МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Робоча навчальна програма

для студентів напряму підготовки 6.030303

«Видавнича справа та редагування»

КИЇВ - 2011

Укладач:

Масімова Л. Г., Варич М. В. кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент

Затверджено на засіданні кафедри видавничої справи та журналістики

Протокол № 12 від 12 квітня 2011 р.

Рекомендовано до видання Головною вченою радою університету

Протокол № 12 від 12 травня 2011 р.

ВСТУП

Опис дисципліни та її предмета. «Теорія масової комунікації» належить до професійно орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Видавнича справа та редагування» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Викладається на першому курсі в обсязі 90 год, завершується іспитом.

Дисципліна «Теорія масової комунікації» розрахована на студентів, які навчаються у сфері масової комунікації і готуються стати журналістами; видавцями і редакторами неперіодичних видань; рекламістами або фахівцями зі зв’язків із громадськістю.

Мета навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» – освоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з вивчення природи масової комунікації як процесу та законів її функціонування, необхідних для ефективної діяльності професійного комунікатора.

Завдання курсу передбачають глибоке розуміння природи масової комунікації та формування необхідності використання наукового знання у практиці професійних комунікаторів.

Об’єкт навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації» – природа масової комунікації як процесу у різних його аспектах.

Предмет курсу – технології масового спілкування, види та моделі масової комунікації, методи аналізу масових комунікацій, історія науки про масову комунікацію.

Вимоги до знань та умінь

Студент повинен знати:

• природу масової комунікації;

• історію науки про масову комунікацію;

• структуру масового спілкування;

• засоби і методи впливу на маси;

• технології масовокомунікаційного впливу;

• загальні закони поширення інформації;

• напрями дослідження масової комунікації;

• методи дослідження масової комунікації;

• теорії масової комунікації;

• моделі масової комунікації;

• сучасний стан медіа-екології та медіа-освіти.

Студент повинен уміти:

• на практиці використовувати теоретичні знання;

• уникати небажаних ефектів від власної масовокомунікативної діяльності;

• відповідально ставитися до своєї діяльності, прогнозувати можливі наслідки своєї праці для суспільства;

• ефективно використовувати технології масовокомунікаційного впливу;

• орієнтуватися в тенденціях розвитку масових комунікацій;

• оволодіти методикою наукових досліджень масових комунікацій;

• проводити власні наукові розвідки;

• оформити результати дослідницької роботи у вигляді статті.

Місце навчального дисципліни у структурно-логічній схемі. Навчальна дисципліна «Теорія масової комунікації» є складовою частиною циклу професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та базовою для вивчення таких спеціальних модулів як «Теорія журналістики та практика», «Рекламознавство», «Зв’язки з громадськістю», «Основи видавничої справи та редагування».

Система оцінювання знань студентів

Навчальна дисципліна «Теорія масової комунікації» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою за накопичувальною системою.

Форми поточного контролю:

• усна відповідь на практичному занятті;

• письмові творчі роботи;

• комплексна підсумкова робота: «Власний науковий проект з теорії масової комунікації».

Модульний контроль: результат вивчення кожного модуля складає підсумок всіх форм поточного контролю та виконання модульної контрольної роботи.

Підсумковий контроль знань: іспит – проводиться у формі письмової відповіді на питання з подальшим їх захистом та виконання практичного завдання.

Умови допуску студента до іспиту:

• відсутність заборгованостей з практичних занять;

• відсутність заборгованостей з модульної контрольної роботи;

• позитивні рейтингові бали за кожний модуль.

Підсумкова оцінка

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як сума оцінок з двох модулів (стартовий рейтинг) та оцінки за іспит за такою шкалою оцінювання:

Курс І, семестр 2

	Змістовий модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий модуль 2 (ЗМ2)	Іспит (КІ)	Разом (підсумкова оцінка - ПО)
Максимальна оцінка в балах	30	30	40	100

Максимальна кількість балів за 1-2 модулі (стартовий рейтинг) – 60 балів.

Розрахунок підсумкової оцінки:

ПО = ЗМ₁ + ЗМ₂ + КІ

Студент має можливість накопичити максимальну кількість балів у межах кожного модуля, використовуючи різні способи набуття знань.

Бальна система оцінювання різних форм навчання студента

в межах кожного модуля

№ п/п	Назви виду роботи, способи набуття знань	Бали за 1 заняття	Бали за всі заняття (максимальні)
			Модуль 1	Модуль 2
1.	Практичні заняття: усна відповідь практичне завдання письмові творчі роботи	до 1,33 до 2,66 до 2	1 х 3 = 4 2 х 3 = 8 3 х3 = 6	1 х 3 = 4 2 х 3 = 8 3 х3 = 6
2.	Самостійна робота: - виконання завдання	до 0,87	1 х 7 = 8	1 х 8 = 8
3.	Модульна контрольна робота	до 4	4 х 1 = 4	4 х 1 = 4
	Всього за модуль		30	30
	Іспит	до 40: 1 пит. - 10 2 пит. - 10 практ. завдання – 20	10 + 10 +20 = 40
	Разом з дисципліни	30 + 30 + 40 = 100 балів