- •Археографічна діяльність м.М. Бантиш – Каменського.
- •Вибір основного тексту документа для публікації.
- •Види публікації документів, їх характеристика.
- •Виявлення і відбір документів для публікації.
- •Генеалогія списків літопису, їх класифікація та характеристика.
- •Географічний покажчик: його призначення та характеристика.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1843 – 1859р.
- •Діяльність Київської археографічної комісії в 1859 – 1921рр.
- •Документальні публікації другої половини 18ст. І.І. Голіков.
- •Заголовок документа, його елементи. Призначення заголовка.
- •Іменний покажчик, його призначення і характеристика.
- •Іст Правила публікації документів 19 початку 20ст.
- •Історичні джерела, їх класифікація.
- •Історія дожовтневої історичної бібліографії.
- •Історія радянської історичної бібліографії.
- •Карти, плани, схеми, ілюстрації. Їх призначення і характеристика.
- •Легенда та її елементи. Призначення легенди.
- •Мета складання бібліографії з теми публікації.
- •Наукові товариства в Україні та Росії в 19 на поч. 20ст. Їх роль у розвитку археографії.
- •Науково – довідковий апарат публікації. Його призначення.
- •Науково – довідковий апарат складається з таких елементів:
- •Правила передачі тексту документів XVI – xviIст.
- •Правила передачі тексту іноземною мовою.
- •Правила публікації документів 7 – 16ст.
- •Правила публікації документів xviiIст.
- •Предмет і завдання археографії. Види археографії.
- •Мета і завдання:
- •Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
- •Принципи розташування окремих частин і документів публікації.
- •Публікація «Полного собрания законов Российской империи»
- •Радянська археографія в 1920хх.Р і до сер. 1930хх.Рр.
- •Радянська археографія в роки Великої вітчизняної війни ( 41 – 45р).
- •Радянська археографія з середини 1930хх до 1941р.
- •Редагування рукопису публікації.
- •Розвиток археографії в Україні і в Росії в кінці 19 на початку 20 століття.
- •Розвиток археографії в Україні та в Росії в другій половині 19ст.
- •Розвиток археографії в Україні та Росії в п.П 18ст.
- •Розвиток археографії з середини 1950хх.Р до наших днів.
- •Розвиток радянської археографії у післявоєнні роки (1945 – 1956).
- •Роль п.М. Строєва у розвитку археографії в Росії.
- •Складання предметного, термінологічного та хронологічного покажчиків. Їх призначення.
- •Способи відтворення тексту документів.
- •Способи встановлення відсутніх дат в документах.
- •Способи скороченої передачі змісту документів.
- •Типи публікацій документів, їх характеристика.
- •Усунення помилок у тексті документа.
Правила передачі тексту іноземною мовою.
Якщо в тексті іноземною мовою тут же переклад, і він нас влаштовує, то його можна використовувати;
Якщо перекладу немає, перекладаємо самі. Якщо є переклад але він нас не задовольняє, також перекладаємо самі;
Якщо текст українською мовою, а в тексті є речення чи вирази іноземною мовою – робимо:
Переклад зразу;
Перекладаємо в примітках;
Якщо вислів нам знайомий то перекладати нетреба;
Яким би досконалим не був переклад, він ніколи не замінить оригінал
Правила публікації документів 7 – 16ст.
Текст передається цивільним шрифтом, але зберігаються такі літери: і, єр(тв.знак) і єрик(мяк.зн.);
Титла розкриваються, виносні букви вносятбся в рядок подаються в дужках і ці внесені літери друкуються або напівжирним шрифтом або курсивом;
Розділові знаки для документів до 16ст – крапка, кома, крапка з комою, тире;
З великої літери пишуться слова: після крапки або початок речення; власні назви; географічні назви;
Буквенні цифри замінюються арабськими;
Увесь текст ділиться на абзаци,ті діляться на речення , вони в свою чергу діляться на фрази;
В кінці тексту документа один або кілька підписів осіб які засвідчують цей документ
Правила публікації документів xviiIст.
Текст документів (якщо це не академічне видання) передається сучасними літерами;
Частково зберігаються фонетичні особливості 18ст.;
Розділові знаки ставляться за сучасною орфографією;
Слова з великої літери пишуться за сучасною орфографією;
Титла розкриваються і вносяться рядок без застереження.
Слова і фрази розділені;
Стовбцеві форма замінена на аркуші
Обмежене вживання титлів,арабські числа
Предмет і завдання археографії. Види археографії.
Археографія – це спеціальна історична дисципліна, яка вивчає історію публікації документів, розробляє теорію і методику їх видання на основі узагальнення археографічної практики.
Археографія –це галузь іст. науки,завдання якої збір,описанняі видання(публікація) іст. джерел.
Є три види археографії:
Польова – здійснює пошук документів та вивчення джерел в середовищі їх побутування. завдання не лише знайти джерело а й вивчити середовище в якому функціонував цей документ.
Камеральна (описова)– наукове описання документів в кімнатних умовах. Описується кожен документ.
Едиційна – це комплекс робіт зв’язаний з підготовкою джерел до публікації і їх видання.
Мета і завдання:
Ознайомлення з історією публікації документу;
Вивчення основних правил публікації документів;
Вміння застосовувати на практиці одержані знання.
Примітки та коментарі. Їх призначення та характеристика.
Єдиної думки щодо різниці між примітками і коментарями немає.
Примітки поділяються на:
Текстуальні (посторінкові примітки,під текстом);Друкуються дрібним шрифтом петітом
За змістом (коментарі).Критика тексту. Друкуються в кінці публікації.Поямснюються події,особи,факти,що немає у документі.
В примітках позначають:
Обґрунтовується вибір тексту;
Обґрунтовується дата і авторство;
Вміщується кон’єктура;
Відмічаються пошкоджені місця;
Переклади цитат іноземною мовою;
Подаються виправлені дати або помилково написані прізвища.
В кон’єктурах виправляються неправильно подані факти, характеризується особа яка згадується в документі, уточнюються події про які йдеться в документі.