його осі:

(3)

де n - частота обертання шнека, хв^-1; - зовнішній та внутрішній радіуси останнього витка шнека, м; К_в – коефіцієнт об'ємної подачі продукту:

(4)

де - кутова швидкість шнека, рад/с; - кутова швидкість продукту, рад/с; - щільність продукту, кг/м³; - коефіцієнт використання площі отворів першої ножової решітки (0,7…0,8). Для м’ясорубок К_в = 0,35….0,4.

Визначення потужності електродвигуну м’ясорубок

Потужність в м’ясорубці витрачається на розрізування продукту і подолання тертя в ріжучому механізмі, на подолання тертя шнека о продукт і на просування продукту шнеком. Потужність електродвигуна приводу м'ясорубки визначається за формулою:

(5)

де N₁ – потужність, що необхідна для розрізування продукту в ріжучому механізмі, Вт;

(6)

де F_р – площа ножової решітки, м²; К_пр – коефіцієнт використання площі підрізної решітки; К_р1, К_р2 – коефіцієнти використання площі решіток відповідно з крупними і дрібними отворами; а – питома витрата енергії на перерізання продукту, Дж/м² (а = 2,5*10³…3,5*10³ Дж/м²); z – кількість пір’я у одного ножа, шт; N₂ - потужність, що необхідна на подолання тертя в ріжучому механізмі, Вт:

(20)

де Р₃ - зусилля затяжки ріжучого механізму, Н; Р₃ = Рbz (r_max-r_min), звідки Р – усереднений тиск у поверхні стику ножів і решіток, Па (Р = 2*10⁶….3*10⁶ Па); b – ширина площі контакту леза ножа і решітки, м; r_max, r_min – зовнішній та внутрішній радіуси ножа, що обертається, м; f – коефіцієнт тертя ковзання ножа о решітку в наявності подрібненого продукту (f = 0,1); - кількість площин різання, шт; N₃ – потужність, що необхідна на подолання тертя шнека о продукт і на просування продукту від завантажувального пристрою до ріжучого інструменту, Вт:

(7)

де Р₀ – тиск за останнім витком шнека, Па (Р₀ = 3,0*10⁵…5,0*10⁵ Па); m – число витків шнека; t_ср – середній шаг між витками шнека, який залежить від їх середнього кута підйому та середнього діаметра d_ср; ; f₁ – коефіцієнт тертя продукту о шнек.

Дані обчислювань заносять до таблиці 4.

Таблиця 4 - Теоретичні параметри роботи машини.

Маса порції продукту	Кутова швидкість руху робочого органу	Продуктивність	Коефіцієнт корисної дії передач	Потужність електроприводу		Питома витрата енергії
				при обробці продукту	на холостому ходу
кг	об/хв	кг/с	-	Вт	Вт	Вт с/кг

Відхилення розрахункових та експериментальних даних занести до таблиці 5 та проаналізувати їх.

Таблиця 5 - Відхилення експериментальних і теоретичних параметрів.

Маса порції продукту	Час обробки продукту	Кутова швидкість руху інструменту	Продуктивність	Потужність електроприводу		Коефіцієнт корисної дії	Питома витрата енергії
				при обробці продукту	на холостому ходу
кг	с	об/хв	кг/с	Вт	Вт	-	Вт с/кг

Оформлення роботи

Робота оформлюється у вигляді письмового звіту, в якому необхідно представити:

а) номер роботи, назву;

б) видані вихідні дані по виду продукту і режимам обробки;

в) кінематична схему однієї або декількох одиниць обладнання, що вивчається;

г) дані експериментальних досліджень;

д) теоретичні значення параметрів роботи машини;

е) порівняльний аналіз відхилень експериментальних і аналітичних параметрів.