- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
Бантиш – Каменський М.М (1737-1814) виходець з молдавських дворян, закінчив Московський університет. 52 роки служив в архіві колегії іноземних справ. Його заслуга в тому, що він систематизував і описав документи дипломатичної історії Росії з Китаєм, Польщею, Туреччиною, Грузією. Врятував багато цінних документів при пожежі в Москві у 1812р.Брав участь у публікації праць Голікова і Новікова. Публікував праці Татіщева. Основна праця – «Обзор внешних сношений России» Т 1-4. (1894-1902).
Вибір основного тексту документа для публікації.
В археографів немає єдиної думки, щодо того який текст вважати найкращим. Найкращий текст це той, в якому найменше пропусків, помилок який найменше зіпсований. Однак це може бути ілюзія, оскільки цей список міг виникнути в 17 а не в 14 столітті. Тоді текстолог бере найдавніший список тексту. Текстолог або археограф бере той список, ту копію в якій найбільше рис, що знаходяться в інших списках.
Види публікації документів, їх характеристика.
Існує чотири форми публікації:
Тематичні – це публікації документів на якусь одну тему (Рабочие движение в России в 19вв.);
Видові – залежно від виду (літописи, бумаги). (Письма и бумаги императора Петра великого, Духовные и договорные грамоты удельных князей, Полное собрание Руских Летопісей);
Пофондові – ( архівний фонд це комплекс документів, які виникли в процесі діяльності, організацій, установ, підприємств, учбових закладів.)
Публікації окремих документів – конституції, листи – тобто публікація якогось окремого документу, «Соборное уложение», «Правда Русская»,Літопис Величка.
Виявлення і відбір документів для публікації.
Безпосередньою роботою над документами є їх виявлення. При виявленні документів дослідник намагається виявити максимальну к-ть документів з теми на яку готує публікацію. Неповне виявлення документів може призвести до неприємних наслідків.
Практично кожен архів має путівник по архіву. В путівнику дається аналіз всіх фондів, які є в архіві. Дається характеристика всіх фондів, які є в архіві. Дається х-ка всіх фондів даного архіву. Якщо немає путівника то повинні бути тематичні каталоги. В архіві замовляється опис того фонду який цікавить дослідника, з опису замовляємо конкретну справу. Прочитання і правильне розуміння тексту документа називається, встановленням тексту. Знімається копія (копії є – рукописні, фотокопії, ксерокопії). Далі опрацьовуються дані. Є 2 обставини які вливають на цінність документа :степінь достовірності даних у документі, чим менше таких документів ,тим вони цінніші.
Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
Початковий (головний) літопис – оригінал це те що написано автором. Автор може бути: учасник,очевидець,сучасник – від цього залежить наскільки правдиво пише автор. Список (копія) – це синоніми,але для стародавніх документів вживається список,а копія це з 18 ст.. Літописний звід – це літопис складаний на основі попередніх літописів.Вторинний звід –це є звід зводів. Ізвод – це список з оригіналу в якому наявні незначні зміни, які мають чисто механічний х-р. Редакція – список (копія) з оригіналу, в якому існують суттєві ,свідомі зміни.
Зміни є стилістичні та ідейні.
Стилістичні – коли копія або ширша або вужча, тобто скорочення або розширення списку самим описувачем.
Ідейна зміна – тоді коли свідомо, подіям надається іншого значення.
Наприклад: новгородський літопис1187р. і Московський 1471р ,про князя Мстислава.